Оголошення теми й мети уроку
5. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя.
Надзвичайною є краса творів народного декоративного мистецтва. Помилуйся чудовими розписами, створеними майстрами села Петриківка, що на Дніпропетровщині. (Демонстрація Петриківських розписів Ф.Панка, М. Тимченко, М. Яненко)
Петриківський розпис виник у XVIII ст. у с. Петриківка (Катеринославської губернії) Дніпропетровської області. Село розташовано на берегах мальовничої річки Чаплинки.
Спочатку майстри розписували побілені стіни хат, на яких з'являлися фантастичні квіти, птахи, рослинні орнаменти. В кінці XIX ст. стали виготовляти «мальовки» - розписи на папері, які замінили настінні розписи. «Мальовки» продавалися на базарі, що проводився на селі тричі на рік. Пізніше народні майстри почали розписувати дерев'яні вироби: посуд, мисники, тарілки, скрині, сані, віялки, музичні інструменти.
Після Жовтневої революції в Петриківці відкрили школу декоративного розпису. Нею керувала Тетяна Пата. Також видатними майстрами петриківського розпису були М. Приймаченко, П. Глущенко, Н. Білокінь, М. Тимченко. Вчитель демонструє репродукції розписів художниць.
Виконання вправ
«Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він має одним з основних елементів петриківського розпису.
Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.
Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.
«Криве зернятко»
Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.
Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.
«Гребінчик»
Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.
«Горішок»
Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.
«Перехідний мазок»
Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.
Словникова робота
Розпис – сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та побутових предметах.
Колорит – система співвідношення кольорів та відтінків.
Фізкультхвилинка
Пензлик кінчиком донизу поверну,
Цілу дюжину зерняток нанижу,
Вийде колосок зернистий,
Вийде квітка серед листя.
Практична робота
– Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію «Казкова квітка Петриківки».
– Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.
Подсумок уроку
Перегляд і оцінювання робіт.
– На основі яких кольорів створюють традиційну композицію в петриківському розписі?
– Яких майстрів петриківського розпису ви запам’ятали?
Лише добре потренувавшись, можна досягнути успіху у створенні декоративних композицій. Це заняття настільки цікаве і захоплююче, що в усій Україні та за її межами створено гуртки і студії з вивчення особливостей петриківського розпису. Проявляючи любов до рідного краю, працьовитість і наполегливість, додаючи фантазію, майстри створюють неповторні композиції.
Урок 11 Дата______________
Урок 11. Дерево життя. Народне мистецтво витинанки. Витинанки прості і складені. Значення вісі симетрії при виготовленні витинанки.
Практичне завдання: створення витинанки «Дерево життя»
Мета: формування ключових компетентностей: ознайомити учнів з різноманітними формами декоративно-прикладного ужиткового мистецтва, розповсюдженого в Україні; ознайомити учнів з виражальними засобами та технічними прийомами, що використовуються народними майстрами ужиткового мистецтва у своїй творчості; предметних компетентностей: навчити учнів найпростішим прийомам, які необхідні для виготовлення витинанки, розвивати в учнів уміння аналізувати засоби та прийоми, що використовуються при створенні певних образів засобами декоративно-прикладного (ужиткового) мистецтва; поглиблювати в учнів розуміння поняття стилізації на основі спрощення природної форми, виховувати в учнів любов до народних традицій.
Обладнання уроку: для вчителя: репродукції творів народного декоративно- прикладного мистецтва; аудiозапис українських народних пісень.
Музичний ряд: записи українських пісень.
Візуальний ряд: фотографії, ілюстрації із зображенням витинанок.
Матеріали та інструменти: папір білий, кольоровий, ножиці, клей, олівець, міцний папір різних видів.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: витинанка.
Хід уроку
1. Організація класу. Створення емоційної атмосфери.
2. Актуалізація опорних знань
Запитання до учнів.
— Який інструмент використовують для різання паперу?
— Як ріжуть ножицями по прямій і кривій лініях?
— Яких правил безпечної роботи необхідно дотримуватися при різанні ножицями?.
3. Повідомлення теми та завдань уроку
Вступне слово вчителя
- Діти, сьогодні двері нашого класу гостинно відчинилися для всіх, хто шанує народне мистецтво, знає, якими його видами славиться Україна. А вона славиться вишиванками, петриківським розписом, опішнянським посудом і опішнянською дитячою керамічною іграшкою та багато чим іншим. і гарних… Правильно, витинанок.
Отже, сьогодні на уроці ми поговоримо про витинанки — один із видів народного декоративно-ужиткового мистецтва, удосконалюватимемо вміння складати папір для витинанок, різати його ножицями та виготовлятимемо декоративні килимки.
• З яким видом декоративно-прикладного мистецтва ми знайомилися раніше?
• Коли з’явилися перші витинанки?
• Навіщо люди придумали витинанки?
• Яка країна вважається батьківщиною витинанки „Вазон”?
4. Робота над новим матеріалом
Перші паперові витинанки в Україні з’явилися у XVII–XVIII століттях. Це були підставки для печаток, так звані «кустодії». Коли папір став доступний широким верствам населення, витинанки потрапили до української оселі. Для чого ж використовували витинанки? (Відповіді учнів.) Так, ці вироби здавна використовували для оздоблення оселі, зокрема стін, камінів, мисників, шафок тощо. Діти, послухайте вірш, в якому розповідається про це диво-мистецтво.
Немов відтворені серпанки
З паперу вирізані всі,
Ось перед вами витинанки -
Зразки чудової краси.
Легкі, прозорі, мов пушинки-
Цілком нагадують вони,
Серветки, зірочки, сніжинки.
Казковий витвір давнини.
Розповідь учнів мистецтвознавців
Перший учень. Серед різних форм народного ужиткового мистецтва України виділяється витинанка. Перші витинанки виготовляли зі шкіри, ними прикрашали одяг, речі. Народні витинанки, як прикраса сільської хати з'явилися у середині XIX ст. Найбільш розповсюдженими були на Прикарпатті, Поділлі та Придністров’ї.
Другий учень. Українські народні витинанки – яскравий, своєрідний вид народної декоративної творчості, що має глибокі й багаті традиції. Їм притаманні силуетне узагальнене зображення, чіткий візерунок, дзеркальна симетрія, лаконізм форми, обмеженість деталей, спокійний, рухомий ритм, відсутність натуралізму, логічна відповідність між формою, матеріалом і технікою виконання.
Слово „витинати” походить від слова „вирізати”. Витинанки – орнаментальні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями або ножем з білого та кольорового паперу.
Слово вчителя. Справжнє мистецтво – символічне не дивлячись на свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мали свої оберегові символи, як і писанкарство, вишивка, ткацтво.
У витинанці застосовують такі символи-обереги: геометричні, рослинні (вазон, квіти, насіння), релігійні (хрест, сонце, риба), тваринні (тварини, птахи, риби), зображення людини (берегиня), архітектурних об’єктів.
Мотиви української витинанки надзвичайно рiзноманiтнi. Та в кожному з регіонів України народні майстри витинають зображення, яке називається "вазон". Його Символічний образ зустрічається в прикладному мистецтві не тільки України, а й в багатьох інших країнах Європи та Близького Сходу. Місцем виникнення цього мотиву вважаться давня Ассирія. Композиційне розміщення елементів за принципом вазона або букета широко використовувалось не тільки у витинанках, а й в розписі та килимарстві. Зображенням вазона прикрашали посуд, одяг, печі, інтер’єр хати.
За характером геометричних i рослинних елементів «вазони» можна розділити на три основних групи:
• геометричні,
• рослинні геометризовані,
• рослинні.
Усім типам вазонів притаманна дзеркальна симетрія.
Щоб створити симетричні композиції, папір послідовно складають удвоє, вчетверо, увосьмеро. Лінія, по якій папір згинається, — це вісь симетрії. Вона ділить зображення на однакові частини. Якщо папір складається вдвоє, то вісь симетрії проходить посередині аркуша й ділить зображення на дві дзеркальні половини.
Послідовність виконання витинанки:
1.) Спочатку продумайте композицію витинанки (Визначте форму горщика, квітів у вазоні, їx кількість). Доберіть гармонійні кольори для тла й основного зображення.
2.) Складіть навпіл по горизонталі аркуш паперу, повернувши кольоровим боком в середину.
3.) Олівцем від тієї частини аркуша паперу, де ми його зігнули, нанести лінію - половину горщика та вазона.
4.) Ножицями по контуру рисунка виріжіть композицію.
5.) Обережно розгорніть її на столі. На зворотний бік витинанки нанести клей, повернувши її лицьовим боком донизу, i зверху наклеїти білий або кольоровий картон.
Фізкультхвилинка
Повторення правил техніки безпеки з ножицями
Практична робота
Вправи на оволодіння технологією витинанки проводяться під керівництвом учителя без нанесення попереднього малюнка.
(Звучать українські народні пісні ).
Виконання практичної тематичної роботи в техніці витинанки.
Робота виконується учнями самостійно, за власним задумом.
6. Підсумок уроку
Вчитель аналізує роботи.
7. Домашнє завдання
Принести кольоровий папір, ножиці, клей.
Учням – мистецтвознавцям підготувати повідомлення про кращі архітектурні споруди рідного краю.
Урок 12 Дата______________
Урок 12. Місто мрій.Архітектура як будівельне мистецтво.
Практичне завдання:створити образ будинку своєї мрії.
Мета:формування ключових компетентностей: вміння вчитися − планувати свої дії, доводити роботу до кінця; загальнокультурної − дотримуватися духовно – моральних основ життя; громадянської – бережливе ставлення до людей; предметних компетентностей – ознайомити дітей з новим видом образотворчого мистецтва – архітектурою та засобами художньої виразності в архітектурі; розширити знання дітей про гігантські архітектурні споруди, які є шедеврами світового значення.
Обладнання:проектор, комп’ютер.
Візуальний ряд:фотографії архітектурних споруд.
Матеріали та інструменти:альбом для малювання, кольорові олівці або кольоровий папір, ножиці, клей.
Техніка виконання:графіка або аплікація
Тип уроку −комбінований.
Хід уроку
1. Підготовка робочих місць до уроку
2. Організація класу. Створення емоційного настрою.
3. Оголошення теми і мети уроку. Актуалізація опорних знань.
Сьогодні на уроці кожен з вас матиме можливість помріяти, подумки зазирнути у майбутнє і спробувати себе в ролі архітектора. А хто такі архітектори? Що вони створюють?
4. Вивчення нового матеріалу
Словникова робота
- На цьому уроці ми ознайомимось ще з одним видом мистецтва – мистецтвом архітектури.
Архітектура – слово грецького походження. Воно означає будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд.
- З яких матеріалів будують будинки? Поміркуємо, впливають на зовнішній вигляд будинків чи будівельні матеріали з яких вини зведені?
Для створення твору архітектурного мистецтва необхідні зусилля людей різноманітних спеціальностей. Давайте спробуємо перерахувати професії, пов’язані з будівництвом: архітектор, кресляр, інженер, кранівник, бульдозерист, монтажник, тесляр, скляр, муляр, електрик, сантехнік, зварник, водій…
Отже: архітектори створюють в уяві та зоображають на папері майбутню будівлю, інженери – будівельники виконують для неї технічні креслення і розрахунки, щоб будівля була міцною та надійною. А ще багато людей створюють матеріали. Необхідні для будівництва – цеглу і бетон, скло і метал, дерев′яні вироби, керамічну плитку.
Робота з підручником с.55 Діти читають про Палац Фердинан Шеваля
- Чи може будинок відображати образ? Мати настрій, характер? Пропоную розглянути наступні світлини на яких зображені дуже цікаві будинки.
Учитель. Житлова чи громадська архітектура емоційно впливає на людину гармонією форм і красою оздоблення.
При створенні архітектурного образу важливі розміри та пропорції будівлі, ритм і фактура. Зважаючи на її красу, архітектуру називають «музикою, що застигла в камені
Перегляд фотографійз будинками в основі яких нестандартні ідеї, природні форми.
- Які будинки, ви б хотіли, щоб були в нашому місті?
- А чи замислювалися ви, яким в майбутньому буде ваш дім?