ЕреднЯ дебґторська заборгованґсть

§деальна Р поточнґ активи фґнансуютьсЯ за рахунок поточних зобов'Язань

„овгостроковґ пасиви = Ќеоборотнґ активи

—истий оборотний капґтал = 0

Ђгресивна Р фґнансуваннЯ на довгостроковґй основґ необоротних активґв ґ постґйно» частини оборотних активґв (змґнна частина ЋЂ покрива№тьсЯ повнґстю за рахунок короткостроково» заборгованостґ)

„овгостроковґ пасиви = Ќеоборотнґ активи + Џостґйна частина ЋЂ

—истий оборотний капґтал = Џостґйна частина ЋЂ

Љонсервативна Р фґнансуваннЯ майже всґх активґв за рахунок довгострокових джерел

„овгостроковґ пасиви = Ќеоборотнґ активи + ЋЂ

ЉомпромґснаР фґнансуваннЯ необоротних активґв, постґйно» частини ЋЂ ґ до половини змґнно» частини ЋЂ за рахунок довгострокових джерел. §нша частина ЋЂ фґнансу№тьсЯ на короткостроковґй основґ:

„овгостроковґ пасиви = Ќеоборотнґ активи + Џостґйна частина ЋЂ+1/2

“ теорґ» ґ практицґ управлґннЯ запасами видґлЯють наступнґ основнґ ознаки незадовґльно» системи контролю ресурсґв:

- тенденцґЯ до постґйного росту тривалостґ збереженнЯ запасґв;

- безупинний рґст запасґв, помґтно випереджаючий динамґку збґльшеннЯ обсЯгу реалґзовано» продукцґ»;

- частґ просто» устаткуваннЯ через вґдсутнґсть матерґалґв;

- недостача складських примґщень;

- перґодичне вґдмовленнЯ вґд термґнових замовлень через недолґк (вґдсутностґ) запасґв товарно-матерґальних цґнностей;

- великґ суми списань через наЯвнґсть застарґлих (залежаних), що повґльно

обертаютьсЯ запасґв;

- значнґ обсЯги списань запасґв унаслґдок »хнього псуваннЯ ґ розкрадань.

Љонтролю та аналґзу стану запасґв сприЯ№ виконаннЯ облґково-аналґтично»

роботи:

1. Ћцґнка рацґональностґ структури запасґв, що дозволЯ№ виЯвити ресурси, обсЯг Яких Явно надлишковий, ґ ресурси, придбаннЯ Яких потрґбно прискорити. –е дозволить уникнути зайвих вкладень капґталу в матерґали, потреба в Яких скорочу№тьсЯ чи не може бути визначена. Ќе менш важливо при оцґнцґ рацґональностґ структури запасґв установити обсЯг ґ склад зґпсованих ґ неходових матерґалґв. “ такий спосґб забезпечу№тьсЯ пґдтримка виробничих запасґв у найбґльш лґквґдному станґ ґ скороченнЯ засобґв, ґммобґлґзованих у запаси.

2. ‚изначеннЯ термґнґв ґ обсЯгґв закупґвель матерґальних цґнностей. Ќезважаючи на неоднозначнґсть прийнЯтих рґшень длЯ кожного конкретного пґдпри№мства, загальним № пґдхґд до визначеннЯ обсЯгу закупґвель, що дозволЯ№ враховувати:

- середнґй обсЯг споживаннЯ матерґалґв протЯгом виробничо-комерцґйного циклу (звичайно визнача№тьсЯ на пґдставґ результатґв аналґзу споживаннЯ матерґальних ресурсґв у минулих перґодах ґ обсЯгу виробництва в умовах передбачуваного збуту);

- додаткову кґлькґсть (страховий запас) ресурсґв длЯ вґдшкодуваннЯ непередбачених витрат матерґалґв (наприклад, у випадку термґнового замовленнЯ) чи збґльшеннЯ перґоду, необхґдного длЯ формуваннЯ необхґдних запасґв.

3. ‚ибґркове регулюваннЯ запасґв матерґальних цґнностей, що припуска№, що увагу потрґбно акцентувати на дорогих чи Якґсних матерґалах, що мають високу споживчу привабливґсть.

4. ђозрахунок показникґв оборотностґ основних груп запасґв ґ »хн№ порґвнЯннЯ з аналогґчними показниками минулих перґодґв, щоб установити вґдповґднґсть наЯвностґ запасґв поточним потребам пґдпри№мства. „лЯ цього розраховують оборотнґсть матерґалґв, що враховуютьсЯ на рґзних субрахунках ("‘ировина ґ матерґали", "Џокупнґ напґвфабрикати ґ комплектуючґ вироби, конструкцґ» ґ деталґ", "Џаливо", "’ара ґ тарних матерґалґв", "‡апаснґ частини" ґ ґн.), а потґм загальну оборотнґсть матерґалґв шлЯхом визначеннЯ середньо» зважено» величини.

Ћскґльки виробничґ запаси враховуютьсЯ по вартостґ »хнього придбаннЯ, то длЯ розрахунку коефґцґ№нта оборотностґ запасґв використову№тьсЯ не виторг вґд реалґзацґ», а собґвартґсть реалґзовано» продукцґ». „лЯ оцґнки швидкостґ обороту запасґв використову№тьсЯ формула:

(7.1)

(7.2)

‡п - залишки запасґв на початок року,

‡к -залишки запасґв на кґнець року.

’ермґн зберґганнЯ запасґв визнача№тьсЯ за формулою:

(7.3)

‚ теорґ» управлґннЯ запасами доведено, що при деЯких обмеженнЯх та передумовах можна розрахувати розмґроптимально»партґ»замовлень(…соnomicЋrder Quantity - …ЋQ).

(7.4)

де:

EOQ - обсЯг партґ», од.;

F - вартґсть виконаннЯ одного замовленнЯ (витрати на розмґщеннЯ замовленнЯ, по отриманню та перевґрцґ товарґв);

D - величина витрат запасґв за той же перґод, од.;

H - втрати по утриманню ’Њ– на одиницю запасґв за деЯкий перґод, в тому числґ витрати по зберґганню, транспортуванню, страхуванню разом з рґвнем прибутку на ґнвестований в запаси капґтал.

‚ зарубґжнґй практицґ длЯ визначеннЯ оптимальних розмґрґв грошових коштґв на рахунку (касґ) набули розповсюдженнЯ наступнґ моделґ:

- ЊодельЃаумолЯ, за Якою вважа№тьсЯ, що розпочинаючи роботу, пґдпри№мство ма№ максимальний доцґльний рґвень коштґв, Якґ протЯгом деЯкого перґоду витрача№; кошти, що надходЯть вґд реалґзацґ» товарґв ґ послуг вкладаютьсЯ ним у короткостроковґ цґннґ папери. ‡ закґнченнЯм запасу грошових коштґв (дорґвню№ 0, або досЯга№тьсЯ заданий рґвень безпеки), пґдпри№мство прода№ частину цґнних паперґв задлЯ поповненнЯ запасу грошових коштґв до первґсно» величини:

(7.5)

де:

‘ Р мґнґмальна сума грошових коштґв на рахунку, F Р витрати по конвертацґ» грошей в цґннґ папери,

T Р середнЯ сума потреби в грошових коштах протЯгом перґоду (рґк, квартал, мґсЯць),

r Р дохґднґсть короткострокових цґнних паперґв.

‘ереднґй грошовий запас коштґв склада№ ‘/2, а загальна кґлькґсть угод по конвертацґ» цґнних паперґв в грошовґ кошти ( k ) дорґвню№:

(7.6)

‡агальнґ витрати (‡‚) тако» полґтики управлґннЯ складуть:

(7.7)

де:

(F ×k) Р прЯмґ витрати,

(r × ‘/2) Р втрачена вигода вґд зберґганнЯ коштґв на поточному рахунку, замґсть того, щоб ґнвестувати »х у цґннґ папери.

- ЊодельЊґллера Р Ћрразастосову№тьсЯ длЯ випадкґв, коли залишок коштґв на поточному рахунку змґню№тьсЯ випадково (хаотично), можливо ґ з значними коливаннЯми. Љоли залишок досЯгне верхньо» межґ пґдпри№мство почина№ купувати цґннґ папери, коли залишок досЯгне нижньо» межґ Р пґдпри№мство прода№ сво» цґннґ папери з метою утримати запас грошових коштґв на деЯкому нормальному рґвнґ.

(7.8)

де:

V Р варґацґЯ щоденного надходженнЯ грошових коштґв, що розраховуютьсЯ за статистичним даними,

S Р розмах варґацґ» залишку грошових коштґв на поточному рахунку,

F - витрати по конвертацґ» грошових коштґв в цґннґ папери,

r Р щоденна дохґднґсть короткострокових цґнних паперґв.

(7.9)

де:

‡в Р верхнЯ межа грошових коштґв на поточному рахунку,

‡н Р нижнЯ межа грошових коштґв на поточному рахунку.

(7.10)

’п Р величина залишкґв грошових коштґв, до Яко» потрґбно повернутись у випадку, коли фактичний залишок коштґв на поточному рахунку виходить за межґ ґнтервалу (‡н, ‡в)

“правлґннЯдебґторськоюзаборгованґстю