Национальная металлургическая академия Украины
Проблема глобализации вызывает сегодня огромное количество споров. В последствиях процессов глобализации одни видят серьезную угрозу мировой экономической системе, другие - средство дальнейшего прогресса экономики. В качестве позитивных преимуществ глобализации рассматривают: 1) углубление международного разделения труда и экономия на масштабах производства, что способствует повышению среднего уровня жизни и расширению жизненных перспектив населения (при более низких для него затратах); 2) усиление конкуренции, что стимулирует дальнейшее развитие новых технологий и сфер их распространения, а также формирование новых форм и сфер конкуренции, когда к внутренним конкурентам присоединяются сильные внешние конкуренты; 3) мобилизацию значительных объемов ресурсов, которые используются на возрастающем количестве рынков. К негативным последствиям (потенциальным проблемам, опасностям) глобализации относят угрозы: 1) деиндустриализации; 2) потери контроля над экономикой (от суверенных правительств к более сильным государствам, ТНК, международным организациям); 3) дестабилизации дифференцировано по уровням и сферам, при этом распространение нестабильности возможно в различных направлениях, например, с локального уровня на глобальный. Основную часть преимуществ от глобализации получают богатые развитые страны, а болезненные последствия глобализации могут понести менее развитые страны, для которых повышается риск:1) технологического отставания;2) роста безработицы в результате внедрения новых технологий, изменения структуры производства, повышения мобильности рабочей силы;3) роста расслоения населения, увеличения маргинальных слоев;4) усиления зависимости от состояния мирохозяйственной системы. Каким же может быть "чистый" результат глобализации, если учитывать все ее плюсы и минусы? Если мир охвачен конфликтами, то глобализация будет иметь, видимо, абсолютно негативные последствия. И наоборот, если мир стремится к сотрудничеству, глобализация может обеспечить положительный результат.
До питання про ефективність суспільного виробництва
Ногаль А.В. керівник доц. Рябцева Н.В.
Національна металургійна академія України
Між соціальною та економічною ефективністю існує взаємозв'язок. З одного боку, поліпшення задоволення особистих потреб усіх членів суспільства об'єктивно вимагає зростання економічної ефективності. Так, не можна підвищити добробут народу, не забезпечивши істотне зростання продуктивності суспільної праці. Проте на практиці подібний взаємозв'язок не завжди підтримується, що проявляється в нераціональному використанні матеріальних ресурсів, забрудненні навколишнього середовища тощо. Кількісна визначеність і зміст народногосподарських економічних критеріїв ефективності виробництва знаходить найбільш повне відображення в конкретних показниках ефективності виробництва та в різновидах ефектів: 1)економічному (зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, зростання прибутку і рентабельності); 2)ресурсному (вивільнення виробничих ресурсів; 3) технічному (нова техніка, технології, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау); 4) соціальному, тобто підвищення матеріального і культурного рівня життя громадян, більш повне задоволення їх потреб у товарах і послуг, поліпшення умов і техніки безпеки праці та ін. Ці ефекти можуть бути досягнуті тільки в тому випадку, якщо держава буде створювати необхідні умови для прискорення НТП і управляти сучасною НТР в потрібному для суспільства напрямку. Інакше можуть виникнути негативні соціальні наслідки для суспільства у вигляді забруднення навколишнього середовища, вимирання тваринного світу в річках і озерах та інше.