ОРГАНІЗАЦІЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
3.1 Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом напряму (спеціальності).
Семестровий (у тому числі диференційований) залік, курсовий проект (робота) з певної дисципліни проставляються у відомість обліку успішності після закінчення її вивчення до початку екзаменаційної сесії.
Семестровий контроль знань студентів з дисциплін, для яких передбачено залік, диференційований залік, проводиться як сумарне оцінювання за результатами поточного контролю; курсовий проект (робота) – за результатами підсумкового бала за семестр. Залік, диференційований залік, курсовий проект (робота) оцінюються до початку екзаменаційної сесії. Шкалу оцінок наведено у таблиці 1.
До залікової книжки старого зразка в колонку «Відмітка про залік», крім «зараховано», вноситься оцінка за шкалою ЕСТS та кількість балів (наприклад: зараховано/А/98). У колонку «Екзамени», «Диференційований залік, курсовий проект (робота)», крім оцінки за національною шкалою вноситься оцінка за шкалою ЕСТS та кількість балів (наприклад: відмінно/А/97). Крім того, у відповідній колонці проставляється загальна кількість годин та через скісну риску кількість кредитів ЕСТS (наприклад: 108/3). Один кредит ЕСТS дорівнює 36 годинам.
Семестрові екзамени студенти складають у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який затверджується деканом (директором інституту) і доводиться до викладачів і студентів не пізніше ніж за місяць до початку сесії. Відхилення від розкладу екзаменів неприпустимо.
На підготовку студентів до кожного екзамену необхідно планувати не менше 2-4 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація, на якій викладач має довести до відома студентів, хто саме не допущений до екзамену.
Семестровий контроль знань студентів з дисциплін, для яких передбачено екзамен, здійснюється на основі результатів поточного контролю та результатів самого екзамену.
Студент не допускається до екзамену, якщо за результатами поточного контролю він отримав менше 50 балів. Іншою причиною недопущення студента до екзамену може бути невиконання умов контракту. Рішення про недопущення студента до складання екзамену приймаються екзаменатором (недостатня кількість балів) та деканом факультету/директором інституту (невиконання умов контракту).
Недопущення студента до екзамену з певної навчальної дисципліни не може бути причиною недопуску його до семестрового контролю з інших дисциплін.
Студент, який був не допущений до складання екзамену, або не з’явився без поважної причини на екзамен, або був усунений від екзамену, вважається таким, що використав відповідну спробу скласти екзамен (залік) з дисципліни і має заборгованість.
Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про стан свого здоров’я не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати до деканату медичну довідку встановленої форми.
Екзамени, як правило, приймають лектори, які викладали курс. У проведенні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили в навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читали кілька викладачів, екзамен може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з деканом (директором інституту) може призначати для приймання екзамену іншого викладача.
У разі отримання незадовільної оцінки або наявності заборгованості, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При другому перескладанні екзамен (залік) у студента приймає комісія, яка створюється деканом (директором інституту). Оцінка, отримана студентом у результаті другого перескладання екзамену (заліку), є остаточною. Результати перескладання заносяться до аркуша успішності студента (форма № Н-5.04, див. додаток 3).
У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, декан (директор інституту) створює комісію для приймання екзамену (заліку), до якої входять: завідувач кафедри (провідний викладач) і викладачі відповідної кафедри, представники деканату, студентської ради та профспілкового комітету студентів факультету (інституту).
Студентам, які одержали під час семестрового контролю не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість після закінчення сесії протягом тижнів перескладання за розкладом.
За наявності поважних причин (хвороба та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам розпорядженням декана (директора інституту) може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця після закінчення зимової екзаменаційної сесії, а після літньої екзаменаційної сесії – до початку нового навчального року.
Результати семестрового контролю обов’язково обговорюються на засіданнях кафедр, ученихрад факультетів (інститутів) та вченої ради університету і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.
3.2 Семестровий екзамен може проводитися в усній або в письмовій формі, у тому числі шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового екзамену зазначається в робочій навчальній програмі. Зміст і структура екзаменаційних завдань (білетів, тестів тощо) та критерії оцінювання обговорюються та затверджуються рішенням відповідної кафедри, про що студентів інформують на початку семестру.
Екзаменаційні білетимають відповідати таким вимогам:
- складність білетів для усного екзамену має бути приблизно однаковою і дозволяти студенту за час, відведений для відповіді (до 20 хв), глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;
- складність та трудомісткість завдань для письмового контролю мають відповідати відведеному часу контролю (90–135 хвилин); завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки та ін.;
- при формулюванні завдань (питань) необхідно використовувати стандартизовані (рекомендовані) терміни, назви, позначення.
Критерії оцінювання відповіді студента мають ураховувати, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність студента:
- узагальнювати отримані знання;
- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;
- аналізувати та оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;
- викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.
3.3 При проведенні семестрового екзамену викладач повинен мати таку документацію:
- затверджений завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри) комплект екзаменаційних білетів;
- затверджений завідувачем кафедри загальний перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену;
- затверджені завідувачем кафедри критерії оцінювання рівня підготовки студентів;
- відомість обліку успішності, підписану деканом факультету (директором інституту).
Відомість обліку успішності екзаменатор отримує в деканаті напередодні або в день проведення семестрового заходу.
Присутність на екзаменах сторонніх осіб без дозволу ректора, проректора, декана (директора інституту) або завідувача кафедри не допускається.
При проведенні усного екзамену в аудиторії одночасно може перебувати не більше 6 студентів. Для підготовки до відповіді студенту має надаватися не більше 40 хвилин.
Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних засобів.
На початку екзамену студенти зобов’язані подавати екзаменаторові залікову книжку.У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з деканату про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому разі студент до екзамену не допускається.
Екзаменатор повинен:
- дотримуватись розкладу екзаменів (дата, час початку екзамену, аудиторія);
- при бажанні відвідати екзамен будь-якою особою, крім ректора, проректорів або декана (директора інституту), запропонувати їй отримати на це дозвіл;
- проводити екзамен тільки за затвердженим комплектом екзаменаційних білетів (для більш об’єктивної оцінки рівня підготовки студента екзаменаторові надається право ставити додаткові питання у межах навчальної програми);
- при усній формі або автоматизованій тестовій формі екзамену оголошувати оцінку відразу після закінчення опитування студента і проставляти її в екзаменаційну відомість та залікову книжку;
- при письмовій формі екзамену оголошувати оцінку не пізніше наступного дня.
Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені) студенти зобов’язані дотримуватися відповідних вимог кафедри. При виявленні факту використання студентом недозволених матеріалів чи при порушенні студентом установлених правил внутрішнього розпорядку, морально-етичних норм поведінки викладач може припинити складання екзамену студентом. Викладач має право усунути його від складання екзамену з позначкою “усунений” в екзаменаційній відомості.
Відмова студента від відповіді на екзаменаційний білет атестується як незадовільна відповідь із виставленням відповідної кількості балів.