Г. Максимуму додаткової цільової функції
1.45. Після отримання допустимого розв’язку М-задачі розрахунки продовжуються на знаходження екстремуму:
А. Основної цільової функції
Б. Додаткової цільової функції
В. Початкового розв’язку
Г. Допустимого розв’язку
1.46. На кожній ітерації розв’язання М-задачі розрахунки в симплексних таблицях виконуються за:
А. Методом потенціалів
Б. Методом множників Лагранжа
В. Методом виключень Жордана-Гаусса
Г. Методом відтинання Гоморі
1.47. При розв’язанні М-задачі на мінімум цільової функції оптимальним розв’язок буде тоді, коли в рядку основної цільової функції всі елементи:
А. Додатні або дорівнюють нулю
Б. Від’ємні або дорівнюють нулю
В. Тільки додатні
Г. Тільки від’ємні
1.48. При розв’язанні М-задачі на максимум цільової функції оптимальним розв’язок буде тоді, коли в рядку основної цільової функції всі елементи:
А. Додатні або дорівнюють нулю
Б. Від’ємні або дорівнюють нулю
В. Тільки додатні
Г. Тільки від’ємні
1.49. Будь-якій прямій задачі лінійного програмування відповідає сполучена з нею задача:
А. Динамічна
Б. Стохастична
В. Двоїста
Г. Нелінійна
1.50. При перетворенні прямої задачі у двоїсту кількість невідомих двоїстої задачі лінійного програмування дорівнює:
А. Кількості обмежень прямої задачі
Б. Кількості невідомих прямої задачі
В. Сумі невідомих і обмежень прямої задачі
Г. Не обмежена
1.51. При перетворенні прямої задачі у двоїсту кількість обмежень двоїстої задачі лінійного програмування дорівнює:
А. Кількості обмежень прямої задачі
Б. Кількості невідомих прямої задачі
В. Сумі невідомих і обмежень прямої задачі
Г. Не обмежена
1.52. При перетворенні прямої задачі у двоїсту оцінками невідомих цільової функції двоїстої задачі лінійного програмування будуть:
А. Коефіцієнти в обмеженнях прямої задачі
Б. Обсяги обмежень прямої задачі
В. Оцінки невідомих цільової функції прямої задачі
Г. Оцінки невідомих цільової функції прямої задачі із зворотнім знаком
1.53. Коефіцієнти при невідомих в обмеженнях двоїстої задачі лінійного програмування отримуються шляхом:
А. Транспонування матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі
Б. Заміни на зворотні знаків матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі
В. Обернення матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі
Г. Множення матриці коефіцієнтів при невідомих в обмеженнях прямої задачі на -1
1.54. При перетворенні прямої задачі лінійного програмування у двоїсту оцінки невідомих прямої задачі є:
А. Обсягами обмежень прямої задачі
Б. Обсягами обмежень двоїстої задачі
В. Оцінками невідомих прямої задачі
Г. Оцінками невідомих двоїстої задачі
1.55. Розв’язок прямої задачі лінійного програмування одночасно дає розв’язок задачі:
А. Двоїстої
Б. Стохастичної
В. Динамічної
Г. Нелінійної
1.56. Коефіцієнти при основних змінних в рядку цільової функції оптимального розв’язку прямої задачі лінійного програмування є змінними оптимального розв’язку двоїстої задачі:
А. Основними
Б. Додатковими
В. Динамічними
Г. Стохастичними
1.57. Коефіцієнти при додаткових змінних в рядку цільової функції оптимального розв’язку прямої задачі лінійного програмування є змінними оптимального розв’язку двоїстої задачі:
А. Основними
Б. Додатковими
В. Динамічними
Г. Стохастичними
1.58. В оптимальних розв’язках пари двоїстих задач лінійного програмування значення цільових функцій прямої (Z) та двоїстої (W) задач:
А. Z більше або дорівнює W
Б. Z менше або дорівнює W
В. Z дорівнює W
Г. Z не дорівнює W
1.59. При введенні в оптимальний розв’язок одиниці небазисної невідомої двоїста оцінка цієї невідомої показує величину зміни:
А. Базисних невідомих
Б. Небазисних невідомих
В. Інших двоїстих оцінок