LABORATORY WORK № 65 Study of energy levels of a hydrogen atom

The aim: determination of the Rydberg constant by spectroscope's method.

Instrumentation and appliances: monochromator YM-2, mercury lamp, hydrogen lamp.

 

A short theory

 

A hydrogen atom has one electron which "rotates" in a nuclear field. An electric force on Coulomb attraction acts between the electron and the nucleus. The potential energy of an electron in a nuclear field is

, (11.1)

where e is the charge of an electron and r is the distance between the nucleus and electron. Such an atom constitutes a peculiar kind of potential well and is illustrated in fig.11.1.

Figure 11.1

 

The electron inside the atom has a negative potential energy since the minimum value of potential energy tends to infinity when r → 0 and the maximum value is equal to zero. Fig. 11.2 shows the energy levels obtained from the solution of the Schrodinger equation

 

. (11.2)

 
 

 

Figure 11.2

 

An important feature of the solution is the drawing together of the levels as the quantum number n increases. The scales of values, which are proportional to energy are given in the units adopted in spectroscopy: volts and reciprocal centimetres. The energy level formula may by written in the form

 

. (11.3)

 

For historical reasons, it is customary to write this formula in the for

, (11.4)

 

where

 

(11.5)

is the Rydberg’s constant.

The atomic electron may be located at any one of n levels. The energy of a free hydrogen atom on which no force acts is at the lowest energy level

 

, (11.6)

 

The energy ε = cRh is called the ionisation energy. If the energy imparted to hydrogen atom is less than cRh, a transition of the atom occurs to one of the n levels. Such an atom is said to be in an exited state.

An atom stays in an excited state for a small fraction of a second and then passes to a lower level with the emission off a photon in accordance with the equation

 

mn = εm - εn = cRh (1/n2 - 1/m2). (11.7)

 

By calculating for a given n the ν frequencies corresponding to the numbers m = n+1, n+2, ..., we obtain a series of frequencies of lines in the hydrogen spectrum. The series corresponding to n = 2 is known as the Balmer series.

. (11.8)

The experimental part

1. Determine graduate graph of monochromator by mercury spectrum. For it you must to revolve the monochromator drum until you can see the spectrum line in micrometer eyepiece.

For mercury lamp:

Colour of spectrum line Wavelength, 10-9 ,m
Violet Blue   Light blue   Green Yellow 410,805 434,749 435,833 491,607 502,564 546,073 578,966

 

2. Determine the line position of red, green and blue on monochromator drum of hydrogen spectrum.

3. Determine the wave length of red, green and blue lines of hydrogen spectrum used graduate graph of monochromator.

4. Calculate the Rydberg constant by formula

 

, (11.9)

 

where λmn is wavelength; n = 2 and m = 3 (red), 4 (dark blue), 5 (light blue), 6 (violet).

6. Put down the date of measurements in the table:

 

n2 Colour of line Angle of rotation a monochromator dram Wavelength, l, nm Rydberg constant, Ri, m-1 , m-1
Red        
Dark blue        
Light blue        
Violet        

 

6. Make analysis of the experiment results.

Control questions

 

1. What is dispersion of light?

2. What is physically meaning of coefficient refraction of light?

3. Formulate Bor's postulates.

4. What is dark-line spectrum and bright-line spectrum, continuous spectrum and discrete spectrum?

 

References

 

1. Сивухин Д. В. Общий курс физики. – т. 4. – М.: Наука, 1980.- с. 38 – 39.

2. Савельєв І.В. “Курс загальної фізики”, т.2.М.,1980.- с. 452 – 454.

3. Савельєв І.В. “Курс загальної фізики”, т.2.М.,1980.- с. 93 – 99.

4. Физический энциклопедический словарь.- М.: СЭ, 1999.- с. 702.

 

Authors: Lushchin S.P., the reader, candidate of physical and mathematical sciences.

Reviewer: Loskutov S.V., professor; doctor of physical and mathematical sciences.

 

 

12 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 62.1 ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ СВІТЛА

( КОМП’ЮТЕРНИЙ ВАРІАНТ )

Мета роботи - дослідити явище інтерференції. Визначити довжину хвилі лазерного випромінювання.

Прилади і обладнання: комп’ютер, комп’ютерна програма ”inte”.

Теоретична частина

Явище інтерференції полягає у перерозподілі світлового потоку у просторі при накладанні когерентних хвиль. Когерентними називаються хвилі, які мають однакову частоту і сталу у часі різницю фаз. Інтерференційна картина являє собою чергування світлих і темних смуг ( максимумів і мінімумів ). Відстань між двома сусідніми максимумами визначається по формулі:

, (12.1)

де - довжина хвилі; - відстань між щілинами та екраном; - відстань між щілинами. З формули (12.1) для довжини хвилі одержуємо:

. (12.2)

12.2 Хід роботи

a. Запустити комп’ютерну програму ”inte”. Ознайомитись з теорією до роботи.

b. Вибрати фільтр шляхом натискування радіо кнопки. Рекомендується вибрати спочатку фільтр, який пропускає випромінювання з довжиною хвилі 640 нм.

c. Отримати на екрані інтерференційну картину. Натиснути кнопку «малюнок», та на екрані намалюється відповідна обраному фільтру інтерференційний малюнок.

d. Виміряти лінійкою ширину інтерференційної картини в пікселях. За допомогою лінійки виміряйте спільну ширину декількох інтерференційних смуг. Розділивши на кількість смуг, отримуєте ширину однієї смуги. Вимірювання повторити декілька разів.

e. Повторити досліди з іншими фільтрами , які пропускають випромінювання з невідомими довжинами хвиль.

f. Визначити дожину хвилі для кожного світлового фільтра. По формулам для схеми Юнга розрахуйте довжини хвиль для 3 фільтрів, враховуючи відстань від джерел до екрану та відстань між постійними джерелами.

λ / y = λ2 / y2 = λ3 / y3= const, (12.3)

тобто:

λ2 = λy2 /y. (12.4)

Так як L і d - константи, то λ / y – стала величина. y - відстань між сусідніми максимумами, яка відзначається за формулою:

yn = Yn / k. (12.5)

Кількість пікселей вимірюються екранною лінійкою. Вимірюється одразу декілька проміжків між максимумами, після цього відстань ділиться на цю кількість.

Результати занести до таблиці:

 

колір Кількість пікселей λ, довжина хвилі, нм
червоний    
синій  
зелений  
темно-червоний  

 

7. Поставити тонку пластину (товщина пластини d = 10мкм ) на шляху одного з пучків. Для наочності необхідно обрати зелений світлофільтр, який при закритті одного джерела скляною пластиною, відхиляється на ціле число максимумів зміщення.(Скляна пластина зміщується на екрані одночасним натисканням двох кнопок миші.

8. Поставити на шляху одного з світлових пучків пластинку, клацнувши по ній мишкою (повторно клацнувши на цій пластині вона прибереться з оптичної схеми). Це призведе до появи додаткової оптичної різниці ходи, викликаною відмінністю показника заломлення пластинки від одиниці. Товщина пластинки 10 мкм.

9. Визначити показник заломлення із співвідношення:

(n-1)d=l1-l2

(n-1)d= k λ

n=1+ k λ / d, (12.6)

де k- кількість максимумів зміщення.

10. Визначити наскільки смуг зміститься після введення пластинки інтерференційний малюнок (для цього поряд знаходиться не зміщений малюнок). За теоретичною формулою визначте показник заломлення речовини. За вказівками викладача цей дослід можна повторити для інших світлофільтрів.

11. Поставити товсту пластину на шляху одного з пучків., визначте зміщення інтерференційних малюнків.

12. Визначити товщину пластини. Визначивши у попередньому досліді показник заломлення речовини пластин, визначте товщину товстої пластинки.

13. Зробити висновки. Відмітьте у висновках можливість вимірювання показника заломлення речовин.

 

Контрольні запитання

1. В чому полягає явище інтерференції світла?

2. Які джерела хвиль називають когерентними?

3. Що таке оптична різниця ходу?

4. Якими формулами визначаються умови інтерференційного максимуму та мінімуму?

Література

1. Савельєв І. В. Курс загальної фізики т. 3, с. 78-79, 81-85.

2. Яворський В. М. , Детлаф А. А. Курс загальної фізики т . 3.

3. Фріш С. Е. , Тімофеєв А. В. Курс загальної фізики т. 3, с. 36-40

 

Методичні вказівки розробив доц. Серпецький Б.О.

Рецензент доц. Правда М. І.