Каталоги, провідник Windows, операції з папками. Шлях до файлу.

Об’єкти ОС, файл, розширення(типи) файлів.

Об’єкти ОС – це все, з чим працює користувач: диск, програма, файл, папка (каталог), документ, ярлик та ін.

Піктограма – це маленька картинка з пояснюючим написом знизу. (записати)

Ярлик– це засіб швидкого доступу, який містить лише шлях до відповідного об’єкта. Ярлик у лівому нижньому куті має маленький прямокутник, всередині якого зображена стрілка.

Файл— це програма або організова­на сукупність даних, що має свою назву і зберігається на пристроях зовніш­ньої пам'яті як єдине ціле. Розрізняють програмні файли і файли даних. Файли називають за звичай документами.

Файли можуть містити текстові документи, числові да­ні, закодовану табличну та графічну інформацію тощо.

У кожного файлу є своя назва, ім’я, розширення.

Назва файлу— це ідентифікатор, що використовується для звернення до файлу.

Ім'я файлунайчастіше характеризує внутрішній зміст файлу.

Файли за звичай зберігаються в каталогах.

Власне ім'я може складатися з 1—255 символів, а розширення — з 0—3 символів. В імені файла (у власне імені та розши­ренні), крім літер і цифр, можна також вживати символи:

« $ », « % », « ' », « - », « пропуск », « @ », « ~ », « ! »,

« ( », « ) », « { », « } », « л », « # », « & >>, « + », « ; », « == », « [ », « ] ».

Зв'язок типів файлів з програмами та з розширенням імен файлів.

Кожний файл на диску має позначення, які складається з двох частин: імені і розширення (часто ім`я і розширення разом також називають іменем, як правило це не приводить до путанини). В імені файла може бути від 1 до 8 символів. Розширення починається з крапки, за котрою йде від 1 до 3 символів. Наприклад:

command.com

paper.chi

autoexec.bat

Ім`я та розширення можуть складатися з прописних і стрічкових латинських букв, цифр і символів

_ ; % : ? * ( ) { } ‘ ` ~

Розширення імені файла є необов`язковим. Воно, як правило, описує зміст файла, тому використання розширення дуже зручне. Багато програм встановлюють розширення імені файлу і по ньому ви можете взнати, яка програма створила файл. Приклади:

.exe готові до виконання прграми

.bat командні файли

.pas програми на Паскалі

.cpp програми на С++

.doc файли Microsoft Word

.xls файли Microsoft Excel

.dbf бази даних

Розширення (тип) файлу використовується для класифікації файлів, визначення належності до певної групи із загальними ознаками, утворюється не більш ніж із трьох символів і є необов'язковим. Застосування загальноприйнятих розширень допомагає користувачеві орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Наприклад, якщо файл має розширення.doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, а якщо .xls — то створену в електронній таблиці Excel робочу книгу

Каталоги, провідник Windows, операції з папками. Шлях до файлу.

Каталог (директорій, папка) - це спеціальне місце на диску, в якому реєстру­ються всі відомості про файли (ім'я, розмір, властивості і т. д.).

Кореневий каталог — це головний каталог кожного диска.

Якщо в каталогу зберігається ім`я файла, то кажуть, шо цей файл знаходиться в даному каталозі. На кожному магнітному диску може бути кілька каталогів. В кожному каталозі може бути багато файлів, але кожен файл завжди реєструється тільки в одному каталозі.

Всі каталоги (крім кореневого) насправді являються файлами спеціального вигляду. Кожен каталог має ім`я, і він може бути зареєстрований в іншому каталозі. Якщо каталог X зареєстрований в каталозі Y, то кажуть, що X - підкаталог Y, а Y - надкаталог або батьківський каталог для X.

Вимоги до імен каталогів ті ж, що й до імен файлів. Як правило, розширення імені для каталогів не використовується.

Повне ім`я файла має наступний вигляд:

[дисковод] [шлях\] ім`я_файла

Шлях (маршрут) до файлу - це послідовність з імен каталогів від кореневого каталогу до того каталогу, в якому знаходиться необхідний файл.

С:\command.com, С:\Program Files\Vb\Vb6.ехе, С:\ Program Files\ Microsoft Exchange\Мlset32.ехе.

У різних папках імена файлів можуть бути однакови­ми. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися мар­шрутами.

Розміщення файлів у різних папках дає змогу:

• виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);

• виділити всі файли, що належать деякій підсистемі (наприклад, ЕТ, текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати і т. д.);

• виділити всі файли кожного користувача, якщо ком­п'ютер експлуатує кілька користувачів.

Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використо­вується (наприклад,Личные письма, Мои документи).

Провідник Windows XP— програма для роботи з файлами і папками.

Буфер обміну Windows XP— це область пам'яті, призначена для тимчасового зберігання інформації.

Файлова система.

У ОС є схема розміщення файлів на дисках так називаєма файлова система. Файлова система забезпечує виконання всіх необхідних операцій з файлами: створення, зберігання, перейменування, копіювання, вилучення тощо.

Файлова система— сукупність програм, що забезпечують роботу, з файлами і каталогами, а також самі файли і каталоги, що зберігаються на пристроях зовнішньої пам'яті.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 78