Взаємодія спеціалістів ветеринарної медицини з адміністрацією і виробничими службами суб’єкта господарювання

4.1. Спеціалісти ветеринарної медицини здійснюють методичне керівництво роботи виробничої, технологічної та інших служб щодо забезпечення належного ветеринарно-санітарного стану суб’єкта господарювання і випуску якісної продукції тваринного походження, безпечної за показниками, які визначено ветеринарно-санітарними правилами та іншими нормативно-правовими актами.

4.2. Суб’єкт господарювання і підпорядковані йому служби забезпечують:

- проведенняпрофілактичних заходів відповідно до чинних ветеринарно-санітарних правил;

- підтримку в робочому стані об’єктів, призначених для захисту суб’єкта господарювання від занесення й поширення заразних хвороб тварин;

- проведення загальних і спеціальних заходів, спрямованих на ліквідацію заразних хвороб тварин, виявлених прижиттєво або після забою;

- організацію і проведення робіт щодо виконання технологічних, ветеринарно-санітарних вимог (правил і нормативів) при виготовленні продукції тваринного походження.

4.3. Суб’єкт господарювання, офіційний лікар ветеринарної медицини, його заступник та інші спеціалісти суб’єкта господарювання несуть відповідальність, передбачену законодавством за випуск недоброякісної продукції тваринного походження або такої, що не відповідає технічній документації та стандартам.

4.4. Спеціалісти ветеринарної медицини не несуть відповідальності за невідповідність готової продукції показникам, не передбаченим ветеринарно-санітарними правилами та іншими нормативно-правовими актами щодо її якості та безпеки.

4.5.Суб’єкт господарювання реалізовує лише ту продукцію тваринного походження, яка вироблена під безпосереднім державним ветеринарно-санітарним наглядом та контролем і дозволена спеціалістами державної ветеринарної медицини для реалізації, про що оформляються відповідні документи (ветеринарні свідоцтва, довідки тощо), які передбачено Правилами видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов’язковому ветеринарному контролю, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 №27 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.08.97 за №326/2130, і які засвідчують її якість та безпеку.

4.6. Суперечності, які можуть виникати між адміністрацією суб’єкта господарювання та працівниками ветеринарної медицини підприємства з питань, пов’язаних з державним ветеринарно-санітарним наглядом та контролем за технологічними процесами, виробництвом якісної продукції тваринного походження, а також з інших питань діяльності, вирішуються головним державним інспектором ветеринарної медицини району, міста, області, Автономної Республіки Крим, у зоні діяльності якого перебуває суб’єкт господарювання.

Спірні питання між головним державним інспектором ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і адміністрацією суб’єкта господарювання, з питань ветеринарної медицини, вирішуються в установленому законодавством порядку.

5. Особливості державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за окремими видами діяльності (під час переміщення тварин, безпечністю та якістю ветеринарних препаратів, на державному кордоні Україні та транспорті, під час полювання, на переробних підприємствах)

Особливості державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за окремими видами діяльності регламентується розділом 3 Закону України «Про ветеринарну медицину».

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням тварин.Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, що переміщуються поза межами потужностей (об’єктів), де вони утримувалися, здійснюється відповідними державними органами ветеринарної медицини.

Державні інспектори ветеринарної медицини та уповноважені лікарі ветеринарної медицини контролюють дотримання вимог щодо ідентифікації, обігу та переміщення тварин, включаючи ветеринарні документи, які вимагаються при переміщенні чи транспортуванні тварин.

Система реєстрації тваринницьких потужностей (об’єктів), система ідентифікації тварин та порядок ведення обліку даних про переміщення тварин повинні давати можливість чітко ідентифікувати тварин і відстежувати потужності (об’єкти) їх походження, переміщення та обігу.

Навантаження, розвантаження або перевантаження тварин на транспортний засіб дозволяється лише в тих місцях, які мають потужності, що відповідають ветеринарно-санітарним заходам.

Обіг тварин, які захворіли на хворобу, що підлягає повідомленню, або щодо яких є підозра про захворювання на таку хворобу, забороняється. Будь-які переміщення тварин можуть здійснюватися лише з дозволу відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини.

Переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів забороняється.

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на ринках.Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд здійснюється на всіх ринках, де організовано продаж живих тварин і продуктів тваринного походження.

Державний ветеринарно-санітарний контроль на ринках здійснюється спеціалістами державних установ ветеринарної медицини, а державний ветеринарно-санітарний нагляд — державними інспекторами ветеринарної медицини.

Торгівля тваринами дозволяється лише у призначених для цього місцях, що відповідають ветеринарно-санітарним заходам.

Заборонено обіг тварин та неїстівних продуктів тваринного походження, щодо яких відсутні необхідні ветеринарні документи.

Якщо державний інспектор ветеринарної медицини встановлює, що торгівля на ринках здійснюється з порушенням ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі в не призначених для цього місцях, він видає припис заборонити обіг цих тварин або неїстівних продуктів тваринного походження до усунення виявлених порушень та накладає штраф.

Державний контроль та нагляд за безпечністю і якістю ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини.Метою державного контролю та нагляду за ветеринарними препаратами, субстанціями та засобами ветеринарної медицини є здійснення організаційних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання юридичними та фізичними особами вимог цього Закону і відповідних ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів.

Державний контроль та нагляд за ветеринарними препаратами, субстанціями та засобами ветеринарної медицини включає реєстрацію ветеринарних препаратів; ліцензування та атестацію суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво або обіг ветеринарних препаратів; інспектування суб’єктів ліцензування щодо дотримання ними ліцензійних вимог; сертифікацію на відповідність вимогам належної виробничої практики, належної практики дистрибуції, належної лабораторної практики, перевірку якості, ефективності та безпечності ветеринарних препаратів та субстанцій під час реєстрації, виробництва, обігу та/або використання (застосування). Положення про державний контроль та нагляд за ветеринарними препаратами, субстанціями та засобами ветеринарної медицини затверджує Департамент.

Державний контроль та нагляд щодо безпечності і якості ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини здійснюється спеціалістами державних установ ветеринарної медицини, уповноважених Департаментом. Такий контроль здійснюється без попереднього повідомлення шляхом проведення позапланових перевірок або планових відповідно до програм інспектування, які складаються попередньо і в яких визначено частота інспектування і процедури, що застосовуються, включаючи підстави вірогідності того, що ветеринарні препарати, субстанції та засоби ветеринарної медицини не відповідають встановленим вимогам.

Державні установи ветеринарної медицини, уповноважені Департаментом, виконують загальнодержавну програму здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах для перевірки належного використання препаратів власниками (утримувачами) тварин і запобігання шкоді здоров’ю людей та тварин.

Якщо залишкові кількості ветеринарних препаратів у продуктах тваринного походження, які були вироблені із зміною їх звичайного стану без додавання будь-яких інших субстанцій, перевищують встановлені максимально допустимі рівні залишків, уповноважені установи ветеринарної медицини повідомляють про свої висновки Департамент та відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини для вжиття необхідних заходів відповідно до законодавства з метою запобігання введенню в обіг таких продуктів.

Державний контроль також включає дослідження безпечної залишкової кількості та побічних ефектів від застосування ветеринарних препаратів. Цю роботу виконують національні референс-лабораторії з контролю залишкових кількостей ветеринарних препаратів та кормових добавок Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів.

Проведення експертизи та/або ідентифікації ветеринарних препаратів та кормових добавок з метою їх подальшої державної реєстрації здійснюють Національне агентство ветеринарних препаратів та кормових добавок, яке функціонує на базі Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, а ветеринарних імунобіологічних препаратів — Національне агентство ветеринарних імунобіологічних препаратів, яке функціонує на базі Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів. До цієї роботи можуть залучатися Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, інші науково-дослідні установи.