Послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Етапи проведення рятувальних робіт. Прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

ОП

Визначення ступеня шкідливості сумарного впливу шкідливих і небезпечних чинників на робочому місці. Карта умов праці на робочому місці

 

Шкідливі і небезпечні умови і характер праці - умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища у вимірах, що перевищують гігієнічні нормативи, і психофізіологічні фактори трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі і можуть призвести до стійкого зниження працездатності або порушення здоров'я працівників. (Гігієнічна класифікація праці N 4137-86).

 

Загальна оцінка умов праці проводиться таким чином: на підставі результатів вимірю­вань оцінюються умови праці для окремих факторів, таких як : (колонка в таблиці «Фактор виробничого середовища та трудового процесу»). Результати заносять до таблиці 1 (форма таблиці затверджена на законодавчому рівні). Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небез­печності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості.

При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом) умови праці мо­жуть бути оцінені як менш шкідливі, але не нижче класу 3.1, тобто клас «Шкідливий» 1 ступінь.

 

Таблиця 1 - Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

Фактор виробничого середовища та трудового процесу   Клас умов праці  
Оптимальний   Допустимий   Шкідливий 3   Небезпеч­ний
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
  3.1 3.2 3.3 3.4
Хімічний              
Аерозолі переважно фіброгенної дії              
Біологічний              
шум              
вібрація              
інфразвук              
ультразвук              
електромагнітні випромінювання              
іонізуюче випромінювання              
мікроклімат              
освітленість              
Важкість праці              
Напруженість праці              
Загальна оцінка умов праці              

Карта умов праці на робочому місці

Після проведення атестації за даними лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце, яка включає оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічну оцінку умов праці, оцінку технічного та організаційного рівня. Ця Карта містить оцінку наступних факторів виробничого і трудового процесу:

шкідливих хімічних речовин від І до IV класу небезпеки включно;пилу; вібрації;шуму; інфразвуку;

ультразвуку;неіонізуючого випромінювання різних діапазонів; мікроклімату у приміщенні (температури повітря, швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання);

температури зовнішнього повітря влітку та взимку;атмосферного тиску;

біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму від І до ІV класу небезпеки включно);важкості праці (динамічної роботи, статистичного навантаження);

робочої пози; напруженості праці (уваги, напруженості аналізаторних функцій, емоційної та інтелектуальної напруженості, одноманітності); змінності.

 

ЦО

Послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Етапи проведення рятувальних робіт. Прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт– це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Всебічне забезпечення дій формувань — одна із вирішальних умов успішного проведення

РІНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦО, начальників служб і командирів формувань. Забезпечення дій формувань при проведенні РІНР включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.

Безперебійне забезпечення формувань проводиться з метою отримання даних обстановки, зниження дії уражаючих факторів надзвичайних ситуацій та створення сприятливих умов для проведення РІНР.

Розвідкаосновний вид забезпечення дій формувань. Вона організовується та ведеться з

метою своєчасного добування даних про обстановку для прийняття рішення і успішного

проведення РІНР в осередках ураження, в районах стихійного лиха, аварій та катастроф. Розвідка

ведеться безперервно всіма формуваннями.

Організація розвідки — важливий обов'язок начальника ЦО об'єкта і командирів формувань.

Командир формування (начальник штабу) ставить завдання розвідці, виділяє необхідні для цього сили і засоби і вказує, де зосередити основні зусилля.

Якщо сталася аварія на радіаційне, хімічно небезпечних об'єктах, на транспорті з викидом

(виливом) радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає:

— характер руйнувань;

— вид зараження;

— рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бактеріологічних

засобів;

— стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд;

— район, місце, час та вид застосованої зброї в разі нападу противника.

Крім цього розвідка визначає:

— обхідні шляхи зон зараження та перепон;

— місця знаходження найбільшого числа уражених;

— розшукує завалені захисні споруди і визначає стан людей, що в них знаходяться;

— встановлює місця пошкоджень на комунально-енергетичних мережах;

— веде безперервне спостереження за зміною обстановки в місцях (районах) дій сил ІДО.

Розвідка ведеться за маршрутом руху сил. При необхідності виявлення або уточнення

обстановки в стороні від маршруту або відшукати обходи перепон, висилаються дозорні (чатові).

Встановлюється наявність та ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування дороги, мостів і інших споруд. Встановлюються місця і характер пожеж, напрямок їх розповсюдження. При виявленні зараження зону позначають спеціальними знаками.

В осередку ураження розвідка визначає рівні радіації, наявність отруйних речовин, місця, де роботи виконуються тільки в захисному одязі. Відшукують захисні споруди, визначають стан людей, що в них знаходяться і можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступінь руйнувань будинків та споруд, завалів вулиць і умови використання інженерної техніки.

Встановлюють шляхи під'їзду до ділянок (об'єктів) робіт, місця та характер пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, технологічних лініях, а також можливість їх відновлення для проведення РІНР. Здійснюють постійний контроль за зміною радіаційної та хімічної обстановки.

Про результати розвідки командири розвідувальних формувань доповідають начальникам, які вислали розвідку, по радіо, через посильних та особисто.

Забезпечення радіаційно-хімічного захистуорганізовується та проводиться з метою не

допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань. Основними

заходами радіаційно-хімічного захисту є:

— організація розвідки;

— чіткі дії за сигналами оповіщення;

— максимальне використання захисних властивостей місцевості, інженерне обладнання

району розташування формувань;

— здійснення постійного контролю за зараженістю повітря та місцевості;

— забезпечення безпеки формувань при діях в зонах завалів, руйнувань, пожеж, зараження, затоплення;

— ведення профілактичних заходів (застосування радіопроекторів, антидотів);

— забезпечення засобами індивідуального захисту;

— проведення санітарної обробки особового складу формувань та спеціальної обробки майна, техніки, приміщень, території та ін.

Начальник ЦО об'єкта організовує та керує проведенням заходів щодо захисту формувань, а командири формувань забезпечують їх виконання. На це спрямовано ряд узгоджених заходів:

— організовують безперервну розвідку, чіткі дії за сигналами оповіщення, здійснюють

інженерне улаштування районів розташування формувань враховуючи захисні властивості місцевості;

— здійснюють постійний контроль за зараженістю повітря та місцевості, безпекою

формувань при діях у зонах формувань, завалів, пожеж, зараження, затоплення, проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів відведено санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки та майна, а також забезпеченню формувань засобами захисту.

Начальник ЦО об'єкта організовує та керує проведенням заходів радіаційного і хімічного захисту, а командири формувань забезпечують виконання усіх заходів.

Командир формування при організації захисту вказує:

— як організувати і вести розвідку;

— сигнали оповіщення;

— обсяг та терміни інженерного улаштування районів розташування;

— порядок проведення контролю на зараженість;

— міри безпеки, обсяг робіт, сили та засоби, що необхідні для ліквідації наслідків НС;

— де і коли проводити спеціальну обробку.

Матеріальне забезпеченняпередбачає організацію і здійснення своєчасного та в повному обсязі постачання формувань технікою, засобами захисту, зв'язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки та іншими засобами, необхідними для проведення РІНР і вирішення завдань ЦО.

Для матеріального забезпечення формувань залучаються державні та кооперативні органи

торгівлі та харчування, матеріально-технічного постачання та збуту, об'єкти з наявними запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі та харчування і матеріально-технічного постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формування.

Технічне забезпеченняорганізовується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Завдання технічного забезпечення: організація евакуації та поточного ремонту техніки, постачання формувань запасними частинами і ремонтними матеріалами та технічне обслуговування машин.

Технічне забезпеченняорганізовує командир формування. У своєму розпорядженні він

вказує: терміни готовності техніки до виконання завдань; залучені сили та засоби для ремонту та евакуації техніки; порядок поповнення запасними частинами і ремонтними матеріалами; місця розгортання збірних пунктів пошкоджених машин; порядок управління та зв'язку.

Медичне забезпеченняорганізовується та здійснюється для збереження здоров'я і

працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, лікування та найшвидше повернення до лав діючих, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань.

Медичне забезпечення передбачає лікувально-профілактичні; санітарно-гігієнічні; протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою Цивільної оборону об'єкта на усіх етапах дій формувань. Медичний пункт при проведенні РІНР розгортається безпосередньо на ділянці (об'єкті) робіт формування, на місці, яке зручне для перенесення ураженого особового складу на транспорт і забезпечує його захист в умовах надзвичайних ситуацій.

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи:

На першому етапі вирішуються завдання:

– щодо екстреного захисту населення;

– з запобігання-розвитку чи зменшення впливу наслідків;

– з підготовки до виконання РІНР.

 

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

– оповіщення про небезпеку;

– використання засобів захисту; ,

– додержання режимів поведінки;

– евакуація з небезпечних у безпечні райони;

– здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

– локалізація аварій;

– зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

– попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

 

На другому етапі проводяться:

– пошук потерпілих;

– витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

– евакуація людей із-зони лиха, аварії, осередку ураження;

– надання медичної допомоги;

– санітарна обробка людей;

– знезараження одягу, майна, техніки, території;

– проведення інших невідкладних робіт, ЩО сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

 

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

– ідновлення чи будівництво житла;

– відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

– організація медичного обслуговування;

– забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

– знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

– соціально-психологічна реабілітація;

– відшкодування збитків;

– знезараження майна, території, техніки.

 

Відновлювальні роботи здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.