СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОЇ КУРСОВОЇ РОБОТИ

І. Назва (Title)

Назва англомовного еквівалента курсової роботи студента повинна узгоджуватися із темою україномовного відповідника. Допустимо, що англомовний варіант назви може бути не дослівним його перекладом, адже даний вид оформлення наукової роботи відображає більшою мірою експериментальну частину дослідження, тому назва англомовної роботи визначатиме більш чіткіший взаємозв’язок між експериментальними змінними. Для коректного вибору назви англомовного варіанту роботи студент має звернутися до наукового керівника та погодити з ним основні моменти її формулювання.

Назва роботи повинна мати форму чіткого формулювання досліджуваної проблематики, що стисло відображає основну тему та визначає характер взаємозв’язку між змінними в рамках експериментального дослідження. Прикладом хорошої назви є: «Effect of Transformed Letters on Reading Speed.» У формулюванні теми слід уникати загальновживаних слів, які лише збільшують навантаження сприймання та відволікають читача від основної проблематики теми. Наприклад, слова results або method не мають вживатися у назві, а також не варто розпочинати із слів: A Study of або An Experimental Investigation of. Однак, a research synthesis, meta-analysis або fMRI study можуть навпаки більш конкретизувати особливості дослідження студента та вказати конкретний вид обраної ним методології. Слід уникати використання умовних скорочень у назві, окрім тих, що є загальновживаними (наприклад, JOL - judgments of learning та ін.). Рекомендована довжина назви має не перевищувати 12-ти слів.

Назва вводиться великими та малими літерами, з вирівнюванням по центру у верхній частині титульної сторінки. Назва у зазначеному форматі має дублюватися у верхній частині кожної наступної сторінки наукової роботи (у верхньому колонтитулі документу). (див. Додаток 3)

ІІ. Анотація (Abstract)

Анотація це короткий та змістовний опис наукової роботи студента, що дає змогу швидко оглянути і оцінити її структуру, завдання та результати дослідження. Більшість зарубіжних видань вимагають оформлення анотації до роботи, окрім того, це дасть можливість сформувати навики короткого та лаконічного висловлювання у студентів.

Основні характеристики анотації:

§ точність. Анотація має чітко відображати цілі та зміст наукової роботи. Не повинна містити інформації, що не відображається в основній частині роботи. Якщо дана робота є продовженням або повторенням конкретного дослідження, це має уточнитися в анотації із зазначенням прізвища автора та роком цього дослідження.

§ без оцінювання. Матеріал, що надається в анотації є звітом та чітким викладенням висновків, а не оцінюванням важливості отриманих результатів. Не містить коментарів відносно структури самої роботи в цілому.

§ послідовність та читабельність. Написаний ясною та стислою мовою. Варто використовувати дієслова, а не їх похідні чи пасивні звороти (наприклад, investigated, а не an investigation of; The authors presented замість Results were presented).Для опису висновків та результатів потрібно використовувати теперішній час, а для опису специфічних змінних, що використовувалися в дослідженні – минулий.

§ лаконічність. Кожен вислів має бути коротким і максимально інформативним. До анотації включаються лише п’ять-шість основних термінів по темі. Рекомендується використання специфічної термінології з обраної проблематики, проте не варто повторюватись та не давати їх інтерпретацій в тексті анотації.

Анотація до експериментального дослідження має описувати:

§ проблему, що вивчається (по можливості висловитися одним реченням).

§ досліджуваних, конкретизуючи специфічність обраної вибірки (вік, стать, етнічна та\або расова приналежність та ін.).

§ особливі характеристики методології дослідження (вказуючи лише на відмінні або унікальні їх особливості, якщо такі є).

§ основні результати роботи (включаючи статистично значимі показники до них).

§ висновки наукової роботи.

Анотація має містити від 150-250 слів та не перевищувати вказаного ліміту. (Додаток 4) Вона має розміщуватися на окремій сторінці ( на 2 ст. після титульної) і розпочинатися із заголовку Abstract виділеним жирним шрифтом та розміщеним по центру аркуша. Після тесту анотації варто зазначити ключові слова до роботи, тих, що найбільш чітко відображають сферу дослідження студента (4-6 слів). Ключові слова розміщуються у наступному рядку, з відступом, де заголовок Keywords виділений курсивом. Після двокрапки перераховуються ключові терміни роботи через кому.

ІІІ. Вступ (Introduction)

Основним завданням вступу є представлення проблеми дослідження. Текст роботи повинен відкрити специфіку запропонованої теми, а також стратегію та основні її завдання. У вступі мають чітко розкриватися основні теоретичні принципи дослідження. Перед тим як розпочати роботу над написанням вступу студент може опиратися на наступні запитання:

§ Чому дана тема є важливою?

§ Яким чином дана тема пов’язана із попередніми дослідженнями? Якщо окремі аспекти теми вже вивчалися попередньо, які ж існують відмінності між ними?

§ Які гіпотези і завдання даного дослідження (з посиланнями на вже вивчені теоретичні аспекти)?

§ Яким чином гіпотези та дизайн експерименту взаємопов’язані між собою?

§ Яке теоретичне та практичне значення даного дослідження?

Вдало написаний вступ відповідає на поставленні запитання усього у декілька сторінках тексту (обсяг якого не перевищує 4-6 ст.) і дає читачу відчуття вичерпності та обґрунтованості запропонованої теми.

Детальне вивчення важливості проблематики. Вкажіть, чому проблема заслуговує вивчення. Твердження про важливість можуть бути пов'язані з необхідністю розкрити певні аспекти та/або розширити теоретичні формулювання. Для прикладних досліджень, це може бути пов'язано з необхідністю вирішення соціальних, педагогічних та ін. проблем. Коли дослідження обумовлене ​​бажанням вирішити спірні питання, всі сторони «за» та «проти» повинні бути представлені в тексті. Уникайте упередженості і аргументів, що можуть бути не концептуальними або не обґрунтованими. Зазначте постановку основних завдань коротко, проте чітко.

Опис теоретичного конструкту. Варто здійснити короткий вичерпний опис теоретичних джерел та досліджень, що здійснювалися попередньо. Проте, не варто охоплювати всієї історії дослідження проблематики, а лише включити основні аспекти, тільки ті, що мають безпосереднє відношення до теми. Припустіть, що читач обізнаний в основних питаннях теми і не вимагає повного теоретичного опису. Зверніть вашу увагу на останні, більш сучасні дослідження, це дасть змогу охопити більш новіші результати, що мають безпосереднє відношення до вашої роботи. Цитування та зазначення автора(-ів) є ознакою наукової та академічної відповідальності. В описі відповідних джерел, інформуйте читача про інші аспекти дослідження, що були вивчені попередньо та аналізуйте, виокремлюйте відмінності або подібності між ними. У той же час, цитуйте і посилайтеся на ті роботи, що відносяться до конкретних специфічних питань, а не тих, які мають тільки загальне значення. При обговорені попередніх робіт, уникайте несуттєвих деталей, а підкреслюйте основні висновки, або окремі методологічні питання. Якщо вважаєте, що для читача необхідно переглянути певну роботу то зробіть відповідну відмітку у тексті із посиланням на автора роботи (наприклад, Roediger & Rarpicke, 2006b, for a review). Виклад матеріалу має бути логічним та послідовним, чітким та зрозумілим.

Опис гіпотез і відповідність їх дизайну дослідження. Після того, як ви обґрунтували вибір вашої теми та здійснили її теоретичний огляд, наступним, що ви маєте зробити, це описати ваш підхід до методики вивчення даної теми. В емпіричних дослідженнях найчастіше йдеться про ваші гіпотези або конкретні питання і опису того, як вони були отримані згідно описаної теорії. Крім того, якщо у вашій роботі є гіпотези або питання, які займають центральне місце, а окремі є вторинними, то варто зазначити ці пріоритети відповідно. Поясніть, як запропонована вами схема дослідження дозволяє побудувати необхідні висновки для вивчення гіпотез.

IV. Методика дослідження (Method)

В даному розділі детально описується яким чином було проведено дослідження, в тому числі із наведенням та конкретизацією експериментальних змінних. Повноцінний опис методів дослідження дасть змогу оцінити доцільність обраних методів, їх надійність та вірогідність. Дану секцію дослідження потрібно описати якомога детально з метою подальшого вивчення проблематики, або з можливістю послідовників повторити ваше дослідження детально.

Виокремлення підструктур розділу. Доцільно розділити даний розділ на декілька частин. Це зазвичай підрозділи із описом маніпуляцій, учасників, особливостей методології та процедури дослідження. Отже, він включає наступні послідовні підструктури:

§ Короткий опис особливостей методології експериментального дизайну, його основні завданні і відповідні експериментальні маніпуляції для їх вивчення. Загалом дана частина є вступним словом і дає вичерпну інформацію для читача відносно загальних аспектів самого експерименту і обраних автором маніпуляцій.

§ Учасники (Participants). В цій частині студент описує деталі вибірки експерименту, включаючи вікові та статеві особливості (якщо існують інші важливі деталі відносно вибірки дослідження вони обов’язково зазначаються). Також зазначаються особливості формування експериментальних груп, де вказуються умовні їх позначення (якщо такі є). Прикладом написання даного підструктури є: