Прийоми (способи) статистичних групувань.

Прийом статистичних групувань застосовують під час аналізу використання ресурсів підприємства, для вивчення впливу різного рівня факторів на кінцеві результати господарської діяльності (обсяг продукції, прибуток) та інші узагальнюючі економічні показники (продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність та ін.), а також для визначення залежності між цими показниками.

Групування можна проводити на різному рівні господарювання (підприємство, район, місто, область, регіон, держава), враховуючи як основний вид виробництва продукції (послуг), так і допоміжні. Це дозволяє виявити наявні й невикористані резерви і вжити заходів щодо їх використання і подолання відставання окремих господарств.

Залежно від суті явищ і завдань дослідження необхідно використовувати різні способи групувань: по різних ознаках, з різними інтервалами збільшою або меншою кількістю груп, з використанням різних показників що характеризують різні групи.

Та ознака, яка служить основою для розприділення явищ на групи називають групувальною ознакою, або основою групування.

Інтервалом називається різниця між найбільшим і найменшим значенням ознаки в кожній групі.В різних інтервалах різниця між найбільшим і найменшим значенням в кожній групі рівна, а в нерівних різна.

Інтервали можуть бути закритими-які мають верхню і нижню межу (100-200), а відкриті, що мають лише одну межу (до 300 ).

Розмір інтервалу (і) визначаєм за формулою:

х max - x m

h – розмір інтервал

Xmax – найбільше значення ознаки

Xmin – найменше значення ознак

n - кількість груп

1.Поняття середньої величини. Середня арифметична проста. Приклад розрахунку

Середня величина в статистиці – це узагальнюючий показник, який характеризує типовий однорідний рівень варіючої ознаки в розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця і часу.

Середня арифметична проста обчислюється шляхом ділення суми індивідуальних значень ознаки на число одиниць індивідуальних значень.

, де х – індивідуальні значення ознаки (варіанти)

Порядковий номер робітника Виробітка виробів (шт.)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
∑

n – число одиниць індивідуальних значень (частоти)

 

Використовується за первинними, не згрупованими даними.

Х=170/10=17 (шт.

Варіант 10

1.Програмно-методологічні питання групувань.

Серед методів, які роблять статистику одним з наймогутніших знарядь соціального пізнання, групування є одним з найбільш ефективних. Його зна­чення і роль у статистичному дослідженні випливає з характеру об'єкта ста­тистики. Всі явища суспільного життя, що вивчаються статистикою, відріз­няються між собою багатогранністю форм і стадій розвитку, вони складаю­ться з відмінних частин, які володіють специфічними властивостями.

При вивченні кількісної сторони масових суспільних явищ у нерозрив­ному зв'язку з їх якісними особливостями статистика характеризує сукупність явищ у диференціації, в різноманітності їх типів, розглядає взає­мозв'язок і співвідношення між ними.

Статистика, спираючись на діалектичну єдність синтезу і аналізу як вза­ємодоповнюючих один одного способів пізнання, допускаючи певний сту­пінь абстракції, поділяє велику кількість одиниць досліджуваної сукупності на відмінні між собою, але внутрішньо однорідні частини, об'єднуючи їх у типові групи за певною істотною ознакою. Саме при таких підходах до вивчення соціально-економічних явищ групування виступає важливим мето­дом статистичного дослідження, який дозволяє простежити перехід кількіс­них змін в якісні, виявити закономірності їх розвитку. Методологічну сут­ність групування можна сформулювати таким чином: групування - це про­цес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності до­сліджуваного явища на окремі групи (частини) за найбільш істотними ознаками.

За допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. Од­нак в підсумку всі вони переслідують одну мету - упорядкувати первинний статистичний матеріал, розділити його на окремі групи за істотними варіюючими ознаками. Групування як перша сходинка статистичного аналізу ви­ступає важливою підготовчою стадією для більш глибокого аналізу статис­тичних матеріалів. У цьому його основне значення і роль у зведенні первин­ного статистичного матеріалу.