Метод 5. Об'єктивна оцінка придатності до управлінської діяльності
Іноді виникає необхідність доповнити дані суб'єктивного оцінювання «претендентами» свого управлінського потенціалу об'єктивними даними про управлінську придатність. Підбираючи показники для оцінювання варто дотримуватись наступних позицій:
• на початковому етапі професійного становлення людина мусить розрізняти тільки ефективні та неефективні способи поведінки й менше фіксуватись па деталях способів поведінки керівника;
• першочергово оцінюються якості, що мають важливе значения вуправлінській діяльності та мало піддаються корекції, а також ті, що знаходяться у фазі становлення па старті кар'єри.
Для об'єктивної оцінки придатності до управлінської діяльності може застосовуватися пакет методів:
• експертний метод;
• діагностичні ділові ігри;
• стандартизовані опитувальники.
5.1. Експертні оціночні шкалистворені співробітниками інституту психології — авторами посібника па основі оціночних критеріїв, запропонованихА.В. Морозовим [25].Учасники оцінюються за 10-ма якостями різними експертами за 10-баль-ною шкалою, далі підраховується середній бал групової експертизи. Незалежними експертами з даної групи питань виступають три особи, які добре знають фахівця (підпорядкований йому працівник, колега, керівник).
Нижче наведено бланк експертної оцінки схильності початківця до управлінської діяльності (па прикладі освітніх організацій).
| Бланк експертної оцінки схильності початківця до управлінської діяльності (в освітніх організаціях) | |||
| Якості | Бали | ||
| Професійна компетентність | |||
| Інтерес до роботи з дітьми та роботи за фахом | |||
| Стурбованість станом освіти, прагнення вдосконалити роботу школи, систему навчання і виховання дітей | |||
| Орієнтація па професійне зростання, самовдосконалення | |||
| Ініціативність, творчість | |||
| Далекоглядність, орієнтація па перспективу, здатність прогнозувати наслідки дій | |||
| Цілеспрямованість, наполегливість, готовність докладати зусиль задля бажаних досягнень у роботі | |||
| Здатність встановлювати оптимальні стосунки з дітьми, колегами та вищим керівництвом | |||
| Вміння зацікавити, організувати людей, налагодити співпрацю | |||
| Вміння планувати й організовувати власну роботу | |||
5.2. Діагностична ділова гра «Інновації в організації»допомагає оцінитив учасників:
• стратегічний, творчий, діловий потенціал;
• готовність мислити масштабами організації;
• деякі когнітивніскладові (наприклад, знання про організацію, її місію, структуру тощо).
Робота в команді над створенням проекту та власнеколективні проекти інноваційних перетворень оцінюються спеціально підібраними експертами за розробленими заздалегідь показниками:
• творчий підхід та оригінальність проекту;
• компетентність у питаннях організації ;
• демократичність рішень;
• гуманістичність ідей;
• дієздатність створеного проекту.
Нижче наведено орієнтовний зразок завдання для проведення ділової гри (па матеріалі освітніх організацій).
Завдання «Проект інноваційного навчального закладу» (для проведення діагностичної ділової гри «Інновації в організації»)
Інструкція.Шановний друже!
Пропонуємо вам взяти участь у конкурсі на кращий проект інноваційного навчального закладу (дитячий садок, школа, вищий навчальний заклад, ПТУ тощо). Ваші ідеї будуть враховані при впровадженні інновацій в закладах освіти та при перепідготовці керівників освітніх організацій, що її цілому сприятиме оновленню і реформуванню системи освіти. Спробуйте творчо підійти до вирішення запропонованого вам завдання.
При створенні проекту бажано дотримуватися наступної послідовності.
• Сформулювати головну мсту вашої організації, розкрити її філософію і основні цінності.
• Представити перелік головних інноваційних ідей, які ви намагатиметесь втілити.
• Показати па схемі структуру вашого навчального закладу (керівництво, підрозділи, хто за що відповідає, кого навчає, філії, зв'язки з вищими інстанціями та громадськістю).
• Створити логотип (герб) нового навчального закладу, який би відображав ключовий задум проекту.
В цілому комплексне дослідження дозволяє дати диференційовану оцінку досліджуваним: несхильність, перспективність у галузі управлінської діяльності. Дані об'єктивного оцінювання в подальшому зіставляються з результатами самооцінок студентів, що дає змогу робити припущення про рефлексивні вміння досліджуваних.