Завдання 1. Стратегія управління змінами проти стратегії управління консерватизму
Тема 3. Керівництво і лідерство в управлінні змінами
Дискусія: «Керівництво процесом змін. Роль керівника в процесі змін. Стилі роботи керівника»
Завдання:
1. Прийняти участь в дискусії щодо керівництва процесом змін.
Питання для обговорення:
- Керівництво процесом змін.
- Роль керівника в процесі змін.
- Стилі роботи керівника.
Тренінгова вправа «Менеджер-лідер»
Мета: сформувати сукупність характеристик, що дозволяють продемонструвати особливості менеджерів-лідерів різних груп.
Хід вправи: студент наосліп обирає дві картки, що підготовлені викладачем заздалегідь. На одній із карток описаний тип менеджера-лідера відповідної групи, а на другій – ситуацію, яку має «обіграти» студент, враховуючи основні особливості цього типу менеджерів.
Є 4 основні групи менеджерів-лідерів:
▲ "нерішучий лідер" – менеджери, які належать до цього типу, мають усі необхідні навички та здібності успішного лідера, однак їм бракує впевненості у своїй майбутній ролі. Головна проблема - страх потрапити у конфліктну ситуацію. До цієї групи було віднесено 20 % менеджерів. Для того щоб перетворити їх на сильних та ефективних лідерів, необхідно переконати їх у власній компетенції та надавати всебічної підтримки їхнім ініціативам;
▲ "упевнений лідер" – менеджери, які входять до цієї групи, абсолютно впевнені у своїх лідерських здібностях. Водночас поряд із достатньою кількістю амбіцій їм бракує почуття скромності та загальнолюдського співчуття. До цього типу належить майже 10% менеджерів. Ефективний та постійний зворотний потік інформації щодо їхньої роботи допоможе їм усунути вказані недоліки;
▲ "непомітний (асоціальний) лідер" – менеджери цієї групи, зазвичай, є високообізнаними компетентними професіоналами, але вони в основному є інтровертами і тому мають проблеми зі створенням навколо себе дружньої ділової атмосфери. Через брак яскраво презентованої власної індивідуальності, їхні компетенції залишаються невизнаними. До цього типу належить майже 26 % менеджерів. Постійна робота над створенням персонального бренду допоможе їм компенсувати недостатність індивідуальної самовизначеності.
▲ лідер -"роботоголік" – найпоширеніший тип потенційних лідерів серед менеджерів – 45 %. Вони ставлять пріоритет роботи перед усіма іншими цінностями в житті. Зазвичай, вони є екстравертами, хоча їм бракує яскравої індивідуальності та перспективності комплексного бачення для того, щоб надихати інших. Їм необхідно постійно вказувати на те, що треба бути раціональним у фізичному, емоційному, духовному, родинному, діловому та соціальному житті.
Ситуації, що мають «обіграти» студенти:
- Виступ керівника щодо засобів підвищення ефективності діяльності його підприємства.
- Презентація нового проекту перед інвесторами.
- Презентація компанії перед потенційним партнерами.
- Виступ керівника на нараді щодо реорганізації підприємства.
Обговорення: що було найлегше/найскладніше у вправі? Що саме допомагає «почути» та вгадати зазначені ролі? Хто найкраще продемонстрував роль і що цьому допомогло?
Завдання 1. Стратегія управління змінами проти стратегії управління консерватизму
Генрі Форд та Альфред Слоун були видатними керівниками, що вписали свої імена в історію менеджменту. Вони протистояли один одному в 20-х роках XX ст., коли вперше виникла концепція управління як професії та наукової дисципліни.
Г. Форд – класичний тип авторитарного підприємця, який завжди наполягає на своєму, зневажаючи наукові теорії. Переконаний у власній правоті та безпомилковості, він вважав своїх підлеглих "помічниками", "виконавцями". На фірмі "Форд Мотор" лише одна людина залишала за собою право ухвалювати важливі рішення з будь-якими наслідками – сам Г. Форд. Якщо помічник мав сміливість висловити власну думку, навіть аргументовану, яка не збігалася з думкою Форда, він, як правило, втрачав роботу. Жодна ініціатива не схвалювалась, Г. Форд особисто приймав рішення з будь-яких питань.
Форд дуже критично й вороже сприйняв пропозиції А. Слоуна щодо реорганізації компанії "Дженерал Моторс". Загальні принципи Форда визначались однією фразою: "Будь-який покупець може і хоче придбати автомобіль тільки чорного кольору". У Форда було достатньо підстав аби насміхатися з Слоуна. За 12 років Форд перетворив крихітну механічну майстерню в гігантську галузь, що змінила американське суспільство. В 1921 році "Форд Мотор" контролював 56% ринку легкових автомобілів і заодно майже весь світовий ринок.
Фірма "Дженерал Моторс" була в той час конгломератом з кількох напівнезалежних компаній, що контролювала лише 13 % ринку і була на грані неминучого банкрутства. Сім'я Дюпонів, з метою врятування величезних капіталовкладень в акції "Дженерал Моторс" прийняла рішення призначити президентом фірми А. Слоуна.
Слоун швидко втілив у дійсність плани, з яких насміхався Генрі Форд. Реорганізована фірма "Дженерал Моторс" мала велику та впливову групу управління, а більшість людей отримало право самостійно приймати важливі рішення.
У той час, як "Форд Мотор" зберігала вірність чорній моделі автомобіля та традиціям, згідно з якими бос керує, а решта підпорядковується його розпорядженням, управлінська команда Слоуна втілила у життя нові концепції, засновані на вивченні потреб споживача та на врахуванні індивідуальних відмінностей покупців. Фірма "Дженерал Моторс" запровадила часті зміни моделей, стильових оформлень та інше, пропонуючи ринку широкий асортимент продукції та доступний кредит. Ринкова частка "Форд Мотор" стрімко скорочувалась, а рейтинг її керівництва помітно впав. Це дозволило "Дженерал Моторс" захопити 43% ринку автомобілів, залишивши "Форд Мотор" близько 10%. Питання для обговорення:
1. Хто на Вашу думку у підсумку виявився кращим менеджером? Відповідь обґрунтуйте.
2. Хоча з тих часів минуло багато років, більшість сучасних корпорацій організовані схожим чином з колишньою "Дженерал Моторс". Як Ви вважаєте чим це зумовлено? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 2. Менеджер зі змін завжди виступає в ролі особи, що скеровує діяльність інших осіб, організовує їхні та свої зусилля для досягнення конкретних результатів. Керуючись заповідями для менеджера, сформулюйте їх для менеджера зі змін, обґрунтувавши їх відмінності та особливості, якими б він мав керуватися при проведенні організаційних змін.
Таблиця 1