Сучасне визначення прибутку
Прибуток –виражений у грошевій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця від загальної виручки за реалізації (валовим доходом ) і сукупними витратами фірми.
PR=TR-TC
де PR- прибуток фірми; TR –виручка від реалізації; TС-сукупні витрати.
|
Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми ) витратами виробництва.
Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми та внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.
Нормальний прибуток –звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стмулює підприємця продовжуючи справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.
Монопольний прибуток –прибуток фірми, яка займає монопольне становище на ринку.
Маса прибутку –це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.
Норма прибуткухарактеризує рівень прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансового капіталу.
П’=П / К*100
де П’ –норма прибутку; П–маса прибутку;К –величина авансового капіталу.
Функції прибутку:
- облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найголовніший показник, категорій ефективності господарської діяльності фірми;
- розподільча, що характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;
- стимулююча, що визначає прибуток як потужний мотивуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій і нововведень .
Ціна–це грошовий вираз вартості, або певна сума грошей, яка вилучається за товар.
W=C+V+m
де W –вартість товару, С –витрати на засоби виробництва, V –витрати на відтворення робочої сили (заробітна плата), m –додатковий продукт (додана вартысть).
Цв = C+V + Р,
де Цв – ціна виробництва, С – постійний капітал, V – змінний капітал, Р - прибуток
Мцв = C+V + Р + Р1
Де Мцв – монопольна ціна виробництва, Р1 – монопольно високий прибуток.
Ціна –грошовий вираз монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій)
Функції ціни:
· Облікова
· Розподільча
· Стимулююча
Види цін:
- Ринкова
- Олігополістична
- Монопольна
- Регульована
- Нерегульована
- Оптова ціна підприємства
- Оптова ціна промисловості
- Роздрібна
Тема. Аграрні відносини в економічній системі
Аграрні відносини –це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.
 
|
Особливості сільськогосподарського виробництва:
- природно-кліматичні умови, структура грунту, біологічні чинники
- природно-кліматичні фактори, сезоний характер.
- особливості використання техніки, фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв’язку із сезонним характером виробництва.
- розмір доходів формується лише після реалізації продукції
- спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, геграфічними і природно-кліматичними факторами.
- частина виробленої продукції споживається в всередині господарств, не набуваючи товарної форми.
- необхідність створення в господарствах страхових фондів на випадок посухи, повені, іншого стихійного лиха для забезпечення безперервного процесу відтворення.
|
|
Рента (від фр. render – віддана) -це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.
Диференційна рента І –це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.
|
Диференційна рента ІІ –виникає в результаті штучногопідвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва , тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.
|
Абсолютна рента –утворюється на всіх земельних ділянках як надлишок сільськогосподарської продукції над ціною виробництва (затрати виробництва плюс середній прибуток).
|
|
Монопольна рента –вона утворюється на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах.
|
Ціна землі- це дисконтований потік її доходу (ренти)
Дисконтування –це метод визначення поточної вартості (ціни) будь – якого капітального ресурсу (в тому числі й землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючій ставці банківського відсотка.
Р= R / S * 100%
R –рента
P – поточна ціна
S – ставка позичкового відсотка
Агропромислова інтеграція – це встановлення сталих прямих зв’язків селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (промисловості, транспорту, сфери заготівлі, зберігання, переробки й реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).
Агропромисловий комплекс – це організаційно – економічна форма інтеграції сільськогосподарських і промислових видів діяльності; сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.
|
|
|
Тема. Відтворення та економічне зростання
Відтворенням є постійний, безперервно повторюваний процес виробництва.
Суспільне відтворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними, та залучення нових не відновлювальних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.
Рівні відтворення
мікроекономіка макроекономіка
Проблема відтворення – дотримання пропорцій:
- між виробництвом і споживанням;
- між підрозділами національного виробництва;
- між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;
- між відшкодуванням споживчого капіталу та нагромадженням;
- між споживанням та нагромадженням (заощадженням);
- між заощадженнями та інвестиціями та ін.
Основні підрозділи виробництва:
I. підрозділ –виробництво засобів виробництва, яке включає:
v виробництво засобів виробництва для виробництва засобів виробництва;
v виробництво засобів виробництва для виробництва предметів споживання,
ІІ. підрозділ –виробництво предметів споживання;
Пропорційність відтворення (за К. Марксом)
При простому відтворенні:
1) І (C+V+m) = ІС + ІІС
2) II (C+V+m)= I (V+m) + II (V+m)
3) I (V+m) = II С
Приклад:
1) І (4400с + 1100v +500m)= I 4400c +II 1600c
2) II (1600c + 800v +600m)= I (1100v + 500m) + II (800v+600m)
3) I (1100v + 500m)= II 1600c
При розширеному відтворенні:
1) І (c+v+m)> Іс+ІІс
2) ІІ (с+v+m)< I(v + m) + II (v+m)
3) I (v+m)> IIС
Приклад:
I. 4000с + 1000v + 1000m = 6000
II. 1500c + 750v + 750m = 3000
_______________________________
CCП 9000
1) 6000 > 4000 + 1500
2) 3000 < 2000 + 1500
3) 2000 >1500
Економічне зростання
Типи економічного зростання
екстенсивний інтенсивний змішаний
Економічне зростання – розширене відтворення на макрорівні.
Показники економічного зростання:
1)абсолютний приріст реального обсягу виробництва
2)темп приросту
Чинники економічного зростання:
1)чинники попиту
2)чинники пропозиції
3)чинники розподілу
Джерела економічного зростання:
- економічні ресурси, що пропонуються їх властивостями;
- зростання продуктивності ресурсів на основі розвитку НТП
Економічний прогрес – поступальний рух від нижчих до вищих економічних способів виробництва та рівнів розвитку продуктивних сил.
Критерії (міра оцінки) економічного прогресу:
- загальний (ступінь розвитку продуктивних сил)
- важливий (технічна будова виробництва)
- головний (розвиток людини, її потреб, інтересів)
Тема 11. Національне виробництво та його результати.
Тема 12.Економічна рівновага і циклічність
Тема 13. Зайнятість і безробіття. Соціальний захист населення
Працездатні – люди віком від 15-70рр.(за концепцією МОП)
Чисельність робочої сили – чисельність працездатного населення.
Зайнятість населення – суспільно корисна діяльність громадян працездатного віку, яка приносить їм дохід, що забезпечує розширене відтворення робочої сили.
повна (за природногобезробіття (5-6 % )
Зайнятість
ефективна (з точки зору економіки країни)
Безробітні – це непрацюючі особи , що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь – який момент.
добровільне
Види безробіття
вимушене
Форми безробіття:
- 
фрикційне Природне безробіття
- структурне
- циклічне
- сезонне
- технологічне
- молодіжне
відкрите
Типи безробіття
приховане
Рівень безробіття:
F
U=R*100%
де U – рівень безробіття; F – чисельність безробітних ; R – чисельність робочої сили (економічного населення).
Тема 14. Податково – бюджетна політика держави
У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).
Державний Бюджет
Податки Соціальні цілі
 |
Відрахування на Економічні цілі
соц . страхування та їн. Доходи Видатки
 | |||
 | |||
Державна позика Військові цілі
(внутрішня та зовнішня)
Емісія грошей Обслуговування держ.
боргу.
Продаж держмайна Утримання держ.
апарату
Бюджетний дефіцит: видатки > доходи
Бюджетний профіцит: доходи > видатки
Бюджетна система (України)
ДБ
БАРК
місцеві Б місцеві Б
Консолідований бюджет – об’єднаний (держави і місцеві)
Податки - обов’язковий внесок до бюджету відповідального рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.
 
|
Класифікація податків:
Залежно від рівня державних структур :
- загальнодержавні
- місцеві
За об’єктом оподаткування:
- податки на доходи
- податки на майно
- податки на споживання
За методом стягнення:
- розкладні
- окладні
За формою оподаткування:
- прямі (реальні та особисті)
- непрямі (фіскальні монополії, акцизм, мито)
Принципи оподаткування:
- обов’язковість ;
- оптимальне поєднання економічної ефективності та соціальної справедливості;
- відносна стабільність у коротко- та середньостроковому періоді і гнучкості у довгостроковому періоді;
- прогресивний характер оподаткування;
- захист вітчизняного виробника;
- уникнення подвійного оподаткування.
Методи оподаткування:
- пропорційне оподаткування
- прогресивне оподаткування
- регресивне оподаткування