Особливості правового статусу користувачів транспортних послуг

 

Визначення правового статусу користувачів транспортних по­слуг має суттєве значення для забезпечення перевезень пасажирів і вантажів, а також правового регулювання відносин між перевізни­ком і пасажиром, підприємством, установою, закладом.

Користувачі транспортних послуг – це такі суб'єкти, які вступають у транспортний процес та беруть в ньому участь із метою задоволення своїх потреб (ін­тересів) через отримання від перевізників відповідних транспорт­них послуг.

Із цього визначення до кваліфікаційних ознаккористувачів транс­портних послуг можна віднести таке.

І.Ними можуть бути будь-які суб'єкти: фізичні та юридичні особи; соціальні спільноти чи колективи; держава та народ Ук­раїни.

2. Для того, щоб стати користувачами транспортних послуг, ці суб'єкти обов'язково повинні мати мету - наявність потреб (інтере­сів), які можуть бути задоволеними тільки в транспортному процесі.

3. Задоволення свої потреби (інтереси) ці суб'єкти можуть реа­лізувати лише ставши такою стороною процесу, яка споживає транспортні послуги. Тут слід нагадати, що інша сторона - транс­портні підприємства (перевізники) виробляють (створюють) від­повідні транспортні послуги.

4. В основному користувачами транспортних послуг названі су­б'єкти стають свідомо, проявляючи власне волевиявлення. Утім, тут слід зазначити, що за деяких випадків набуття статусу корис­тувачів транспортних послуг не потребує власного волевиявлення. Наприклад, за ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

5. Відповідні суб'єкти, ставши користувачами транспортних пос­луг, набувають і відповідного правового статусу, відмінного від первісного.

6. Взаємозв'язок між користувачами транспортних послуг і перевізниками відбувається на договірній основі зі складанням відповідних документів (накладні, квитанції, квитки тощо).

За видами перевезень

За видами перевезень, користувачів можна класифікувати на тих, що користуються послугами підприємств одного або декіль­кох видів (змішані) транспорту.

За складністю перевезень

За такою ознакою користувачі поділяються на тих, потреби (ін­тереси) яких задовольняються послугами одного транспортного під­приємства, і на тих, потреби (інтереси) яких задовольняються послугами двох та більше транспортних підприємств.

За просторовою ознакою

Користувачі поділяються на тих, потреби (інтереси) яких задо­вольняються винятково в межах території держави, а також на тих, потреби (інтереси) яких задовольняються і поза її межами.

Правовий статус користувачів транспортних послуг визначається колом їхніх прав та обов'язків, які визнача­ються чиннимзаконодавством України.

 

Основою правового статусу будь-якого суб'єкта транспортної діяльності є визначення його прав та обов'язків, якими, безпереч­но, володіють і користувачі транспортних послуг.

Слід зазначити, що найголовнішим правом будь-якого корис­тувача транспортних послуг є можливість його вільного доступу до надаваних перевізних послуг і повне, якісне та безпечне задо­волення його потреб (інтересів) у цих перевезеннях.

Також до прав можна віднести:

- право на своєчасну і точну інформацію про умови й порядок перевезення (руху);

- право на відшкодування заподіяних користувачеві збитків;

- право відмовитися від перевезення (транспортування);

- право пасажира безоплатно перевозити з собою ручну по­клажу тощо.

Водночас основним обов 'язком будь-якого користувача транс­портних послуг є неухильне виконання ним чинних на транспорті правил і своєчасна оплата наданих перевізних послуг.

Проте слід зазначити, що в правовому статусі користувачів транспортних послуг існує багато специфічних властивостей, що визначається правовою природою самого користувача, властивос­тями перевізників, правилами, які регулюють ці перевезення, умо­вами перевезень та багатьма іншими життєвими обставинами, що можуть мати випадковий, короткочасний, довготривалий, постій­ний характер тощо.

За таких обставин рекомендується дослідити правовий статус користувачів на основі тих моментів, які найбільш контрастно проявились у сфері роботи конкретних видів транспорту.

З цього приводу можна зазначити таке.

По-перше, вантажі, пасажири, багаж і вантажобагаж у межах України перевозяться залізничним транспортом за встановленими тарифами в порядку, визначуваному Кабінетом Міністрів України на підставі бюджетної, цінової й тарифної політики держави.

У приміському сполученні пасажири і багаж перевозяться за тарифами, встановленими відповідними залізницями за погоджен­ням із місцевими органами виконавчої влади. Проте за рівня та­рифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів.

Вантажі, пасажири, багаж і вантажобагаж у міжнародному спо­лученні перевозяться за тарифами, які встановлюються залізни­цями відповідно до міжнародних договорів і чинного законодавства України.

По-друге, на шляху слідування та на залізничних станціях ванта­жі, багаж і вантажобагаж зберігаються згідно з чинним законодав­ством України, а саме: їх збереження забезпечується залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування.

По-п 'яте, перевезення пасажирів і вантажів повітряним, а в ок­ремих випадках і іншими видами транспорту, підлягають обов'яз­ковому контролю на відповідність їх вимогам безпеки в порядку, визначуваному Міністерством транспорту України згідно з її чин­ним законодавством.

По-сьоме, певні категорії громадян користуються пільгами в пе­ревезеннях.

По-восьме, наявність процедури бронювання (або резервуван­ня). Наприклад, на повітряному транспорті, це - попереднє замов­лення місця на повітряному судні на визначений рейс і дату для перевезення пасажира або попереднє замовлення обсягу і тоннажу на повітряному судні на визначений рейс і дату для перевезення багажу (вантажу).

Наведені та інші численні моменти в сукупності надають змоги визначити правовий статус користувачів транспортних послуг, а та­кож особливості його прояву в тій чи іншій галузі транспорту.