Теорії вибору шлюбного партнера.
Існують різні теорії вибору шлюбного партнера.
Деякі дослідники, наприклад К. Мелвилл, уподібнюють процес вибору дружини торговельній угоді, причому "валютою" в обміні служать такі соціальні цінності двох індивідів, як соціальне походження, економічне становище, вміння й особисті якості (вік, зовнішність) (Melvіlle К., 1977).
Прихильники теорії гомогамії (Най А., Берардо Ф., Боссард Дж. й ін.) затверджували, що "виміняні" можуть бути не будь-які чоловік і жінка, а лише ті, які мають однаковою "соціальну цінність", або гомогамією. Фактично в число можливих обранців входять із ті, що мають однакові характеристики, які мають першорядне значення з погляду шлюбного вибору (раса, віросповідання, соціальний клас, близькість по освітньому рівню, віку, шлюбний статус, територіальна близькість проживання) (Nye, Berardo, 1973).
Теорія "потреб, що доповнюють," (Уинч Р.) полягає в припущенні, що принцип гомогамії може бути застосований тільки до соціально-культурних характеристик, а на рівні особистісних характеристик притягаються протилежності (Wіnch R., 1954). Це означає, що владного чоловіка нерідко приваблює лагідна жінка, а спокійного й м'якого чоловіка може тягти до енергійної й прямої жінки (Крайг Г., 2002).
Інструментальна теорія підбора чоловіка й жінки, розроблена Сентерсом (Centers R., 1975), також приділяє першорядну увагу задоволенню потреб, але при цьому затверджує, що одні потреби (наприклад, статева й потреба в приналежності) більш важливі, ніж інші, і що деякі потреби більше властиві чоловікам, чим жінкам, і навпаки. Згідно Сентерсу, людину тягне до того, чиї потреби подібні з його власними або доповнюють їх.
Відповідно до Адамса, що вивчав міцні студентські пари протягом 6 місяців, первинний потяг заснований скоріше на зовнішніх особливостях, таких як фізична привабливість, товариськість, врівноваженість і спільні інтерес. Стосунки які вже зав'язалися, зміцнюються завдяки реакціям навколишніх, одержанню статусу пари, відчуттю затишку й спокою в присутності один одного й дії інших подібних факторів. Потім пара вступає в стадію взаємних зобов'язань і близькості, що ще більше зближає партнерів. Члени пари, що зв'язали себе взаємними зобов'язаннями, вивчають погляди й цінності один одного. На цій стадії пари часто готова до того, щоб ухвалити рішення щодо вступі до шлюбу (Adams В. В., 1979).
Теорія "ролі" (Мерстейн Б.) ґрунтується на двох важливих посиланнях:
1) на кожному щаблі розвитку взаємин партнерів та міцність стосунків залежить від так званої рівності обміну (відбувається облік плюсів і мінусів кожного індивіда, кожна людина намагається одружитися з найбільш привабливим для себе партнером);
2) шлюбний вибір містить у собі серію послідовних стадій, або фільтрів. Виділяються три стадії: стимул (привабливість партнера) - цінність (подібність поглядів) - роль (відповідність рольового поводження обранця очікуванням) (MursteinB., 1970).
У «круговій теории любові» (Рейс А.) розглядається чотири стадії:
1) встановлення взаємозв'язку (критерій - легкість спілкування, що залежить від соціально-культурних факторів);
2) саморозкриття - виникнення довіри, можливість розкриття себе перед іншим;
3) формування взаємної залежності (на основі почуття необхідності один одному);
4) реалізація базових потреб особистості (у любові, довірі) (Reіssl. L., 1976).
Загальним для перерахованих теорій є те, що всі вони базуються на принципі соціально-культурної гомогамії, а механізм вибору партнера розглядається як система фільтрів. Дані теорії послідовно звужують коло можливих обранців, відтинаючи невідповідних. На заключному етапі залишаються ті пари чоловіків і жінок, які теоретично повинні добре підходити один одному як чоловік і жінка.
Існує напрямок досліджень мотивів вибору шлюбного партнера, так звана "ідентифікація", має своїм методологічним джерелом психоаналіз. Представники цього напрямку думають, що при подружньому виборі ідентифікація дитини з батьком проявляється в тім, що пошуки партнера ґрунтуються на виробленому уявленні про батька протилежної статі як ідеала чоловіка. По цій теорії, задоволеність шлюбом залежить від відповідності чоловіка образу батька.
Представники рольової теорії (Парсонс Т., Бейлз Р., Харбер Б., Орт Р. й ін.) думають, що задоволеність шлюбом залежить від відповідності рольових очікувань партнерів рольовому поводженню.