Догляд за аналітичними терезами
Аналітичні терези встановлюють у окремому приміщенні - ваговій кімнаті на спеціальних столах, закріплених за допомогою металевих кронштейнів. Поверхня столу має бути з мармуру. Кожен день після закінчення роботи знімають чашки терезів і протирають бархаткою. Не менш ніж один раз на тиждень чашки протирають спиртом, гирі протирають бархаткою, змоченою у спирті. Кожен рік аналітичні терези повинен оглядати майстер і проводити профілактичний ремонт.
29. Техніка зважування на аптечних(ручних) вагах. Взяття наважки на аптечних(ручних) вагах
Правила роботи на аптечних (ручних) терезах
При зважуванні терези беруть за кільце обіймиці великим і вказівним пальцями лівої руки так, щоб середній і безіменний пальці, не торкаючись обіймиці, могли обмежувати коливання стрілки як в один, так і в другий бік, а після зважування притримувати стрілку посередині обіймиці.
Чутливість терезів перевіряють шляхом визначення мінімального навантаження (мг), яке спричинило стандартне відхилення від положення стрілки рівноваги. За стандартне відхилення для ручних терезів приймають вихід стрілки із обіймиці до половини своєї довжини. У неробочому стані аптечні терези зберігають у підвішеному стані на гачку спеціального штатива або ж у коробці. Аптечні терези складаються з коромисла що несе стрілку і опирається своєю опорною призмою на кільцеподібну подушку, запресовану в обіймиці з кільцем Щічки оберігають призму від зісковзування з обіймиці. На кінцях коромисла прикріплені вантажно приймальні призми , на які прикріплені сережки. До останніх на шовкових шнурах підвішені пластмасові шальки У сучасних конструкціях аптечних терезів шовкові шнурки можуть бути замінені на спеціальні тримачі шальок, що виготовляються із спеціального дроту.
Аптечні ручні терези застосовують для відважування сипких речовин у кількості 0,01—100 г.
Взяття наважки
Наважкою називається певна кількість речовини, зважена на аналітичних терезах. Речовину зважують у бюксі або на годинниковому скельці на аналітичних терезах з точністю до 0,0002 г.
1. Перевіряють, щоб бюкс або годинникове скельце були чистими і абсолютно сухими.
2. Дотримуючись усіх правил зважування, зважують бюкс або годинникове скельце.
3. Додають масу бюкса або скельця з масою необхідної наважки, визначаючи їх загальну масу.
4. Знімають з терезів навантаження, відповідне масі бюкса і кладуть нове, рівне загальній масі бюкса і наважки.
5. Знімають бюкс із терезів, насипають у нього трохи речовини і знову кладуть на терези. Обережно відкриваючи аретир, спостерігають за відхиленням стрілки і встановлюють, мало чи багато речовини в бюксі. Досипають або відсипають речовину, знімаючи бюкс із шальки терезів, доки не набереться потрібна маса.
30. Основні поняття про розчини. Класифікація розчинів. Сильні, середньої сили та слабкі електроліти.
Розчини - це гомогенні термодинамічно стійкі системи змінного складу, що містять два або більше компонентів і продуктів їх взаємодії. Хімічні речовини, при змішуванні яких утворюється розчин і які можна виділити з нього в чистому вигляді, називають компонентами розчину. Компонентами розчину є розчинник і розчинена речовина. Речовину, яка ще розчиненні не змінює свого агрегатного стану або входить до складу розчину в більшій кількості, називають розчинником. Як зазначалося вище, найпоширенішим у природі розчинником є вода.
Класифікація Розчинів
За агрегатним станом: - рідкі, – тверді, - газоподібні
За розчинністю речовин: - насичені, ненасичені, перенасичені
Ненасичені за вмістом розчиненої речовини: концентровані, розведені
31. Техніка приготування розчинів заданої масової частки речовини. Визначення густини розчинів за допомогою ареометрів.