Успіх керівництва. Залежність успіху від стилю керівництва

Багато фахівців вивчали зв'язок між стилем управління і його ус­пішністю. Зокрема, у праці Б.Б. Коссова34 досліджувався стиль діяль­ності керівників середньої ланки управління. Були використані дві методики - методика самооцінки індивідуального стилю діяльності, де враховувались стильові особливості виконання завдань, і методи­ка «Карта труднощів входження на посаду керівника», де були вка­зані також 14 причин труднощів, які могли спіткати керівників у по­чатковий період їхнього входження на посаду. А саме:

• брак практичних умінь;

• особливості колективу;

• складність того чи іншого вчинку;

• брак теоретичних знань;

• складність місцевих умов;

• вимоги керівництва;

• дефіцит часу;

• особисті якості;

• недостатнє взаєморозуміння із працівниками;

• недооцінка значимості дій;

• уміння виділяти головне;

• недостатня емоційна стабільність;

• недостатня наполегливість;

• невміння передбачати наслідки подій у своїх діях.
На основі дослідження було виявлено, що:

 

1) успішність (ефективність) роботи керівника пов'язана із сти­
лем його управлінської діяльності;

2) виявом стилю діяльності керівника є основні управлінські уміння;

3) представники різних стилів розрізняються за співвідношення­
ми управлінських умінь.

Отже, за Б.Б. Коссовим, стиль управління визначається, в основ­ному, співвідношенням управлінських умінь і особливістю адаптації до посади керівника.

Зазначено, що характерними особливостями стилю управлінсь­кої діяльності, які сприяють досягненню успіху, є такі:

34Коссов Б.Б. Типологические особенности стиля деятельности руководи-телейразнойзффективности//Вопр. психологии.- 1983. - №5.-С. 126-130.


1) оптимальний розподіл сил і часу на організацію діяльності ко­
лективу;

2) віддання переваги певним способам вирішення проблем (більш
важливо не те, скільки часу витрачає на вирішення, а те, яким
способом вирішив);

3) творче мислення керівника як системотворча (об'єднувальна)
ознака моделі успішного керівництва;

4) швидкість сходження на посаду керівника, адаптація до незвич­
них умов, успішне переборювання труднощів.

Якості і риси керівника, що досягає успіху

Поділимо їх на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.

Психологічні

1. Прагнення до лідерства, здатність до керівництва.

2. Сильні вольові якості.

3. Готовність до розумного ризику.

4. Прагнення до успіху, честолюбство.

5. Здатність до домінування в екстремальних умовах.

6. Самодостатність особистості.

7. Комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність,
темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність).

8. Стійкість проти стресу.

9. Адаптабельність, тобто швидка пристосовуваність до нових
умов.

Інтелектуальні

1. Прагнення до постійного самовдосконалення.

2. Схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність
відрізнити їх від ілюзорних.

3. Панорамність мислення (системність, широта, комплексність)
і професійна предметність (знання деталей і тонкощів управ­
ління).

4. Мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на
цій основі приймати рішення.



 

5. Здатність до самоаналізу.

6. Вміння розуміти, приймати і використовувати з користю для
справи думки, протилежні власній.

7. Психологічна освіта.

Професійні

1. Уміння ефективно використовувати кращі досягнення науко­
во-технічного прогресу.

2. Глибоке знання особливостей функціонування ринкової еко­
номіки.

3. Схильність і здатність віднаходити резерви людського чинни­
ка в підприємництві.

4. Уміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо
критикувати.

5. Мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення -
здатність знаходити проблеми і рішення в тих умовах, коли
альтернативні варіанти дій, інформація і цілі нечіткі або
сумнівні.

6. Уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виді­
ляти на них оптимальний час.

7. Діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.

Соціальні

1. Уміння враховувати політичні наслідки рішень.

2. Схильність керуватися принципами соціальної справедли­
вості.

3. Мистецтво попереджувати і розв'язувати конфлікти, виступа­
ти в ролі посередника.

4. Уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з
рівними собі людьми.

5. Тактовність і ввічливість, переважання демократичності в сто­
сунках з людьми.

6. Уміння залишатися цілим між «молотом» і «ковадлом» (тис­
ком згори і опором знизу).

7. Уміння брати на себе відповідальність.

8. Беззастережне виконання правил, які прийняті організа­
цією.

9. Уміння заохочувати персонал до відвертості і групових дис­
кусій.