Макет статистичної таблиці

Прості таблиці містять у підметі лише перелік одиниць статис­тичної сукупності.

Серед простих таблиць розрізняють:

1. Спискові (підмет — список окремих ознак або об'єктів);

2. Територіальні (підмет - перелік районів, областей, країн, територій);

3. Хронологічні (підмет — періоди часу: місяці, квартали, роки, або моменти часу, дати).

Групові таблиці містять у підметі групи елементів сукупності із однією ознакою.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації. Інколи в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують у підметі, а за другою - у присудку.

За метою дослідження та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

v описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

v аналітичні (відображають взаємозв'язки між явищами та тенденції в їх розвитку);

v типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

v спеціального призначення (балансові, матричні тощо).

Основні правила побудови та оформлення

статистичних таблиць

1. Таблиця має бути компактною і містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослідження.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути стислими, чіткими і лаконічними. Крім загальноприйнятих скорочень одиниць вимірювання, скорочення слів у заголовках не допускається. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

3. У таблиці обов'язково слід вказувати одиниці вимірювання показників. Якщо одиниця вимірювання однакова для всіх показників таблиці, то вона вказується у загальній назві таблиці або над верхнім правим кутом таблиці; якщо одиниці вимірювання різноманітні, то їх назви вказують в заголовках рядків або граф таблиці, а інколи в окремо наведеній спеціальній графі.

4. Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, нумерують. Це доцільно робити у великих за змістом таблицях або у випадках наведення методики розрахунку показників з посиланням на номери граф і рядків таблиці.

5. Точно додержуватись таких умовних позначень щодо відсут­ності даних у таблиці відповідно до причин:

■ якщо клітинка таблиці не може бути заповнена, ставиться знак "х";

■ коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки "..." або "н.від.";

■ відсутність самого явища позначається тире "-";

■ дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

6. Кількісні показники в межах однієї графи повинні наводитися і однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01, до 0,001.

7. Таблиці повинні бути замкненими, тобто з підсумковими результатами. Виняток становлять аналітичні таблиці, в яких підсумків може не бути.

8. Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення цифро-них даних, то до таблиці додається примітка.

Розв'язок типової задачі

Задача. Відомі такі дані про стаж роботи та місячний виробіток робітників підприємства:

Таблиця 3.1.

1. Побудувати ряд розподілу робітників за стажем роботи, утворивши п'ять груп із рівними інтервалами.

2. Для вивчення зв'язку між стажем роботи і продуктивністю праці здійснити:

- групування робітників за стажем роботи, утворивши п'ять ^: груп з рівними інтервалами. Кожну групу охарактеризувати такими показниками: кількість робітників; середній стаж роботи; місячний випуск продукції — разом і в середньому на одного робітника. Резуль­тати групування і зведення оформити у вигляді таблиці. Зробити висновки;

- комбіноване групування за двома ознаками: стажем роботи і місячним випуском продукції на одного робітника, утворивши по три групи за кожною ознакою. Зробити висновки.

Розв'язок:

І. Обчислимо розмір інтервалу ознаки групування (стажу роботи):

де h - величина інтервалу;

- максимальне значення ознаки - 16;

- мінімальне значення ознаки -1;

n - кількість груп.(за умовою задачі -5)

Звідси:

Таким чином, перша група робітників має стаж роботи від 1 до 4 років, друга група - від 4 до 7, третя група - від 7 до 10, четверта група-від 10 до 13, п'ята група-від 13 до 16.

Далі підраховуємо кількість робітників у кожній групі (групування здійснюємо „включно" верхню межу у кожній групі), результати групування оформляємо у вигляді варіаційного інтервального ряду розподілу, де стаж роботи це варіанти, а кількість робітників у кожній групі це частоти.

Розподіл робітників за стажем роботи

Результата групування свідчать, що більше половини робітників (18 чол.) мають стаж роботи від 1 до 7 років.

2. У даному прикладі факторною ознакою є стаж роботи, який впливає на рівень продуктивності праці. З метою виявлення цього зв'язку проведемо аналітичне групування, в основу якого покладемо ті ж групи, які ми вже визначили у попередньому пункті. Спочатку побудуємо робочу таблицю 3.2.

Розподіл робітників за стажем роботи

Таблиця 3.2

За показниками робочої таблиці 2.2. розрахуємо середні показники по групах і в цілому по сукупності:

Групові показники робочої таблиці та розраховані на їх основі середні показники занесемо в таблицю 3.3.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒