Показники оцінки витратності виробництва
Оцінка витратності виробництва продукції на конкретному підприємстві здійснюється з метою визначення його виробничого потенціалу та можливостей оптимізації виробничої програми. Основними показниками оцінки витратності виробництва є:
1) потреба в сировинно-матеріальних ресурсах на одиницю виробленої підприємством продукції, яка обчислюється множенням норм витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції в натуральних вимірниках на покупну ціну сировини чи матеріалів в грн. за одиницю;
2) загальні витрати на основну сировину та матеріали, паливо та електроенергію, газ та воду, напівфабрикати в собівартості продукції визначаються множенням норм витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції в натуральних вимірниках на ціну сировини чи матеріалів в грн. за одиницю та на обсяг виробленої продукції в натуральних одиницях (виробнича програма підприємства);
3) сума умовно-змінних витрат у собівартості продукції визначається підсумовуванням умовно-змінних витрат на виробництво продукції, які залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників-відрядників з відрахуваннями;
4) сума умовно-постійних витрат у собівартості продукції обчислюється підсумовуванням умовно-постійних витрат у собівартості продукції, які не залежать від змін обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.
Після розрахунку суми умовно-змінних та умовно-постійних витрат на виробництво продукції обчислюють їх питому вагу в загальній виробничій собівартості виробництва продукції;
5) матеріалоємність виробництва – показник, який характеризує суму матеріальних витрат в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції;
6) енергоємність виробництва – показник, який характеризує суму витрат на оплату енергоресурсів в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції;
7) зарплатоємність виробництва – показник, який характеризує суму витрат на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції;
8) собівартість обсягу виготовленої продукції розраховується як сума всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Собівартість валової продукції як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємства, на якому величина залишків незавершеного виробництва не є стабільною. За валовою продукцією обчислюється виробнича собівартість, за товарною і реалізованою – повна.
Собівартість товарної продукції обчислюється шляхом коригування собівартості валової продукції на вартість залишків незавершеного виробництва за собівартістю на початок і кінець розрахункового періоду відповідно.
Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції (собівартості залишків відвантаженої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, яка не перейшла у власність покупця; собівартості залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду);
9) собівартість одиниці виготовленої продукції визначається за складеною калькуляцією або шляхом ділення загальної собівартості продукції на обсяг її виробництва в натуральному вираженні;
10) витрати на 1 грн. продукції (витрати на 1 грн. валової продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, витрати на 1 грн. реалізованої продукції) обчислюються шляхом ділення собівартості продукції (собівартості валової продукції, собівартості товарної продукції, собівартості реалізованої продукції) на її обсяг у вартісному вираженні (обсяг валової продукції, обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції).