Национальная металлургическая академия Украины
Возможность получения чугунов с заданной величиной отбеленного слоя, способность управления шириной зоны чистого отбела и при необходимости подавления отбела как такового ставит задачу по применению недорогих и технологичных модификаторов.
Анализ влияния трех типов графитизирующих модификаторов на величину отбела валковой пробы: чистый алюминий и алюминиевый сплав марки АК12 и смесевой модификатор комплекса «алюминий+кремний+УДП диоксида кремния» проводили на технических чугунах. Расплав после доводки по температуре выпускали из печи в заливочный ковш, где производили модифицирование методом принудительного погружения модификатора.
Установлены следующие различия влияния на величину чистого отбела исследуемых модификаторов: а) при обработке расплава чистым алюминием начало снижения величины отбела происходило практически при вводе его первых порций, то есть при минимальной присадке модификатора, 2) при обработке чугуна алюминиевым сплавом марки АК12 для получения такого же эффекта необходима была присадка 0,03 мас.%; 3) при обработке смесевым модификатором максимально низкое содержание карбидов было уже при вводе 0,01…0,02 мас.% модификатора, что связано, очевидно, с тем, что расплав подвергается максимальной дегазации и активации центров графитообразования при кристаллизации. Таким образом, смесевой модификатор является наиболее приемлемым при внутриформенном принудительном модифицировании чугунных прокатных валков.
ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ФОРМУВАЛЬНИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ТОЧНОГО СТОМАТОЛОГІЧНОГО ТА ОРТОПЕДИЧНОГО ЛИТТЯ
Барченко Д.В., керівник ас. Осипенко І.О.
Національна металургійна академія України
За останні роки медицина зробила навіть не один, а декілька кроків вперед в стоматології та ортопедії. Ще не так давно протезування дефектів зубного ряду вважалося тривалим та і малоприємним процесом. Зараз ситуація кардинальним чином змінилася – зубні протези стали ідеально личити своїм володарям, а технологія їх установки помітно спростилася і втратила свою хворобливість. Найважливішим моментом є розуміння того, як взаємодіють хімічні і фізичні властивості матеріалів, з яким працює технік, та як цими властивостями управляти.
До стоматологічного та ортопедичного литва пред'являються високі вимоги і, перш за все, по точності та повній відповідності восковій моделі. Якість художнього відливання залежить від якості формувальної суміші, з якої вироблена її ливарна форма. Тому вибір формувальних матеріалів для суміші та її приготування в технологічному процесі здобуття відливання має важливе значення.
Висока стійкість до дії температури дозволяє використовувати формувальні суміші з фосфатним єднальним для всіх сплавів у стоматологічній та ортопедичній техніці. Змінюючи консистенцію використовуваних компонентів формувальної суміші з фосфатними єднальними, можливо змінювати якість суміші і, таким чином, задовольняти всілякі вимоги.
У роботі зроблено вибір оптимальних складів формувальних сумішей з фосфатними єднальними. Досліджені основні технологічні та фізико-механічні властивості сумішей. Проаналізовані отримані характеристики властивостей розроблених складів формувальних сумішей з фосфатними єднальними та визначені оптимальні склади, які забезпечують високі технологічні властивості, що дозволяє рекомендувати їх для подальшого вивчення та використання у стоматології і ортопедії.
Дослідження властивостей фосфатних формувальних сумішей для ортопедичного литва
Воронкіна А.М., керівник ас. Осипенко І.О.
Національна металургійна академія України
Вироби для протезування набувають все більшого поширення в лікуванні деформацій і порушень функцій кістково-м'язової системи, які є результатом вроджених дефектів, вад розвитку, наслідків травм або захворювань. Для підвищення якості протезів та зниження їх вартості були дослідженні формувальні суміші. З метою розширення мінерально-сировинної бази формувальних сумішей у якості наповнювача був досліджений високодисперсний пил газовідчистки виготовлення ферросіліцію (ПГПФ).
Проведений аналіз ПГПФ та попередні дослідження сумішей з його використанням показали можливість застосування ПГПФ у якості компоненту фосфатних формувальних сумішей замість використовуємого дисперсного молотого кремнезему. Висока дисперсність та питома поверхня ПГПФ (у середньому 220 м2/кг) обумовлює можливість отримання на їх основі формувальних сумішей, які забезпечують високу якість литої поверхні. Були встановленні співвідношення між компонентами, які забезпечили отримання матеріалу з усіма нормованими показниками якості та високими механічними властивостями. Використання у ливарному виробництві недорогих та недефіцитних відходів металургійного та суміжних виробництв також забезпечить рішення проблеми утилізації промислових відходів та поліпшенню екологічної ситуації у регіоні.