Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Патент - це юридично-технічний документ, виданий уповноваженим компетентним державним органом, за допомогою якого держава засвідчує виключне право власника на створений ним об'єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок).

Патент засвідчує від імені держави, що:

• заявлена пропозиція є охороноздатним об'єктом;

• встановлено право авторства на об'єкт;

• визнано право власності на об'єкт;

• визнано пріоритет на об'єкт.

Патенти, видані на один об'єкт у різних країнах, є незалежними. Тобто видача патенту в одній країні не зобов'язує інші країни видавати патенти на той самий об'єкт. Припинення дії патенту в одній країні не тягне за собою припинення дії патенту на цей об'єкт в іншій країні. Патент завжди має територіальний характер, тобто видається і діє відповідно до вимог національного (регіонального) законодавства.

Патент дає його власникові виключне право використовувати об'єкт на власний розсуд, тобто патентовласник має право використовувати об'єкт у межах, встановлених законодавством, давати дозвіл на використання об'єкта (видавати ліцензію) будь-якій особі, а також забороняти будь-якій особі використовувати об'єкт без дозволу патентовласника (крім випадків, передбачених законодавством).

Патентовласник має право на власний розсуд розпоряджатися об'єктом, тобто укладати будь-які цивільно-правові угоди з передавання прав на зазначені об'єкти.

Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок набувають на підставі дотримання умов та порядку видачі патенту, встановлених законом, чи на підставі рішення суду.

Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок можна набувати на підставі закону, договору внаслідок ліквідації юридичної особи у порядку успадкування та на інших підставах, що встановлені або не заборонені законом.

Набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчує патент.

Обсяг охорони права на винахід, корисну модель визначає формула винаходу, корисної моделі.

Обсяг охорони права на промисловий зразок визначає сукупність його суттєвих ознак.

Права патентовласника мають абсолютний, виключний і строковий характер, а також обмежені територією тієї держави, патентне відомство якої видало патент.

Абсолютну природу прав патентовласника визначає те, що решта членів суспільства, на яких поширюються закони цієї держави, зобов'язані утримуватися від використання належної патентовласникові розробки.

Виключний характер суб'єктивних патентних прав полягає в тому, що в межах однієї країни права на розробку можуть належати тільки одному патентовласникові.

Ознака строковості полягає в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.

Відповідно до ст. 464 ЦК майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

• право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

• виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

• виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать власнику відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Патентовласнику належить виключне право на використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі або промислового зразка на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших патентовласників.

Зазначене право включає також можливість заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, за винятком випадків, коли таке використання за законом не є порушенням права патентовласника.

Передача патентних прав може здійснюватися в різних юридичних формах, проте найбільше практичне значення мають їх відчуження і видача ліцензій на використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Відчуження патентного права означає передачу патентовласником належного йому права іншій особі (особам). Патентовласник може відчужувати одержаний патент будь-якій фізичній або юридичній особі.

Відчуження патентних прав не обмежене будь-якою конкретною договірною моделлю і може бути вчинене в межах багатьох цивільно-правових договорів.

Відчуження патентних прав означає, що до придбавача патенту переходять у повному обсязі всі майнові права, якими володів патентовласник. Придбавач патенту стає власником всього обсягу майнових прав, якими володів їх відчужувач.

Відповідно до ст. 1107 ЦК розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, у тому числі на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, здійснюють на підставі таких договорів:

• ліцензії на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

• ліцензійного договору;

• договору про створення за замовленням і використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

• договору про передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Договір про розпорядження майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий зразок укладають у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1108 ЦК особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі патентного права (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке дасть їй право використовувати цей об'єкт у певній обмеженій сфері (ліцензію на використання об'єкта патентного права).

Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути виключною, одиничною, невиключною.

Виключну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одиничну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість надання ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання самим ліцензіаром цього об'єкта в зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта в зазначеній сфері.

За письмовою згодою ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта патентного права іншій особі (субліцензію).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта патентного права (ліцензію) на умовах, визначених за взаємної згоди сторін з урахуванням вимог закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат видає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта патентного права. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Ліцензійний договір визначає вид ліцензії, сферу використання об'єкта патентного права (ліцензійні права, що їх надають за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територію та строк, на які передають права, тощо), розмір, порядок і строки розрахунків за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити до договору.

Вважають, що за ліцензійним договором надають невиключну ліцензію, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта патентного права, дія ліцензії поширюється на всю територію України.

Відкритою ліцензією є надання права на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка на підставі офіційної заяви власника патенту про готовність дати будь-якій зацікавленій особі дозвіл на використання зазначених об'єктів інтелектуальної власності. Особа, яка виявила бажання скористатися дозволом, укладає з власником патенту договір.

Відповідно до чинного законодавства України в разі подання власником патенту такої заяви річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 %, починаючи з року, який наступає за роком публікації заяви в офіційному бюлетені.

Власник патенту може відкликати свою заяву, якщо жодна особа не заявила про свій намір використати винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Примусова ліцензія - це дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищеного патентом, який компетентний державний орган дає зацікавленій особі, коли власник патенту не використовує або недостатньо використовує свою розробку без поважних причин і при цьому відмовляється видати ліцензію.

Відповідно до чинного законодавства України примусову ліцензію видають за рішенням суду (Господарського суду) з визначенням обсягу використання об'єкта патентного права, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.

Ліцензійний договір укладають на строк, встановлений договором, який вичерпується не пізніше вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права.

Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта патентного права. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення другою стороною інших умов договору.

Уразі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору останній вважають укладеним на строк, що залишився до вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права, але не більше ніж на 5 років. Якщо за 6 місяців до вичерпання зазначеного п'ятирічного строку жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважають продовженим на невизначений час. У цьому разі кожна зі сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це іншу сторону за 6 місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1114 ЦК ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі об'єкта патентного права, та вищезазначені договори не підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Державну реєстрацію цих документів здійснюють на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 29 (5, 6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:

• строк чинності виключних майнових прав на винахід спливає через 20 років, що відраховують від дати подання заявки;

строк чинності виключних майнових прав на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням особи, якій належать майнові права на винахід, на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання першого дозволу, але не більше як на 5 років.

Відповідно до ст. 29 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» строк чинності виключних майнових прав на корисну модель спливає через 10 років від дати подання заявки.

Відповідно до ст. 5 (5) Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на п'ять років.

 

Обов’язки патентовласника

Обов'язками патентовласника є:

• сплата патентних зборів;

• використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Збір за подання заявки - це збір, який сплачують при поданні заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Збір за видачу патенту - це збір, який сплачують за видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Річний збір - це збір, який сплачують за підтримання чинності патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу, корисної моделі визнають виготовлення, пропонування до продажу, введення в господарський обіг, застосування, ввезення або зберігання в зазначених цілях продукту, що його охороняє патент.

Використанням винаходу визнають також;

• застосування способу, що його охороняє патент, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування без згоди володільця патенту заборонено або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;

• пропонування до продажу, введення в господарський оборот, застосування, ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що його охороняє патент.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» використанням промислового зразка визнають виготовлення, пропонування до продажу, введення в господарський оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка.

Обов'язок використати запатентовану розробку може бути виконаний не тільки фактично, а й номінантно. Для цього патентовласнику досить подати до Патентного відомства заяву про надання будь-якій зацікавленій особі права на використання запатентованого об'єкта (відкритої ліцензії).

Неприйняття рішення протягом установлених строків може мати для патентовласника несприятливі наслідки у вигляді видачі зацікавленим особам примусової ліцензії.

Для надання примусової ліцензії необхідна одночасна наявність таких умов, як:

• невикористання або недостатнє використання патентовласником винаходу, корисної моделі або промислового зразка протягом 3 років;

• відмова патентовласника від укладення ліцензійного договору;

• доведення готовності використати охоронювану розробку тим, хто бажає її використати;

• недоведення патентовласником того, що невикористання або недостатнє використання винаходу зумовлене поважними причинами.

Патентне законодавство не вимагає від патентовласників обов'язкового маркування запатентованих виробів. Проставлення на виробах, упаковці, супроводжувальній документації, рекламних матеріалах тощо відмітки про те, що їх охороняє патент, може здійснювати патентовласник за власної ініціативи.

 

Дострокове припинення чинності прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та визнання їх недійсними

Відповідно до ст. 466 ЦК чинність майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативи особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 468 ЦК чинність достроково припинених виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено в порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали в момент їх припинення.

Відповідно до ст. 469 ЦК права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнають недійсними на підставах та в порядку, встановлених законом.

Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути визнано в судовому порядку повністю або частково недійсним у разі:

• невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка умовам видачі патенту;

• наявності у формулі винаходу, корисної моделі ознак, яких не було в поданій заявці;

• наявності в сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було в поданій заявці;

• видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до ст. 467 ЦК у разі припинення чинності виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об'єкти може вільно та безоплатно використовувати будь-яка особа, за винятком випадків, встановлених законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було дано дозвіл на використання цих об'єктів, ці збитки відшкодовує особа, яка дала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.