Застосування інших лікарських засобів

WHO Guidelines for Pharmacological Management of Pandemic Influenza A (H1N1) 2009 and other Influenza Viruses (February 2010)

Рекомендація 17: Пацієнтам, які мають тяжку або прогресуючу хворобу, включаючи вірусні пневмонії, дихальну недостатність і РДСД через грип, не слід призначати системні кортикостероїди, якщо не призначено за іншими показаннямим або лише в якості частини затвердженого протоколу дослідження. (Сильна рекомендація, низька якість доказів)

Рекомендація 18: У дітей і підлітків (молодше 18 років) з підтвердженою або підозрюваною інфекцією вірусу грипу не слід розпочинати лікування препаратами, які містять саліцилову кислоту (наприклад, ацетилсаліцилова кислота). (Сильна рекомендація, нормативне попередження)

ВООЗ Клінічні методи ведення хворих, які інфіковані новим вірусом грипу A (H1N1): попередня настанова (21 травня 2009 року)

Киснева терапія

В ході прийому чи сортування та на регулярній основі під час подальшого лікування госпіталізованих пацієнтів необхідно, по мірі можливості, контролювати ступінь насичення крові пацієнтів киснем за допомогою пульсоксиметра. З метою усунення гіпоксемії має проводитись додаткове насичення киснем. При пневмонії ВООЗ рекомендує використовувати кисневу терапію для підтримки рівня насичення киснем вище 90%, але в деяких клінічних ситуаціях ця межа може сягати 92 – 95%, наприклад, протягом вагітності. У випадку груп населення, що мешкають на висоті, необхідно застосовувати інші критерії діагностики гіпоксемії, але у випадку пневмонії чи гострого респіраторного дистрес-синдрому вони будуть також більшою мірою чутливими до тіжкої гіпоксемії.

Пацієнтам із тяжкою гіпоксемією необхідний значний поток кисню (близько 10 л/хв), що подається через маску. Деякі пацієнти, які мають утруднення з дотриманням цього призначення (наприклад, діти) можуть потребувати більш прицільної уваги з боку молодшого медперсоналу та членів родини. В тому випадку, якщо централізована система подачі кисню відсутня, необхідно передбачити наявність кисневих подушок. ВООЗ внела кисень в свій Перелік основних лікарських засобів у 1979 році, але в деяких країнах наявність кисню поки що всюди не забезпечена. Якщо не має медичного кисню, можна використовувати промисловий кисень. Кисневу терапію слід проводити відповідно з настановами.

Антибіотикотерапія

Хіміопрофілактика за допомогою антибіотиків неприпустима. Лікування пневмонії антибіотиками повинно проводитись, як правило, з дотриманням рекомендацій, що містяться в опублікованих настановах, розроблених на фактичних даних для лікування позалікарняних пневмоній. Але сезонний грип асоціюється з підвищеним ризиком вторинних інфекцій, що викликані Staphylococcus aureus, котрі можуть мати тяжкий перебіг, швидко прогресуючий характер, призводити до некрозу та, в деяких районах, викликатися штамами, стійкими до метициліну. В разі використання антибіотиків при підозрі на супутню бактеріальну інфекцію пацієнтів в поєднанні з новою вірусною інфекцією грипу А (H1N1) необхідно, в міру можливості, дотримуватися мікробіологічних досліджень. У деяких пацієнтів в Мексиці розвивалась вентиляційно-асоційована пневмонія чи госпітальна пневмонія, викликана типовими нозокоміальними патогенами.

Кортикостероїди

Застосування кортикостероїдів, як правило, для лікування пацієнтів, інфікованих вірусом грипу А (H1N1), не допускається. Застосування кортикостероїдів в малих дозах можливо розглядати у випадку пацієнтів із септичним шоком, які потребують судинозвужуючих препаратів та з підозрою на наднирникову недостатність. У випадку інфікування вірусом грипу, тривалий прийом кортикостероїдів або прийом у великих дозах може призвести до серйозних негативних наслідків, включаючи опортуністичну інфекцію та можливу реплікацію вірусу протягом тривалого часу