Визначення нормального розподілу по вибірковим даним. Застосування для цього оцінки коефіцієнтів асиметрії та ексцесу.
Нормальний розподіл (розподіл Ґауса) — розподіл ймовірностей випадкової величини, що характеризується густиною ймовірності
де μ — математичне сподівання, σ2 — дисперсія випадкової величини.
Центральна гранична теорема стверджує, що нормальний розподіл виникає тоді, коли дана випадкова величина являє собою суму великого числа незалежних випадкових величин, кожна з яких грає в утворенні всієї суми незначну роль. Наприклад, відстань від влучення снаряду гармати до цілі при великій кількості пострілів характеризується саме нормальним розподілом. Нормально розподілена випадкова величина позначається так: 
Коефіцієнт ексцесу — числова характеристика розподілу ймовірностей дійсної випадкової величини. Коефіцієнт ексцесу характеризує «крутість», тобто, стрімкість підвищення кривої розподілу у порівнянні з нормальною кривою.
Для нормального розподілу (μ4 / σ4) = 3; із чого випливає, що ексцес нормального розподілу дорівнює нулю. Якщо ексцес деякого розподілу відмінний від нуля, то крива цього розподілу відрізняється від нормальної кривої: якщо ексцес додатній, то криває має вищу та «гострішу» вершину ніж нормальна; якщо ексцес від'ємний, то крива має нижчу та «плоскішу» вершину ніж нормальна. При цьому вважається, що нормальний і теоретичний розподіл мають однакові математичні сподівання та дисперсії.
Суть вибіркового спостереження. Причини й умови його застосування. Способи формування вибірки.
Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження. При цьому обстеженню підлягає не вся статистична сукупність, а лише її певна частина, яка відбирається за відповідними правилами та представляє сукупність в цілому.
Вибіркове спостереження має суттєві переваги порівняно з суцільним: воно є більш оперативним, вимагає менше коштів та часу на підготовку та проведення. Результати вибіркового спостереження часто є точнішими, оскільки зменшуються помилки реєстрації.
До вибіркового спостереження вдаються тоді, коли проведення суцільного спостереження недоцільне або неможливе.
В процесі вибіркового спостереження вирішуються наступні завдання:
· визначається мета спостереження
· складається план і програма спостереження
· визначається вид та спосіб відбору, чисельність вибірки
· проведення відбору , тобто формування вибіркової сукупності
· реєстрація ознак
· розраховуються вибіркові характеристики
· визначаються помилки репрезентативності та поширюються результати на генеральну сукупність.