Визначення вмісту гемоглобіну
Тема: ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ
Мета:з'ясувати, з яких структурних елементів складається кров людини.
Студент повинен знати:
1. Склад крові людини.
2. Функції крові людини.
3. Методику визначення рівня гемоглобіну в крові.
Студент повинен вміти:
1. Працювати зі світовим мікроскопом.
2. Розрізняти та аналізувати будову клітин крові.
3. Брати кров для загального аналізу.
При виконанні робіт з фізіології крові особливо важливо дотримувати всі правила гігієни й асептики. У кожного студента повинен бути індивідуальний стерильний набір необхідного устаткування.
Завдання 1. Розглядання під мікроскопом пофарбованих препаратів крові жаби й людини
Завдання роботи - порівняння еритроцитів крові жаби й людини та розглядання лейкоцитів крові людини.
Основна функція еритроцитів - перенос кисню й частково
вуглекислого газу. Перенос кисню здійснюється гемоглобіном, що перебуває в еритроцитах. У процесі еволюції тварин і відповідності з потребою, що збільшується, у кисні змінювалися форма, розмір і будова еритроцитів. У жаби (мал. 88, Б) еритроцити великі, мають форму сплощених еліпсоїдів і містять ядро. Еритроцити людини мають форму двоввігнутих дисків (мал. 88,Л). Завдяки цьому й центр еритроцита, і його периферичні ділянки розташовані близько до його поверхні, що сприяє кращому насиченню киснем. Ядро відсутнє. Розмір еритроцитів малий (діаметр 7,2- 7,7 мкм), але їхня кількість велика, що збільшує загальну дихальну поверхню.
Для роботи необхідні: мікроскоп, пофарбовані мазки крові людини й жаби.
Методика виконання роботи
Розгляньте при великому збільшенні мікроскопа мазки крові людини й жаби. Зверніть увагу на форму, розмір, наявність або відсутність ядра в еритроцитах. Замалюйте еритроцити крові людини й жаби в зошиті. У мазку крові людини розгляньте різні форми лейкоцитів: нейтрофіли, еозінофіли, базофіли, моноцити й лімфоцити (мал. 88, В) і замалюйте їх.
IV- Схема розвитку еритроциту людини
Лейкоцитарна формула
Завдання 2. Визначення вмісту гемоглобіну в крові людини
Та її кольорового показника
Визначення вмісту гемоглобіну
Для визначення гемоглобіну крові існує спеціальний прибор-гемометр (мал. 95). Він складається зі штатива, у якому задня стінка зроблена з матового скла. У штатив вставляються три скляні пробірки. Дві крайні (1 й 2) запаяні й заповнені стандартним розчином солянокислого гематину (в 100 г розчину міститься 16,67 г гемоглобіну). Середня пробірка (3) прокалібрована. На ній нанесені дві шкали. Одна шкала показує кількість гемоглобіну в грамах на 100 мл крові, тобто грам-відсотки гемоглобіну (г%); друга шкала показує так звані одиниці гемометра, або зміст гемоглобіну у відсотках стосовно норми, за якої приймається 16,67 г в 100 мл крові.
Цифри шкали одиниць гемометра в 6 разів більше, ніж цифри шкали грам-відсотків гемоглобіну. Тому, якщо є тільки одна шкала грам-відсотків гемоглобіну, легко визначити одиниці гемометра, помноживши відповідне показання на 6. Вміст гемоглобіну в крові здорових людей коливається в чоловіків від 13,3 до 15,6 г%, або від 79,8 до 93,6 одиниць гемометра, у жінок - від 12,1 до 13,8 г%, або від 72,6 до 82,8- одиниць гемометра. Для визначення кількості гемоглобіну кров розводять децинормальним розчином соляної кислоти, під, впливом якої гемоглобін переходить у солянокислий гематин. Рідина при цьому здобуває бурий колір.
Для роботи необхідні: гемоглобинометр (гемометр), капіляр для взяття крові, скарифікатор, скляна паличка, вата, піпетка для води, спирт, ефір, децинормальний розчин соляної кислоти, дистильована вода.
Методика виконання роботи.
Для взяття крові скористайтеся рекомендаціями, що містяться в завданні 1.
У середню пробірку гемометра до мітки 3 г% налийте децинормальний розчин соляної кислоти. Потім у капіляр для взяття крові (мал. 96) наберіть кров до кругової мітки 20 мм3. Кінчик капіляра опустіть в середню пробірку гемометра в розчин соляної кислоти й обережно видуйте кров з капіляра з наступним 2-3-кратним насасуванням і видуванням розчину з капіляра в пробірку (щоб у капілярі не залишилося крові).
Вміст пробірки ретельно перемішайте скляною паличкою або легкими ударами пальця по нижньому кінці пробірки. Поставте пробірку в штатив на 5 хв. За цей час відбудеться руйнування еритроцитів, вихід гемоглобіну в розчин й утворення під впливом соляної кислоти солянокислого гематину. Через 5 хв піпеткою краплями доливайте в пробірку дистильовану воду, увесь час ретельно перемішуючи розчин і порівнюючи його колір з кольором стандартного розчину. Дистильовану воду додавайте до моменту, коли колір розчину у всіх пробірках виявиться однаковим. Якби 
воду довелося додавати до мітки 100 одиниць, то це значило б, що в 100 г крові міститься 16,67 г гемоглобіну (як й у стандартному розчині). Якщо однаковий колір розчину в пробірках виявився при рівні вище 100 одиниць, то це свідчить про більший вміст гемоглобіну в досліджуваному розчині, чим у стандартному. При рівні нижче 100 одиниць гемоглобіну в досліджуваному розчині менше, ніж у стандартному. Цифри, що відповідають рівню розчину в середній пробірці, покажуть грам-відсотки гемоглобіну й одиниці гемометра досліджуваної крові.