ГІГІЄНА СПОРТИВНОГО ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ

Спортивний одяг та взуття мають забезпечувати сприятливі умови функціонування організму під час інтенсивних занять фі­зичними вправами за різних метеорологічних умов з урахуван­ням специфічних особливостей виду спорту та правил змагань.

Спортивний одяг призначений підтримувати оптимальну теплову рівновагу організму під час занять фізичними вправами, забезпечувати ефективну спортивну діяльність та захист від травм і механічних ушкоджень. Тканини, з яких його виготовля­ють повинні відповідати гігієнічним вимогам щодо теплозахис­них та інших властивостей.

Високі теплозахисні властивості мають бавовняні та шерстя­ні тканини, сукно, а також вироби з лавсану, нітрону та поліві­нілхлориду.

Необхідну вентиляцію підодягового простору забезпечує одяг, що виготовлений із тканин з високою проникністю повіт­ря та вологи. Таким якостям відповідають шерсть, сукно, трико­таж, лавсан. Для захисту від вітру та дощу використовують одяг виготовлений з тканин, яким притаманна низька повітропроник­ність (бавовна, льон, капрон тощо).

Високу здатність віддавати вологу шляхом випаровування мають гладкі бавовняні тканини. Цю властивість враховують при спортивних навантаженнях за умов високої температури повітря.

Для забезпечення нормального теплообміну спортивний одяг виготовляють з тканин, що мають високу гігроскопічність, тобто добре адсорбують на своїй поверхні вологу з навколишнього по­вітря та піт з поверхні шкіри. Найвищу гігроскопічність мають шерстяні та трикотажні вироби.

Для видів спорту з посиленим зустрічним повітряним пото­ком передню частину одягу виготовляють з матеріалів з вели­кою теплозахисною і вітрозахисною здатністю, а на спині — з великою теплопроникністю.

Спортивне взуття повинно бути зручним, міцним та еластичним з урахуванням кліматичних умов та особливостей окре­мих видів спорту, мати достатню водостійкість та забезпечувати оптимальний мікроклімат навколо ніг (температуру — 20—ЗЗ'С, вологість — 60—70 %). Невідповідність цим вимогам може спри­чинити розлад функцій потових залоз, перегрівання ніг (влітку) або переохолодження (взимку).

Конструкція спортивного взуття має сприяти зняттю заря­дів статичної електрики та має забезпечувати максимальну сво­боду рухів. Взуття не повинно здавлювати м'які тканини ступень, спричиняти біль, обмежувати рух у суглобах.

Вимоги до спортивного взуття такі: мати мінімальну масу, добрі амортизуючі властивості підошов для захисту від ударів. Не відповідність цим вимогам призводить до великого наванта­ження під час тренування, зниження стійкості, розладу крово­обігу в нижніх кінцівках, ушкодженню зв'язкового апарату та суглобів, хронічної втоми м'язів тощо.

При конструюванні спортивного взуття для кожного виду спорту передбачають спеціальні захисні накладки, прокладки, щитки, ребристі підошви, шипи.

Найкращим матеріалом для верхньої частини спортивного взуття є натуральна шкіра. Вона міцна, м'яка та еластична, на­дійно захищає від механічних ушкоджень та надмірної вогкості, забезпечує достатнє випаровування поту, зберігає форму та роз­міри після висушування. Для підошов, прокладок, щитків та ін­ших конструкцій широко використовують різні синтетичні ма­теріали, яким притаманні міцність, термопластичність, м'якість. Добре себе зарекомендували полівінілхлорид, поліуретан, кап­рон, поролон, латекс та ін.

Гігієнічні вимоги щодо спорядження, одягу та взуття висококваліфікованих спортсменів та фізкультурників мають бути диференційовані. Для спортсменів спорядження повинно бути більш спеціалізоване, а масова спортивно-фізкультурна форма — більш уніфікована.

Важливе гігієнічне значення має правильна експлуатація спортивного спорядження та догляд за ним. Забруднення спортивного спорядження може негативно позначитися на властивостях матеріалів: погіршується поруватість та повітропроник­ність, збільшується їх маса. Все це може призвести до розладу терморегуляції, подразнення та інфекування шкіри.

Одяг із синтетичних матеріалів легко всмоктує жирові речовини, а тому його слід часто прати.

Маски, шлеми, рукавички після користування слід обробля­ти денатурованим спиртом або одеколоном. Решту споряджен­ня 1—2 рази на тиждень дезинфікують, або знешкоджують ультрафіолетовим випромінюванням за допомогою бактерицид­них ламп.

Спортивне взуття добре зберігається після старанної пропитки риб'ячим жиром або спеціальними кремами.