Национальная металлургическая академия Украны
Актуальность темы обусловлена, прежде всего, необходимостью исследования взаимодействия человека и государства, влияющего на решение таких проблем, как определение условий и предпосылок политической активности и ответственности граждан, мотивация политического поведения обеспечение свободы выбора, утверждение социальной справедливости, возвышение творческого труда как важнейшего фактора, определяющего место человека в обществе, которое находит свое выражение в изменении социального статуса личности.
Человек в свою очередь, как гражданин государства, обязуется соблюдать законы установленные в государстве, участвовать в общественной и политической жизни государства, всячески содействовать его развитию. Это возможно достигнуть при высоком уровне человеческого самосознания и четкого осознания своей социальной позиции (этническая, религиозная, профессиональная принадлежность).
Являясь субъектом политики, человек требует от нее обеспечить необходимые условия существования, чтобы он был свободен. Иногда, в повседневной жизни, под свободой понимается только право говорить и делать, что захочется. На самом деле свобода предполагает свободную деятельность, возможность самостоятельно принимать решения и отвечать за их результаты.
Политика в отношении к человеку должна руководствоваться принципом: « не человек для общества, а общество для человека», т.е. личности должны быть представлены возможности защиты от жестких политических решений против интересов граждан, творческой реализации ее в политической деятельности либо подлинным субъектом политики человек становится тогда, когда он четко определяет свое место в политической жизни общества и его деятельность отвечает объективным законам общественного развития.
Таким образом, основой гармоничного взаимодействия гражданина и государства – равноправие в отношениях, т.е. гражданин и государство имеют равные права.
СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА – НЕВІД’ЄМНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ
Горностаєв С.І., керівник проф. Побочий І.А.
Національна металургійна академія України
Інститути громадянського суспільства у сучасних розвинутих демократіях є гармонійними і невід’ємними елементами політичного процесу. Однак, треба враховувати, що сьогоденний стан речей є результатом тривалої боротьби громадян за свої права та за їх розширення. Останні вибори до Державної Думи та президента Російської Федерації підтверджують тезу про те, що для будь-якої держави настає момент, коли без консолідації дій політичної влади та громадян, неможливим стає повноцінний та поступальний розвиток як суспільства, так і всього державного апарату управління відповідно. Саме цей період і є доленосним для майбутнього державного утворення, адже від того яку позицію, протистояння чи діалогу, обере політичне керівництво щодо власних громадян, напряму залежить швидкість та якість суспільних, економічних та політичних перетворень.
З огляду на вище зазначене, для сучасного етапу розвитку української державності ці питання є не просто актуальними, а мають першочергове значення. Від того, як поведе себе активна частина українського суспільства в сьогоденних умовах суспільно-політичного невдоволення, умовах важкої економічної ситуації, як відбуватиметься комунікація з суспільством українського політичного класу так само залежить стан справ у всіх сферах життєдіяльності української держави, її розвиток та подальше становлення.
Останні події та тенденції свідчать, що представники політичного класу схильні скоріше ігнорувати суспільні запити на більшу відкритість дій владних структур. Такий тип поведінки політичних кіл є типовим для країн СНД, що дає змогу назвати ці тенденції «хворобою зростання» посттоталітарного суспільства до суспільства справді демократичного.
Більшість країн Європи в процесі свого розвитку стикалися з подібними проблемами, сьогодні прийшов час і для громадян пострадянських країн визначатися з подальшою долею розвитку своїх держав.
ПІДСЕКЦІЯ ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ