Дослідження наявної структури капіталу на підприємстві.

Проведення вказаного дослідження слід зробити відповідно до наведеної нижче послідовності таблиць, зробити висновки щодо раціональності структури капіталу досліджуваного підприємства.

Приклад.Під структурою капіталу розуміють співвідношення між різними джерелами капіталу (Власним і позиковим), що використовується для довгострокового фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Водночас, необхідно звернути увагу і на частку короткострокових зобов’язань, адже вони безпосередньо впливають на стійкість фінансового стану компанії.

Структура капіталу компанії формується під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Найбільш суттєво впливають такі: темпи зростання обороту та прибутковості підприємства; податковий тягар; загроза поглинання підприємства; стан ринку капіталу; структура активів компанії; потреба у фінансування масштабних нових проектів; прийнятний рівень ризику. Проведемо порівняльний загальний аналіз структури капіталу підприємства за 3 роки:

Таблиця 2.1.

Структура капіталу підприємства

З наведеної аблиці 2.1 видно, що із року в рік частка позикових коштів зростає, в той час як частка власних засобів зменшується, але ці процеси не суперечать нормативним значенням, так як власний капітал все ж таки перевищує 50% в загальній сумі майна. А те, що підприємство активно користується позиковими коштами не означає про порушення стабільності компанії, якщо таке використання доцільне за наявних умов.

Таблиця 2.2.

Таблиця 2.2 показує, що значних змін в структурі власного капіталу за два роки не відбулося за винятком помірного зростання суми іншого додаткового капіталу, а також зростання в 2015 році резервного капіталу, що стало наслідком перерахування частини прибутку за 2014 рік в сумі 5 916 тис.грн на збільшення резервного капіталу. В результаті сума нерозподіленого прибутку зменшилася, в той час як чистий прибуток за 2014 рік збільшився порівняно з 2013 роком.

Беззаперечним основним джерелом формування власного капіталу є інший додатковий капітал, який являє собою дооцінку необоротних активів, але в даному випадку – суму безкоштовно отриманих активів. Щорічне зростання суми цього джерела зумовлене зростанням вартості необоротних засобів в часі, а також значною часткою необоротних активів в структурі активу балансу, адже сума необоротних активів акціонерної енергопостачальної компанії перевищує суму власного та довгострокового капіталу, тому структура активів впливає на характеристику фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 2.3.

Аналіз структури залученого капіталу

Проведений аналіз структури залученого капіталу (Табл. 2.3.) свідчить про те, що на кінець 2015 року частка поточних зобов’язань у складі залученого капіталу зменшилась на 11% порівняно з 2014 роком, але все ж таки поточні зобов’язання є основним джерелом формування залучених коштів, що підриває стійкість фінансового стану компанії, так як з капіталом короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Значення інших статей зобов’язань в динаміці зменшується, за винятком довгострокових зобов’язань, які надалі треба розглянути детальніше (Табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.

Аналіз структури довгострокових зобов’язань

Таким чином, довгострокові джерела формування засобів формуються лише за рахунок довгострокових кредитів банків. При чому їх сума спочатку зменшилася, а потім на кінець року збільшилася, так загальна зміна склала 178 684 тис.грн.

Таблиця 2.5.

Аналіз структури поточних зобов'язань

Згідно з таблицею 2.5 розрахункових даних поточні зобов’язання формуються головним чином за рахунок кредиторської заборгованості за товари роботи та послуги, частка яких в сумі поточних зобов’язань постійно збільшується, а також за рахунок поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, короткострокових кредитів банків, зобов’язань за розрахунками з бюджетом та інших поточних зобов’язань. Зі всіх перелічених джерел мають тенденцію до падіння лише останні та зобов’язання по розрахунках з бюджетом, що є позитивним адже цей факт зменшує суму штрафу чи неустойки у разі прострочення заборгованості або невиконання свої зобов’язань перед бюджетом, тим не менш у 2015 роцi підприємством сплачено штрафи i пеня загальною сумою 572 тис. грн.

Якщо порівняти зміни в структурі поточних зобов’язань за розрахунками, то можна побачити, що в 2015 році значно зменшилися зобов’язання по розрахунках з бюджетом, але зросли зобов’язання з оплати праці та зі страхування.

Таким чином, щодо впливу факторів на структуру капіталу підприємства можна зробити висновок, що на нього, в тім як і на загальну діяльність підприємства впливають усi негативнi явища як в економiчнiй, так i в полiтичнiй та соцiальнiй сферах життя держави - iнфляцiйнi процеси, зниження обсягiв виробництва, заборгованiсть заробiтної плати та соцiальних виплат населенню, недостатнє фiнансування бюджетної сфери. Важливими проблемами є неплатежi споживачiв за електричну та теплову енергiю та зрiст цiн на паливо.

Для оцінки ефективності використання залучених коштів розрахуємо систему аналітичних показників:

1) коефіцієнт співвідношення між довгостроковим і короткостроковим залученим капіталом

К_{ДК/ККПоч.2013р.}= 151561/562820 = 0,27
К_{ДК/КККін.2014р.}= 140964/675878 = 0,21

К_{ДК/КККін.2015р.}= 330245/646401 = 0,51

Зростання цього коефіцієнта в 2015 році свідчить про зменшення залежності компанії від короткострокових джерел та збільшення залежності від довгострокових джерел формування капіталу.

2) коефіцієнт залучених коштів

К_{з.к.Поч.2013р.}= 562820/659379 = 0,85

К_{з.к.Кін.2014р.}= 675878/587397 = 1,15

К_{з.к.Кін.2015р.}= 646401/682351 = 0,95

Динаміка цього показнику показує, що на кінець 2015 року підприємство було некредитоспроможним, на кінець 2014 року ситуація дещо поліпшилася, але все ж таки кредитоспроможність підприємства залишається на низькому рівні.

3) узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості

К_{ф.с.Поч.2013р.}= (1298620+151561)/2203960 = 0,66

К_{ф.с.Кін.2014р.}= (1341820+140964)/2336830 = 0,63

К_{ф.с..Кін.2015р.}= (1380990+330245)/2559349 = 0,67

Значення цього показнику також свідчить про погіршення фінансової стійкості компанії в 2013 році та виправлення ситуації на кінець 2015 року, коли узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості майже відповідає нормативу (70%).

Для подальшого визначення доцільності використання позикових засобів розрахуємо вартість джерел фінансування акціонерної компанії.

Згідно з офіційною інформацією про випуски акцій підприємство здійснило емісію один раз 15.04.1999 року, коли випустило іменні прості акції у кількості 108364280 шт. номінальною вартість 0,25 грн. кожна на загальну суму 27091070 грн., що складає 100% долю у статутному капіталі (табл.2.6).

Фактична виплата дивiдендiв за 2015 рiк запланована у перiод з 01.05.2013 по 01.12.2015.

Так як акції були реалізовані на суму 27 091 070 грн., а в 2015 році сума нарахованих дивідендів склала 4 551 300, то можна розрахувати вартість джерела капіталу „звичайні акції” без коригування на рівень витрат на розміщення акцій.

= 4 551 300/27 091 070 = 0,168 або 16,8%;

= 4 659 660/27 091 070 = 0,172 або 17,2%.

Зростання вартості джерела „прості акції” пов’язано із зростанням обсягів дивідендів, що в свою чергу стало наслідком збільшення прибутку на 1 акцію з 0,06 грн за 2013 рік до 0,087грн. за 2015 рік.

Так як вартість джерела коштів „нерозподілений прибуток” кількісно дорівнює вартості джерела коштів „звичайні акції” (нової емісії), а нерозподілений прибуток при розрахунку вартості включає умовно всі джерела власних засобів, за винятком статутного капіталу, то її можна розрахувати скоригувавши вартість джерела „прості акції” на вартість розміщення нових акції. Припустимо, що вартість розміщення нових акцій складатиме 2% від номінальної вартості акцій.

= 4 551 300/(27 091 070 – 541 821) = 0,171 або 17,1%

= 4 659 660/(27 091 070 – 541 821) = 0,176 або 17,6%

Щодо вартості джерел залученого капіталу, то підприємство у 2015 році залучало до своєї діяльності довгостроковий банківський кредит припустимо під 22% річних у сумі 151 561 тис.грн., за 2014 рік компанія збільшила розмір довгострокового кредиту до 330 245 тис.грн, тобто взяла додатково 189281 тис.грн. Таким чином вартість довгострокового банківського кредиту буде однакова за два роки і складатиме при податку на прибуток 25%:

k^a_l = I_r x (1-T) = 22%*(1-0,25) = 16,5%.

Компанія має у складі своїх пасивів короткострокові зобов’язання, але так як вони не відносяться до поняття „капітал”, при розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) (табл.2.7, 2.8) сукупна величина пасивів зменшиться, тобто з позиції розрахунку вартості капіталу беруться до уваги лише платні джерела фінансування.

Таблиця 2.7.

WACC на кінець 2015 року

= 16,8*0,018 + 17,1*0,89 + 16,5*0,095 = 17%

Таблиця 2.8.

WACC на кінець 2015 року

= 17,2*0,016 + 17,6*0,791 + 16,5*0,193 = 17,4%

Збільшення середньозваженої вартості капіталу зумовлене залученням довгострокових кредитів банку та зростанням вартості джерела „прості акції”.

Таким чином, показник середньозваженої вартості капіталу складається на підприємстві під впливом багатьох факторів, основними із яких є:

» середня ставка процента, що склалась на фінансовому ринку;

» доступність різних джерел фінансування (кредитів банків; комерційного кредиту; власної емісії акцій та облігацій тощо);

» галузеві особливості операційної діяльності, що визначають тривалість операційного циклу та рівень ліквідності активів, які використовуються;

» відношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;

» рівень ризику, що здійснюється за рахунок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Показник WACC показав, що рівень витрат на підтримку економічного потенціалу акціонерної компанії за наявної структури джерел засобів, вимог інвесторів та кредиторів, дивідендної політики складає 17,4%, тобто підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення WACC.

2.3. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)

У даному параграфі студент проводить факторний аналіз прибутку.Для цього студент має розуміти, що прибуток від реалізації товарної продукції в загальному випадку є під впливом таких факторів, як зміна: обсягу реалізації, структури продукції; відпускних цін на реалізовану продукцію; цін на сировину, матеріали, паливо, тарифів на енергію й перевезення; рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів.

Приклад. Приведемо методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації продукції (необхідну для використання кожним студентом).

1. Розрахунок загальної зміни прибутку (DР) від реалізації продукції:

DР=Р₁—Р₀,

де Р₁ — прибуток звітного року;

Р₀ — прибуток базисного року;

2. Расчёт впливу на прибуток змін відпускних цін на реалізовану продукцію (DР₁):

DР₁=N_1,0=Sр₁ q₁—Sр₀ q₁,

де Nр₁=S р₁ q₁ — реалізація у звітному році в цінах звітного року (р₁ — ціна виробу; q₁ — кількість виробів).

Nр₀=S р₀ q₁ — реалізація у звітному році в цінах базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції (DР₂) (властиво обсяги продукції в оцінці по плановій (базової) собівартості):

DР₂=Р₀ К₁ * Р₀=Р₀• (К₁—1), де:

Р₀ — прибуток базисного року; К₁ — коефіцієнт росту обсягу реалізації продукції: К₁=S_1,/S_0,

де S_1,0 — фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період у цінах і тарифах базисного періоду;

S₁ — собівартість базисного року (періоду).

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції, обумовлених змінами в структурі продукції (DР₃):

DР₃=Р₀• (К₂ - 1),

де: К₂ — коефіцієнт росту обсягу реалізації в оцінці за відпускними цінами: К₂=N_1,0 /N_0,

де N_1,0 — собівартість реалізованої продукції звітного періоду в цінах і умовах базисного періоду;

N₁ — реалізація в базисному періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток економії й від зниження собівартості продукції (DР₄):

DР₄=S_1,0 / S₁,

де: S_1,0 — собівартість реалізованої продукції звітного періоду в цінах і умовах базисного періоду;

S₁ — фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зрушень у складі продукції (DР₅):

DР₅=S₀К₂ * _-S_1,0.

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали й тарифів на послуги DР₆ а також економії, викликаної порушеннями господарської дисципліни (DР₇). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку від реаоизации за звітний період, що виражається наступною формулою:

DР=Р₁--_-Р₀=DР₁+DР₂+DР₃+DР₄+DР₅+DР₆+DР_7;,

DР= ,

де DР — загальна зміна прибутку;

Р_i — зміна прибутку за рахунок i-го фактора.

У таблиці 2.9 наводяться вихідні дані й цифровий приклад факторного аналізу прибутку від реалізації продкуции.

Таблиця 2.9.

Аналіз прибутку по факторах (тис. грн.)

Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:

а) зміна відпускних цін на продукцію. Цей вплив визначається як різниця між виторгом від реалізації по звіту у фактично діючих цінах (графа 4) і цінах базисного періоду (графа 3). У нашім прикладі вона становить 421,6 тис. грн.(3232,6—2811) і відбиває ріст цін у результаті інфляції. Аналіз даних бухгалтерського звіту дозволить розкрити причини й величину завищення (зниження) цін у кожному конкретному випадку (по видах продукції, товарів, робіт, послуг).

б) зміна цін на матеріали, тарифів на енергію, перевезення та інше. Для цього використовують відомості про собівартість продукції. У нашім прикладі вплив даних факторів склало 374 тис. грн. (2150—2524).

в) порушення господарської дисципліни. Вплив встановлюється за допомогою даних обліку про доходи й витрати внаслідок порушення стандартів, технічних умов, рецептур, невиконання заходів щодо охорони праці, техніці безпеки й ін. У даному прикладі не виявлена додатковий прибуток, отриманий за рахунок перерахованих порушень;

г) збільшення обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній повній собівартості (властиво обсягу продукції). Для розрахунку впливу даного фактора обчислюють коефіцієнт росту обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. У нашім прикладі він дорівнює 1,067• (2230:2090). Потім коректують базисний прибуток на даний коефіцієнт і віднімають із її базисний прибуток: 514• 1,067—514=34,4 тис. грн.