Тема: Методична робота в школі.
ПЛАН.
1. Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.
2. Основні форми методичної роботи в школі.
1. Методична робота в школі спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег: забеспечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Функції методичної роботи в школі:
а) функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи, яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечить досягнення найкращих результатів;
б) організаційна функція виявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;
в) діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;
г) прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому;
д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впроводженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;
е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;
є) корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;
ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;
з) контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотного зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам. 
Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення в шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя,надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.
Зміст методичної роботи:
· поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону “Про мови” в Україні;
· вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;
· освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
· Освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;
· систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
· впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та передового педагогічного досвіду, особливу увагу звертаючи на впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.
2. Форми методичної роботи в школі.
Індивідуальна самоосвіта:систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередня участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об єднань, семінарів,конференцій, педагогічних читань; розробка окремих проблем, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовка доповідей, виступів по радіо, телебаченню і т.п.,огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
Вимоги до організації самоосвіти педагогів: а) зв’язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; б) систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; в) багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; г) індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; д) гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі, районі; е) створення в школі умов для звертання педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; є) завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції і т.ін.).
Групові та масові форми методичної роботи: відкриті уроки, взаємовідвідування, предметні комісії та ін.
Відкриті уроки. Основна мета відкритих уроків – підвищення майстерності усіх учителів. Основні завдання: втілення в практику всіх учителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на вирішення поставлених перед національною школою завдань.
Вимоги до аналізу і обговорення відкритих уроків:
а) цілеспрямованість обговорення; б) науковість аналізу; в) принциповість, поєднана з доброзичливістю під час висловлювання критичних зауважень; г) поєднання аналізу уроку з висновками і практичними рекомендаціями; д) підбиття підсумків відкритого уроку кваліфікованими спеціалістами.
Взаємовідвідування. Якщо молодий і недосвідчений вчитель відвидає урок, який проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок у менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, яким чином вдосконалити той чи інший момент уроку. Не виключена можливість що й досвідчений педагог візьме щось корисне для себе у молодшого колеги. Таким чином, взаємовідвідування завжди приносить користь педагогам.
Зміст роботи предметних комісій: Заслуховування і обговорення доповідей з найбільш актуальних питань навчання і виховання; огляд новітньої фахової літератури; обговорення книг статей з журналів і газет на актуальні теми; організація взаємовідвідування уроків; проведення і обговорення відкритих уроків; виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання; організація консультацій для молодших учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальний планів самоосвіти.
Цікавий досвід методичної роботи нагромаджено школами Києво-Святишинського району м. Києва. Серед групових форм методичної роботи застосовуються такі:
· Методоб’єднання учителів-предметників;
· Школи молодого керівника, вчителя, вихователя;
· Семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів;
· Цільові і проблемні семінари;
· Творчі групи, школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих учителів, учителів-методистів
· Консультпункти;
· Опорні школи;
· Авторські школи4
· Клуби для працівників дошкільних навчальних закладів.
До масових форм методичної роботи належать:
· Науково-практичні конференції;
· Тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти);
· Конференції педпрацівників;
· Методичні місячники, тижні;
Як індивідуальні форми роботи використовуються:
· Стажування та наставництво;
· Індивідуальні і групові консультації;
· Конкурси “Учитель року”, “Класний керівник року”,”Вихователь року”;
· Післяатестаційна робота;
· Докурсова та післякурсова робота з керівниками та вчителями;
· Робота з творчими учителями;
· Робота з учителями-заочниками;
· Творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання тощо/Жерносєк І. Науково-методична робота відділу освіти // Рідна школа. – 1997. – № 7-8. – С.32-36/.
Інші форми методичної роботи: виробничі наради, науково-практичні конференції, педагогічні читання, школи передового досвіду, педагогічний кабінет, курси перепідготовки, методологічний семінар.
Орієнтована тематика проблем для розробки школою:
1. Прищеплення учням умінь і навичок самоосвіти і самовиховання.
2. Активізація мисленнєвої діяльності учнів на уроках.
3. Виховання в учнів правової культури.
4. Використання комп’ютера в навчально-виховній роботі школи.
Орієнтована тематика педагогічних читань та конференцій:
1. З досвіду виховання в учнів загальнолюдських, моральних якостей.
2. Методика виховання учнів на національних звичаях, обрядах да традиціях.
3. Вдосконалення лекційно-семінарської форми навчання.
4. Здійснення диференційованого навчання на уроках.
5. Використання основних положень народної педагогіки в навчально-виховному процесі школи.
Орієнтована тематика семінарів-практикумів:
1. Методика організації лабораторних (практичних) занять з окремих предметів.
2. З досвіду організації навчальних екскурсій та уроків на природі.
3. Організація дозвілля та відпочинку школярів.
4. Організація диспутів з учнями на різні теми.