Лысенко Т.Н., руководитель проф. Карпов В.Ю.
Национальная металлургическая академія Украины
В работе исследована возможность использования медных газаров в качестве микрокапиллярных тепловых труб с повышенными теплопроводящими свойствами для теплоотвода от элементов полупроводниковой техники.
В ходе исследований для сравнения теплопроводности были взяты образцы монолитной меди и медных газаров с наполнителями - теплоносителями. В качестве наполнителей использовалась вода и этиловый спирт. Испытания показали, что образцы из газаров проводят тепло значительно интенсивнее, чем аналогичные по размерам монолитные образцы.
Использование медных газаров с различными теплоносителями в качестве микрокапиллярных тепловых труб, даже при заметном отклонении оси трубы от вертикального положения, позволит существенно повысить миниатюризацию изделий, а также улучшить условия работы полупроводниковой техники.
Вплив модифікування стронцієм на структуру і властивості
Сплаву АК9
Лахно Д.Д., керіник доц. Носко О.А.
Національна металургійна академія України
Сплави системи алюміній-кремній — силуміни — служать основою більшості ливарних алюмінієвих композицій, широко вживаних як конструкційні матеріали для литва в автотракторній, авіабудівній промисловості, машинобудуванні та космічній техніці. Ливарні конструкційні силуміни типу АК9 застосовуються для виготовлення різних фасонних відливок, у тому числі працюючих в умовах високих питомих тисків та агресивних середовищ.
Для поліпшення структури і механічних властивостей ливарних конструкційних силумінів регулюють режими плавки і литва, умови кристалізації відливок. Але найбільш дієвим чинником, що визначає сприятливе структуроутворення, є модифікування сплавів введенням перед заливкою малих добавок модифікуючих елементів.
У роботі приведені результати дослідження механічних властивостей, мікроструктури, фазового складу сплаву АК9 в складних фасонних відливках, отриманих із застосуванням модифікування розплаву стронцієм. Проаналізовані особливості структуроутворення силумінів у відливках при використанні розробленої технології модифікування стронцієм.
Встановлена можливість і доцільність отримання високоякісних відливок із сплаву АК9, модифікованого стронцієм, замість вживаного нині сплаву АК9С.
Структура, фазовий склад і механічні властивості біметалевої композиції АМг6+АД1, яка отримана методом зварювання вибухом
Саламаський В.В., керівник доц. Носко О.А.
Національна металургійна академія України
Для отримання таких біметалів як сталь-кольоровий метал, сталь-сплав кольорового металлу або сплав кольорового металу-сплав кольорового металу широко застосовуєтьсязварювання металів вибухом. Терміном «зварювання» вибухом прийнято називати явище міцного з'єднання двох або декількох металевих тіл, що відбувається при їх зіткненнях. Для більшої частини металів і сплавів діапазон відповідних швидкостей зіткнення знаходиться в межах 0,3 - 1,5 км/с. Очевидно, можливість реалізації подібних швидкостей - неодмінна умова зварювання вибухом.
У роботі вивчена мікроструктура зон контакту АМг6+АД1, отриманих при різних режимах зварювання вибухом. Визначені параметри хвилеподібної границі контакту АМг6+АД1 та фазовий склад перехідного шару. Виявлені зони механічного перемішування в області контакту АМг6+АД1 - після режимів I і ІV. У режимах IIОП і Ш товщина прошарків зменшується. Режим 0ОП з точки зору мікроструктурного аналізу можна вважати оптимальним. Вивчена зміна мікротвердості по перетину біметалічної композиції. Виявлена стрибкоподібна зміна микротвердости в зоні контакту АМг6+АД1, що свідчить про відсутність інтерметалідної фази.
Методом мікрорентгеноспектрального аналізу визначений фазовий склад проміжних зон після різних режимів зварювання. Дані мікрорентгеноспектрального аналізу підтверджені рентгеноструктурным дослідженням фазового складу проміжних шарів і параметрів гратки фаз багатошарових композицій.
Зіставлення даних мікро структурного та рентгеноструктурного аналізів, мікротвердості і механічних властивостей біметалічної композиції свідчить, що як оптимальний може бути рекомендований режим 0ОП.