ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА РОЗТАШУВАННЯ РЕКВІЗИТІВ

Під час оформлювання документів треба дотримуватися головних правил їх складання, що передбачають правильне написання реквізитів, їх розміщення на бланку документа або чистому аркуші паперу. До­держання цих вимог надає документові юридичної чинності.

 

Реквізити Розташовування та правила оформлювання  
 
01 - Державний Герб України, Герб Автономної Республіки Крим Державний герб України зображують відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про Державний герб України», герб Автономної Республіки Крим - відповідно до нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим. На бланках з кутовою розташованістю реквізитів розмішують на верхньому березі бланка над серединою рядків з назвою орга­нізації, на бланках з поздовжньою розташованістю реквізитів - у центрі верхнього берега. Розмір зобра­ження: висота -17 мм, ширина - 12 мм.  
02 - Емблема організації або товарного знака (знака обслуговування) На лівому березі бланка на рівні назви організації. Емблему не відтворюють, якщо є зображення Державного герба України. Зображення емблеми реє­струють згідно з установленим порядком. На бланках недержавних організацій дозволено розташовувати зображення емблеми на верхньому березі документа, на бланках документів державних організацій - зобра­ження Державного герба. Не можна на бланку замі­нювати назву організації зображенням емблеми, навіть якщо назву повністю відтворено в емблемі.  
03 - Зображення нагород На лівому березі бланка на рівні реквізитів 07 і 08.  
04 - Код організації Після реквізиту «Довідкові дані про організацію» (09) відповідно до Єдиного державного реєстру підпри­ємств та організацій України (ЄДРПОУ).  
05 - Код форми документа Вище реквізиту назва виду документа (10) згідно з ДК 010.-98 «Державний класифікатор управлінської документації». Кодове позначення конкретного виду документа складається із семи цифрових знаків. Наприклад, код доповідної записки - 0204003, у якому - 02 - позначення класу, 04 - позначення підкласу в межах цього класу, 003 - реєстраційний номер уніфікованої форми документа (УФД).  
06 - Назва організації вищого рівня. Посередині сторінки над назвою організації - автора документа. Зазначають скорочено, якщо відсутнє офіційно зареєстроване скорочення - повністю.  
07 - Назва організації - автора документа Окремим рядком у центрі. Ця назва повинна відпо­відати назві, зазначеній в установчих документах організації. Скорочену назву організації зазначають тоді, коли її офіційно зафіксовано в Статуті. Подають її в дужках (чи без них) нижче повної назви.  
08 - Назва філії, територіального від­ділення, структурного підрозділу Розміщують нижче реквізиту 07. Зазначають тоді, коли структурний підрозділ є автором документа.  
09 - Довідкові дані про організацію: поштова адреса, номери телефонів, факсів, телексів, ра­хунків у банку, адреса електронної пошти Нижче назви організації або структурного підрозділу відповідно до поштових правил: вул. Солом'янська, 24, м. Київ, 03110 Тел. 277-27-77. факс 277-36-55 Е-таіl: @ dkau.ldеv.иа На бланку може вказуватися номер розрахункового рахунка у відділенні банку: розрахунковий рахунок № 12346893 в Укргазбанку м. Києва МФО № 421830  
10 - Назва виду документа Нижче реквізитів „Назва організації" та „Назва струк­турного підрозділу": на кутовому бланку - без відступу межі лівого берега, а на повздовжньому - центровано. Назва має відповідати переліку форм документів згідно з ДК010 та назви інших документів, що відповідають організаційно-правовому статусові організації. У листах назву виду документа не зазначають.  
     
11 - Дата документа Реквізит, що вказує на час створення і (або) підпи­сання, затвердження, прийняття, за реєстрування службового документа. На бланках дату ставлять нижче назви документа поряд із реєстраційним індек­сом на спеціально відведеному місці. Якщо документ складено не на бланку, то дату ставлять під текстом без відступу від межі лівого берега. Елементи дати наводять арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік: 12.07.2010 Дату дозволено оформлювати у послідовності: рік, місяць, число: 2010.11.07. Цей спосіб використовують у служ­бовому листуванні з іноземними партнерами, оскільки це відповідає міжнародній системі датування документа. Це - цифровий спосіб оформлювання дати. У нормативно-правових актах і фінансових докумен­тах застосовують словесно-цифровий спосіб оформ­лювання дати: 17 грудня 2009 року. Якщо порядковий номер місяця або числа склада­ється з однієї цифри, то перед нею проставляють 0 (нуль): 07.09.2009, 03.12.2010. Обов'язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов'язані з їх погодженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконанням документа й відправ­лення його до справи).  
12 - Реєстраційний індекс документа Це умовне цифрове позначення, яке надають доку­менти піч час його реєстрації. Складається з його порядкового номера, індексу справи за номенклатурою, індексу питань діяльності, кореспондентів, виконавців тощо. Складові індексу відокремлюються одна від одної правобіжною скісною рискою: 418/01 або 45/07/69, де 418 - порядковий реєстра­ційний номер, а 01 - умовне позначення групи доку­ментів згідно з класифікатором виконавців, прийня­тими в установі. Якщо документ підготували двічі чи більше організа­цій, то реєстраційний індекс складають з індексів кож­ної з цих організацій, їх проставляють теж через риску згідно з послідовністю підписів авторів документа. Місце розташування цього реквізиту залежить від бланка та виду документа.  
13 - Посилання на реєстраційний індекс та дату вхідного документа Нижче або на рівні реєстраційного індексу на спеці­ально відведеному місці на бланку. Містить реєстра­ційний індекс і дату вхідного документа: На № 18/03-06 від 27.02.2010.  
14 - Місце складання або видання документа На рівні або нижче реквізитів 11, 12.Зазначають на всіх документах, крім листів, які містять ці відо­мості у довідкових даних про організацію. Місце видання не треба вказувати в документі, якщо воно міститься в назві організації, наприклад: Донецька державна авіакомпанія «Донбас - Східні авіалінії України», проте його обов'язково треба зазна­чати в тому разі, якщо документ цієї організації було складено в іншому місці.  
15 - Гриф обмеження доступу до документа У верхньому куті на відстані 104 мм від межі лівого берега на першій сторінці документа без лапок над реквізитами «Адресат» Таємно. Для службового користування.   За потреби його доповнюють відомостями, перед­баченими нормативно-правовими актами, які регла­ментують порядок ведення діловодства, що містить інформацію обмеженого доступу.  
16 - Адресат Сукупність точних і повних відомостей, згідно з якими документ має бути доставлений за призначенням. Праворуч (на відстані 92 мм) у верхній частині бланка або чистого аркуша паперу. Кожний елемент - назва установи, підрозділу, посада, ініціал (и) й прізвище, поштова адреса пишеться з великої літери. Адресатами документа можуть бути організації, їхні структурні під­розділи, посадові та приватні особи. Якщо документ адресовано організації або її структурному підрозді­лові без зазначення посадової особи, їхні назви пода­ються у називному відмінку: Міністерство охорони здоров'я України Якщо документ адресовано керівникові установи або його заступникові, назва установи входить до складу назви посади адресата: Генеральному директорові спільного підприємства «Ділове партнерство» Стадниченку Є.Д. Якщо документ надсилають посадовій особі, назву установи зазначають у називному відмінку, а посаду і прізвище адресата - у давальному: Державний комітет архівів України Відділ формування Національного архівного фонду і діловодства Провідному спеціалістові Прізвище, ініціал (и) Якщо адресують багатьом однорідним організаціям, адресата зазначають узагальнено: Директорам центральних державних архівів України Документ не повинен містити більше чотирьох адре­сатів. За наявності більшої кількості адресатів скла­дають список для розсилання, а на кожному документі зазначають тільки одного адресата До реквізиту «Адресат» може входити поштова адреса, яку вка­зують після назви установи, структурного підрозділу: Спілка орендарів і підприємців України вул. Григорія Сковороди, 5 а м. Київ, 04070 Якщо документ надсилають фізичній особі, то у давальному відмінку зазначають прізвище, ім'я, по батькові (або ініціали) адресата, вулицю, номер будинку і квартири, населений пункт (місто), район, область, поштовий індекс: Романюку Олексію Федоровичу вул. Грушевського, буд. 9, кв. 3, м. Вінниця, 21003.  
17 - Гриф затвердження У правому верхньому куті на відстані 104 мм від межі лівого берега першого аркуша документа. Затвердження - спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії доку­мента на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб. Якщо документ затвер­джує конкретна посадова особа, то гриф затвер­дження складається зі: слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок); назва посади; підпису; ініціалу (ів) і прізвища особи, яка затвердила доку­мент; дати затвердження. Наприклад: ЗАТВЕРДЖУЮ Директор профтехучилища Підпис Ініціал (и), прізвище 07.09.2010 Якщо документ затверджено кількома посадовими особами, їхні грифи затвердження розташовують на одному рівні. Якщо документ затверджено поста­новою, рішенням, наказом, протоколом, то гриф затвердження складається із: • слова ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок); • назви (у називному відмінку); • дати; • номера затверджувального документа. Наприклад: ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Вищої атестаційної комісії України 18.11.2009 №56  
18 - Резолюція Це напис, зроблений посадовою особою установи, що містить вказівки щодо виконання цього документа. Нижче реквізиту «Адресат» (16) паралельно до осно­вного тексту або на вільній площі лицьового боку першого аркуша, але не на березі документа, при­значеного для підшивання. Якщо на документі немає вільного місця для резолюції, дозволено оформлю­вати її на окремих аркушах або спеціальних бланках. Складається з таких елементів: • прізвища, ініціалу (ів), виконавця (виконавців) у давальному відмінку; • вказівки на порядок виконання документа (змісту доручення); • терміну виконання; • особового підпису посадової особи; • дати. Наприклад: Шинкаренкові С. П. Прошу підготувати пропозицію щодо замовлення підручників, посібників з ділового мовлення до 11.02.2009 Підпис 15.11.2008 Відповідальною за виконання є особа, названа в резо­люції першою (якщо виконавців названо декілька). Наприклад: Мірошниченкові К. Л. Назаровій Т. В. Лук'янчук 1. Т. Прошу підготувати проект договору оренди служ­бового приміщення до 07.04.2010 (підпис) 01.04.2010 Дозволяється у резолюції замість прізвища виконавця зазначати лише посаду особи, якій доручається вико­нання документа. Наприклад: Начальникові планового відділу Підготувати обґрунтування необхідності розро­блення теми НД-23 до 19.06.2010 (підпис) 01.06.2010 На документі повинно бути не більше однієї резолю­ції, інші можливі тільки тоді, коли є необхідність дета­лізації порядку виконання документа.    
19 - Заголовок до тексту документа Друкується малими літерами, розміщується під назвою виду документа, містить короткий виклад змісту документа. Заголовок відповідає на питання «про що?», «кого?», «чого?». Наприклад: Наказ (про що?) про створення установи Посадова інструкція (кого?) секретаря-референта Протокол (чого?) засідання правління Максимальна довжина рядка заголовка 72 мм (28 друкованих знаків). Якщо заголовок до тексту перевищує 150 друкованих знаків (5 рядків), його дозволено продовжувати до межі правого берега. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Оформлюють без відступу від межі лівого берега. Текст документа, надрукований на папері формату А5, дозволено подавати без заголовка. Заголовок не складається до текстів телефонограм, телеграм та повідомлень.
20 - Відмітка про контроль за виконанням документа На лівому березі першого аркуша документа, на рівні заголовка до тексту. Відмітку позначають літерою «К», словом або штампом «Контроль» (без лапок).  
21 - Текст документа Містить інформацію, заради якої було створено доку­мент. Складається з таких логічних елементів: вступу; доказу; закінчення. Друкується чи пишеться від руки на всю ширину аркуша (від межі лівого берега до межі правого).  
22 - Відмітка про наявність додатка Додатки до документів можуть бути трьох видів: • додатки, що є самостійними документами й над­силаються із супровідним листом; • додатки, що пояснюють або доповнюють зміст осно­вного документа; • додатки, що затверджуються або вводяться в дію розпорядчими документами (додатки до розпорядчих документів). Відмітку про наявність додатків розміщують під тек­стом документа без відступу від межі лівого берега. Текст додатків друкують через 1 міжрядковий інтер­вал. Наявність додатків, повну назву яких наведено у тексті, фіксують так: Додаток: на 3 арк. у 2 прим. Якщо документ має додатки, не зазначені в тексті, то їх треба подати після тексту, зазначивши кількість аркушів у кожному додатку та кількість їхніх примір­ників: Додатки: 1. Довідка про виконання плану постачання за 1 квартал 2009 р. на 5 арк. в 1 прим. 2. Графік постачання на II квартал 2009 р. на 3 арк. в 1 прим. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатка оформлюють так: Додаток: лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.12.2009 № 186/03-08 і додаток до нього, всього на 5 арк. в 1 прим. Якщо додатки зброшуровані, то кількість їх аркушів не зазначають: Додаток: Методичні рекомендації в 2 прим. На велику кількість додатків окремо складається їх опис, а в самому документі після тексту зазначають: Додатки: згідно з описом на 58 арк. Якщо додаток надсилають не за всіма зазначеними у документі адресами, відмітку про наявність додатка оформлюють так: Додаток: на 5 арк. в 1 прим, на другу адресу. Додаток до розпорядчого документа повинен мати: відмітку з посиланням на цей документ; його дату; номер. Цю відмітку роблять у верхньому куті першого аркуша додатка: Додаток 1 до розпорядження голови правління АКБ «Моноліт» від 08.01.2010 № 137.  
23 - Підпис Обов'язковий реквізит будь-якого документа, що свідчить про відповідальність особи за його зміст. Підпис є одним з реквізитів, що надає документу юридичної сили. Ставлять під текстом документа або під відміткою про наявність додатків. До складу підпису входять: найменування посади (повного, якщо док умент над­руковано не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку); особистий підпис (між назвою посади, ініціалом (ами) й прізвищем); розшифрування підпису, ініціал (и) й прізвище особи, що підписала документ (праворуч), друкують на рівні останнього рядка назви посади на відстані 125 мм від межі лівого берега документа: Голова Державного комітету України у справах ветеранів підпис Ініціал (и), прізвище або Голова підпис Ініціал (и), прізвище Якщо документ підписують кілька (дві або більше) осіб, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості посадових осіб: Ректор підпис Ініціал (и), прізвище Головний Бухгалтер підпис Ініціал (и), прізвище Якщо документ підписують кілька осіб, що обіймають однакові посади, то їхні підписи розташовують на одному рівні: Заступник міністра Заступник міністра освіти і науки культури і мистецтв України України Підпис Підпис Ініцал (и), прізвищ Ініціал (и), прізвище Якщо посадова особа, підпис якої зазначений на доку­менті, відсутня, то документ підписує особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. При цьому обов'язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносяться чорнилом або машинописним способом), наприклад: Виконувач обов'язків директора інституту підпис І. Дмитренко Заступник голови адміністрації підпис С. Паламарчук Не дозволяєтьсяпідписання документа з приймен­ником «за» або проставлянням правобіжної похилої риски перед назвою посади. Документи колегіальних органів підписують голова та секретар колегіального органу: Голова підпис Ініціал (и), прізвище Секретар засідання підпис Ініціал (и), прізвище Якщо документ (зазвичай акт) складає комісія, то його повинні підписати всі члени комісії. При цьому зазна­чають не посади, які вони обіймають, а їх статус у складі комісії: Голова комісії підпис А. В. Степаненко Члени комісії підпис Г. В. Дубчук підпис Н.Я. Совенко підпис К.М. Татарчук  
24 - Гриф погодження   Свідчить про згоду установи, її підрозділу чи поса­дової особи, що не є автором документа, з його зміс­том. Розміщують нижче реквізиту «Підпис» (23) без від­ступу від межі лівого берега. Розрізняють дві форми погодження документів: • внутрішнє (з підрозділами та службовими особами установи); • зовнішнє (з підвідомчими та непідвідомчими орга­нізаціями). Цей реквізит складається із: слова ПОГОДЖЕНО (без лапок); назви посади особи, з якою погоджується документ, та назви установи; особистого підпису; ініціалу (ів) і прізвища; дати погодження. Наприклад: ПОГОДЖЕНО Міністр юстиції України Підпис Ініціали (и), прізвище 09.01.2009   Якщо зовнішнє погодження документа здійснюється з колегіальним органом, то гриф погодження оформ­люється так: ПОГОДЖЕНО Протокол засідання Правління Ощадного банку України 29.02.2009 № З   Якщо зміст документа стосується більше ніж трьох установ, складається «Аркуш погодження», про що робиться відмітка у самому документі на місці грифа погодження: Аркуш погодження додається   Аркуш погодження оформлюють за такою формою: АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ Назва документа Назва документа Найменування Найменування посади посади Підпис Підпис Ініціал (и), прізвище Ініціал (и), прізвище Дата Дата  
                   

 

 

25 - Віза Напис, зроблений посадовою особою, яка висловлює згоду або незгоду зі змістом документа. Внутрішнє погодження проекту документа - це його візування. Віза складається з: назви посади особи, яка візує документ; особистого підпису; ініціалу (ів) і прізвища особи (розшифрування під­пису); дати візування. Наприклад: Начальник відділу маркетингу Підпис Ініціал (и), прізвище 20.03.2007 Зауваження і пропозиції до змісту документа (за умови їх наявності) оформлюють на окремому аркуші, про що в самому проекті документа роблять відповідну відмітку: Зауваження і пропозиції додаються Начальник юридичного відділу (підпис) С. Т. Смілик 14.04.2010 Коли візують документ, який має направлятися за межі установи, то візу ставлять тільки на тому примірнику, що залишається за місцем видання. Візу розміщують нижче реквізиту «Підпис» (23), як на лицьовому боці, так і на зворотному останнього аркуша документа.
26 - Печатка Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на під­ставі нормативно-правових актів. Цей перелік подають в Інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він захоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ: Президент компанії   Місце для проставляння відбитку печатки може бути заздалегідь визначено на документі. Його позначають двома великими літерами М. П. Наприклад: М. П. Фінансовий директор Головний бухгалтер
27 - Відмітка про засвідчення копії Нижче реквізиту «Підпис» (23); складається зі: слів - Згідно з оригіналом; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію; ініціалу (ів) і прізвища; дати засвідчення копії. Наприклад: Згідно з оригіналом Секретар Підпис Ініціал (и), прізвище 12.02.2009   Інколи для надання копії юридичної сили її засвідчують відбитком печатки. Наприклад, готуючи пакет доку­ментів для подання до Пенсійного фонду з метою нарахування чи перерахування пенсії працівників уста­нови, інспектор відділу кадрів повинен обов'язково засвідчити копію з розпорядчого документа про при­значення працівника на посаду та копію трудової книжки відбитком печатки: Згідно з оригіналом Інспектор відділу кадрів (підпис) Т. Сомик 11.05.2010    
28 - Прізвище виконавця і номер його телефону На лицьовому боці в нижньому лівому кутку остан­нього аркуша документа без відступу від межі лівого берега. Цей реквізит складається з: прізвища або прізвища, ім'я по батькові виконавця; номера його службового телефону. Наприклад: Матвієнко 2167903 Матвієнко Галина Іванівна 2167903  
29 - Відмітка про виконання документа і направлення його до справи Розміщують у лівому кутку нижнього берега лицьо­вого боку першого аркуша документа, містить такі відомості: посилання на дату і номер документа про його вико­нання або стислу довідку про виконання; слова «До справи», номер справи, де документ буде зберігатися; назву посади виконавця; особистий підпис виконавця; розшифрування підпису; дату направлення документа до справи. Наприклад: Питання вирішено у телефонній розмові з П.П. Самійленком 18.03.2010 До справи № 09-02 Секретар (підпис) Л. К. Пушка 19.03.2010 Відмітка може містити посилання на дату і номер документа, який було підготовлено у відповіді на вико­нуваний документ: Відповідь надіслано листом 07.04.2010 До справи № 02-06 Офіс-менеджер (підпис) А. М. Клименко 08.04.2010 Відмітка «До справи» свідчить про те, що роботу над документом закінчено.  
30 - Відмітка про наявність документа в електронній формі Відмітка вказує на місце зберігання документа в комп'ютері. Розміщується в центрі нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа. Вона містить: повне ім'я файла і його місце зберігання; код оператора; інші пошукові відомості. server/d:/viddil – kadriv/2010/nakaz_18 doc  
31 - Відмітка про надійдення (зареєстрування) документа до організації від адресата У правому кутку нижнього берега лицьового боку пер­шого аркуша документа, найчастіше ставлять за допо­могою штампа. Цей реквізит містить: скорочену назву організації (або абревіатуру); вхідний реєстраційний індекс документа; дату (за потреби - годину і хвилини) надійдення доку­мента: Укр Авто Вх. № 340 19.05.2010  
32 - Запис про державну реєстрацію Фіксують тільки на нормативно-правових актах орга­нів державної влади, долучених до державного реє­стру відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади». № 493 від 3 жовтня 1992 р.   Його розташовують після номера акта чи після грифа затвердження. Проставляють у Міністерстві юстиції України: ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстицій України „07" квітня 2010 р. за № 073/4801 Керівник реєстраційного органу _________________ (підпис)  
             

 

Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, і місце, відве­дене для змінної інформації називається бланком. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Бланками користуються при здійсненні однотипних операцій, виконання яких пов'язано із заповненням однакових за формою й змістом документів. Бланк виготовляють згідно з вимогами Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003), чинного від 01 вересня 2003 року.

Він установлює такі види бланків:

- загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення у бланку назви документа), крім листів (Додаток 1);

- бланк конкретного виду документа (зі зазначенням у бланку назви виду документа), крім листа (Додаток 2);

- бланк листа (Додаток 3).

Виготовлення бланків конкретних видів документів допускається, якщо їх кількість на рік перевищує 200 одиниць;

Деякі внутрішні документи (заяви працівників, окремі службові довідки тощо) та документи, створені від імені двох або більше організацій, оформляються не на бланках. Найпоширенішими є бланки службових листів, довідок, актів, наказів, протоколів та ін. Усі основні документи повинні друкуватися на бланках: їх застосування при складанні документів підвищує культуру праці управління, надає інформації офіційного характеру, полегшує виконання й подальше використання документа.

Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Поздовжнє розміщення постає доцільним тоді, коли назва установи складається з великої кількості слів і не може розміститися на площі, відведеній для кутового штампа. Кутовий варіант є більш економним з точки зору використання площі аркуша та зручним для обробки, і в принципі всі бланки можуть так будуватися. Проте, враховуючи роль традицій у документуванні, кутовий бланк рекомендують головним чином для тих документів (листів, доповідних записок, довідок тощо), у яких у правій верхній частині аркуша звичайно проставляються певні відомості і відмітки: “адресат”, “гриф затвердження”, “резолюцію”.

Виготовляючи бланки документів, використовують такі реквізити: 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, а також можливі відмітки для розташування реквізитів: 11, 12, 13, 14, 16, 19, 20, 21. У разі застосування трафаретних текстів документів використовують реквізит 21. Документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23). Оформлюючи різні види документів відповідно до нормативних документів, крім зазначених обов'язкових реквізитів, використовують такі: 01, 02, 03, 04, 05, 06, 08, 09, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31. У документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 22 - 28 проставляють після тексту (21), а 29-31 - на нижньому березі першої сторінки документа. Зображення Державного Герба України розміщують на бланках документів відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про Державний герб України"; герба Автономної Республіки Крим - відповідно до нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим. Зображення Державного Герба України, герба Автономної Республіки Крим на бланках із кутовою розташованістю реквізитів розміщують на верхньому березі бланка над серединою рядків з назвою організації, а на бланках із поздовжньою розташованістю реквізитів – у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота – 17 мм, ширина – 12 мм

Під час оформлення документів слід дотримуватися головних правил їх складання, які передбачають правильне написання реквізитів, їх розміщення на бланку документа. Додержання цих вимог надає документові юридичної чинності.