Основні положення загальновійськового бою.
Перш за все, що ж означає термін “основи загальновійськового бою”? На сьогодні існує декілька його визначень, одне з них – це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою військовими частинами та підрозділами родів військ Сухопутних військ, яка є їх теоретичною базою.
Слайд №12
До основних положень загальновійськового бою можна відносяться наступні положення:
- визначення бою;
- визначення формувань, що ведуть бій;
- мету, з якою ведеться бій;
- завдання, виконанням яких досягається мета бою;
- сили та засоби, що визначаються для виконання завдань у бою;
- бойовий порядок військових формувань для ведення бою;
- зміст бою;
- способи ведення бою;
- вогневе ураження противника;
- побудову оборони чи наступу з’єднань, військових частин і підрозділів;
- порядок управління та взаємодії;
- завдання всебічного забезпечення бою;
- нормативні показники бою;
- роль і місце бою в інших формах воєнних дій (операціях тощо);
- поняття видів бою;
- простір, у межах якого ведеться бій;
- умови підготовки бою;
- та принципи його ведення.
Як ви бачите, один термін охоплює вражаючу кількість знань про військову дійсність на тактичному рівні, а враховуючи їх зміст та важливість, можна беззаперечно констатувати, що розуміння основ загальновійськового бою дозволяє офіцеру зрозуміти природу бою як форми воєнних дій.
Беручи до уваги обмеженість часу на це заняття коротко зупинимось лише на головних положеннях основ загальновійськового бою.
Основні форми тактичних дій
Основними формами тактичних дій є бій, удар і маневр.
Перш за все, розглянемо поняття тактичні дії і бій.
Оскільки тема даної лекції присвячена загальновійськовому бою, то необхідно знати що такі поняття як: воєнний конфлікт, збройна боротьба, воєнні дії , тактичні дії та інші.
Слайд №13
Воєнним конфліктомє організована збройна боротьба між державами, головним і вирішальним засобом якої є збройні сили.
Під збройною боротьбою розуміють сукупність узгоджених і взаємопов’язаних воєнних дій функціональних компонентів Збройних Сил та спеціальних дій інших військових формувань держави.
У свою чергу, воєнні дії –цеорганізоване застосування сил і засобів Збройних Сил, інших військових формуваньдля виконання поставлених перед ними бойових завдань.
Слайд №14
Бойові дії – це форма воєнних дій між боями та операціями, це означає, що вони значно менші за масштабом у порівнянні з воєнними діями, іншими словами бойові дії є проізвідною від воєнних дій.
Бойові дії можуть вестися на різних рівнях – стратегічному, оперативному і тактичному. Вони мають два види: оборону і наступ, різновидністю ж наступу є контрнаступ.
Воєнні дії можуть вестись на стратегічному рівні – у формі кампанії групи стратегічних об’єднань, тобто групи оперативних командувань, або операції стратегічного об’єднання, яким є оперативне командування;
на оперативному рівні – у формі операції оперативного об’єднання, яким є армійський корпус;
(Слайд № 15)
і, нарешті, на тактичному рівні – у формі бою з’єднання, військової частини та підрозділу.
Більш детально розглянемо що такетактичні дії.
Тактичні дії – це організовані дії військових частин і підрозділів під час виконання поставлених завдань.
Слайд №16.
Бій– це основна форма воєнних дій тактичного рівня, яка являє собою сукупність взаємопов‘язаних узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій бойових формувань усіх видів Збройних сил, формувань бойового, технічного і тилового забезпечення та маневру, що ведуться відповідно до єдиного замислу і плану з метою виконання тактичних завдань.
Стаття перша Бойового статуту СВ, частина3, дає таке поняття БОЮ; «Бій– основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу».
Бій може вестись на землі, на воді (під водою) в повітрі (в космосі). Він буває загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.
Розглянемо кожну складову бою більш детально.
Слайд №17.
Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами. Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути: удари військами (силами) та вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні). За масштабом удари військами (силами) можуть бути оперативними або тактичними, а вогневі (за кількістю залучених засобів) – зосереджені, групові, поодинокі, у тому числі високоточні.
Слайд №18.
Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження і руйнування. Вогонь розрізняють за:
тактичними завданнями, які вирішуються, – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення тощо;
видами зброї – зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів (бойових машин, установок ) тощо;
способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;
напруженістю – короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо;
напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний;
способами стрільби – з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;
видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.
Слайд №19.
Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.
Маневр проводиться за рішенням командира в інтересах виконання завдань у бою.
Слайд №20.
Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.
Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.
Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.
Охоплення здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді і з тактичним повітряним десантом.
Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.
Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.
Стабілізаційні дії – особлива форма застосування військ (сил) для стабілізації обстановки у кризовому районі та недопущення ескалації (відновлення) воєнного конфлікту.
Специфічні дії – форма застосування військ (сил) під час участі в антитерористичних операціях і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.