Реконструкція житлових і громадських будівель

Реконструкція сільськогосподарських будівель та споруд

 

 

Курс лекцій

 

для студентів денної форми навчання

спеціальності 6.092.101

“Промислове і цивільне будівництво”

 

 

Дубляни – 2016

 

Рекомендовано до друку

методичною комісією факультету

сільськогосподарського

будівництва та архітектури.

Протокол №__від_________р.

 

 

Укладач: канд. техн. наук. в.о. доц. Гнатюк О.Т.

 

 

Відповідальний за випуск: канд. техн. наук. доц. Білозір В.В.

 

 

© Львівський державний аграрний університет


Лекція №1

Мета та основні завдання реконструкції будинків та споруд

Загальні положення

Реконструкція будівель та споруд — це їх перевлаштування з метою часткової чи повної зміни функціонального призначення, встановлення нового ефективного устаткування, приведення до вимог діючих норм.

Будівлі та споруди зводяться для забезпечення потреб людей. Незалежно від їх призначення всі вони мають відповідати до наступних експлуатаційних вимог:

- будівельні конструкції й будівлі і споруди в цілому повинні мати достатню міцність для того, щоб сприймати експлуатаційне навантаження без руйнування;

- будівлі та споруди повинні бути придатними до нормальної експлуатації, тобто зручними в експлуатації, відповідати вимогам протипожежної, екологічної, санітарної безпеки;

- бути економічними в експлуатації та естетичними - мати привабливий зовнішній вигляд;

- конструкції мають бути ремонтопридатними, зручними в експлуатації та реконструкції.

Для забезпечення довготривалого зручного використання будівель за їх призначенням необхідна грамотна технічна експлуатація будівель і споруд. Технічною експлуатацією називають процеси, пов'язані з підтриманням будівель у справному стані. Технічна експлуатація — це динамічний процес протягом довгого часу. При цьому виконується цілий ряд технічних та економіко-організаційних заходів щодо підтримання будівельних конструкцій і будівель та споруд у цілому в стані, придатному до нормальної експлуатації. Ці заходи повинні забезпечити надійну роботу всіх елементів будівель чи споруд при мінімальних затратах на їх експлуатацію.

Якщо будівлі не можуть експлуатуватися нормально в подальшому, то необхідно їх реконструювати. Необхідність у реконструкції може бути викликана такими причинами:

- фізичний знос конструкцій, у результаті чого зменшилась їх несуча здатність, виникли недопустимі за розмірами тріщини (якщо вони допустимі), деформації (прогини, кути повороту) перевищили допустимі значення;

- збільшення навантаження на конструкції в майбутньому від перепланування, зміни устаткування чи призначення будівлі тощо;

- забезпечення нормативних вимог до огороджуючих конструкцій, наприклад, необхідність утеплення житлових будинків із метою зменшення втрат теплової енергії.

Реконструкція включає в себе перепланування приміщень, зміну технологічного процесу, підсилення конструкцій, захисту їх від дії агресивного середовища. Проведення реконструкції замість нового будівництва дає можливість зекономити кошти, скоротити час будівельно-монтажних робіт, прискорити окупність виробництва.

Реконструкція житлових і громадських будівель

Роль реконструкції будівель у вирішенні соціальних, містобудівних і архітектурних задач

Мета реконструкції житлового фонду полягає в його перевлаштуванні для поліпшення планувального рішення, підвищення ступеня впорядкування інженерного устаткування будівель, створення квартир, що відповідають сучасним соціологічним і демографічним вимогам.

При реконструкції житлової забудови всесторонньо враховуються соціальні і містобудівні її задачі, а також економічна і технічна ефективність їх здійснення.

Соціальні задачі реконструкції полягають в корінному оновленні забудови і планувальної структури житлового фонду. Ці задачі передбачають поліпшення і поступове вирівнювання умов життя населення в старих і нових міських районах, які повинні задовольняти сучасним і перспективним вимогам.

Містобудівні задачі реконструкції полягають в поліпшенні планувальної структури міста, оздоровленні міського середовища, підвищенні архітектурно-просторових якостей забудови, вдосконаленні мережі магістралей вулиць, площ, транспортних і пішохідних зв'язків, а також у впорядкуванні систем інженерного устаткування і комунального господарства.

Характерними і наймасовішими об'єктами реконструкції є житлові будівлі, що прослужили від 50 до 100 років і більш, які складають значну частину житлового фонду крупних міст країни. Багато хто з них є капітальними багатоповерховими будовами, придатними за технічним станом до подальшої тривалої експлуатації. Надзвичайно істотні в містобудівному відношенні їх естетичні і архітектурні якості, Індивідуальний вигляд старих житлових будівель грає велику, а іноді і головну роль у формуванні своєрідності старих міських районів, особливо центральних частин міст. Разом з тим старі житлові будівлі в більшості своїй мають значний фізичний і моральний знос. Їх реконструкція є важливою архітектурною, містобудівною і складною технічною задачею.

Практика реконструкції громадських будівель поки менш обширна, а головне, менш одноманітна. Остання обставина обумовлена двома причинами: по-перше, великою номенклатурою вельми відмінних один від одного суспільних будівель різного профілю і різних масштабів, а по-друге, різноманітністю функціонального призначення будівель. Серед суспільних будівель, що реконструюються, є спеціально побудовані для цієї мети, а є пристосовані.

Невідповідність функцій установ будівлям, в яких вони вимушені розташовуватися, постійно зростає. Особливе різким воно стало в наші дні, коли високий рівень технічної оснащеності став необхідний для всіх форм діяльності. З цієї ж причини не задовольняють сучасним вимогам навіть ті старі будівлі, які використовуються по своєму первинному призначенню: лікарні, учбові заклади і т.д. Змінилися не тільки вимоги до їх планування і рівня інженерного впорядкування, абсолютно інакше оцінюються в даний час максимальні і мінімальні розміри цих установ, принципи їх розміщення і ін.

 

2. Термін служби будівель і їх фактичний знос

Під терміном служби конструкцій розуміється календарний час, протягом якого під впливом різних чинників вони приходять в стан, коли подальша експлуатація стає неможливою, а відновлення — економічно недоцільним. В термін служби включається час, витрачений на ремонт. Термін служби будівлі визначається терміном служби незмінних конструкцій: фундаментів, стін, каркасів.

Нормативний термін служби встановлюється СНіПом і є усередненим показником, який залежить від капітальної будівель.

Житлові будівлі за матеріалом стін і перекриттів ділять на шість груп (табл. 1.1).

Громадські будівлі по капітальності і використовуваному матеріалу стін і перекриттів ділять на дев'ять груп (табл. 1.2).

Будівлі і споруди незалежно від їх класу і капіталу в процесі експлуатації піддаються матеріальному і моральному зносу.

Під матеріальним, або фізичним, зносом будівлі і його конструктивних елементів мається на увазі поступова втрата первинних технічних властивостей під впливом природних чинників.

Ступінь матеріального зносу будівлі і окремих його частин залежить від фізичних властивостей матеріалів, використаних при його будівництві, від характеру і геометричних розмірів конструкцій, особливостей розташування будівлі на місцевості, умов експлуатації і інших чинників.

Під моральним зносом будівлі розуміється його невідповідність функціональному або технологічному призначенню, виникаюче під впливом технічного прогресу. Такий знос в більшості випадків наступає раніше, ніж матеріальний. Наприклад, в житлових районах старої забудови є багато будинків, які за станом основних конструкцій можуть існувати ще тривалий час, але через моральний знос потребують перевлаштування.

До ознак морального зносу житлових будівель відносяться: невідповідність планування квартир сучасним вимогам і нормам (у одній квартирі проживає декілька сімей, є прохідні і темні кімнати, санітарні вузли не упорядковані); невідповідність інженерного устаткування будинку сучасним вимогам і нормам; переуплотненность забудови житлових кварта лов; недостатнє впорядкування і озеленення житлових кварталів.

Досвід показує, що в нормальних експлуатаційних умовах більшість конструкцій за нормативний термін служби не вичерпує своїх физико-механічних якостей.

 

Таблиця 1.1. Класифікація будівель в залежності від матеріалу стін і покриттів

Група будівель Тип будівлі Фундаменти Стіни Перекриття Термін служби, років
І Особливо капітальні Кам’яні і бетонні Цегляні, крупно-блочні і великопа-нельні Залізо-бетонні
ІІ Звичайні Те ж Цегляні і крупно-блочні Залізо-бетонні чи змішані
ІІІ Кам’яні полегшені Те ж Полегшені з цегли, шлакобло-ків і ракушняка Дерев’яні чи залізо-бетонні
IV Дерев’яні, змішані, сирцеві Стрічкові бутові Дерев’яні змішані Дерев’яні
V Збірно-щитові, каркасні, глинобитні, саманні і фахверкові На дерев’яних “стільцях” чи бутових стовпах Каркасні глинобит-ні Дерев’яні
VI Каркасно- очеретяні   - - -

 

Про значущість чинника морального зносу свідчить стан, що склався з повнозбірними будівлями першого покоління. Основні їх конструктивні елементи зберегли достатньо високий запас міцності, проте планувальні і комфортні характеристики не відповідають сучасним вимогам житлового стандарту.

 

Таблиця 1.2. Класифікація суспільних будівель залежно від матеріалу стін і перекриттів

Група будівель Конструкції будівель Термін служби, років
І Будівлі особливо капітальні із залізобетонним або металевим каркасом, із заповненням кам'яними матеріалами
ІІ Будівлі капітальні із стінами з штучного каміння або великоблочні; колони або стовпи залізобетонні або цегляні; перекриття залізобетонні або кам'яні, шатрові по металевих балках
ІІІ Будівлі із стінами з штучного каміння або великоблочні, колони і стовпи залізобетонні або цегляні, перекриття дерев'яні
IV Будівлі із стінами з полегшеної кам'яної кладки; колони і стовпи залізобетонні або цегляні; перекриття дерев'яні
V Будівлі із стінами з полегшеної кам'яної кладки; колони і стовпи цегляні або дерев'яні; перекриття дерев'яні
VI Будівлі дерев'яні із зробленою з колод або брусчато-рубаними стінами
VII Будівлі дерев'яні, каркасні і щитові
VIII Будівлі комишитові і інші полегшені (дерев'яні, телефонні кабіни і т. п.)
IX Намети, павільйони, будки і інші полегшені будівлі торгових організацій

 

Економічний термін служби — це зразковий термін, після закінчення якого потрібна або повна реконструкція будівлі, або заміна конструкцій. Економічний термін служби розглядають в розрахунку норм амортизації і ефективності витрачання засобів на ремонт. Виходячи з термінів служби основних конструкцій, розраховують норми амортизації на будівлі, тоді як вартість конструкцій з меншими термінами служби складає більше 50 % кошторисної вартості будинку.

 

4. Реконструкція виробничих будівель

Мета і задачі реконструкції і технічного переобладнання промислових підприємств

Збільшення об'ємів виробництва продукції для задоволення суспільних потреб, що ростуть, може бути досягнуте тільки на основі інтенсифікації, тобто внесення таких якісних змін в матеріально-технічний базис виробництва, які дозволять повніше використовувати виробничі потужності, всі види сировини і палива, полегшити працю працівників, зробити його привабливішим .и продуктивним. У цьому кінцева задача технічного переозброєння і реконструкції виробництва.

Не можна не враховувати ще один чинник — перехід виробництва на виготовлення нових видів продукції.

З метою впорядкування планування, проектування, фінансування, обліку і організації будівельного виробництва в умовах технічного переозброєння а реконструкції встановлені такі поняття, як розширення, реконструкція і технічне переобладнання підприємств.

Розширення діючих підприємств— це будівництво додаткових і нових виробництв, розширення існуючих цехів і об'єктів основного, підсобного і допоміжного призначення на території або примикаючих до неї майданчиках з метою створення додаткових або нових виробничих площ, а також будівництво філіалів і виробництв, що входять до складу цих підприємств, які після введення в експлуатацію не знаходитимуться на самостійному балансі.

Реконструкція діючих підприємств — це перевлаштування існуючих цехів і об'єктів основного, підсобного і обслуговуючого призначення, як правило, без розширення наявних будівель і споруд основного призначення, пов'язане з вдосконаленням і підвищенням техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу і здійснюване за комплексним проектом на реконструкцію підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості і зміни номенклатури продукції, в основному без збільшення чисельності працюючих при одночасному поліпшенні умов їх праці і охорони навколишнього середовища.

Технічне переобладнання діючих підприємств — це комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки і технології, механізації і автоматизації, модернізації і заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим продуктивнішим, а також по вдосконаленню загальнозаводського господарства і допоміжних служб.

Мета технічного переозброєння діючих підприємств — інтенсифікація виробництва, збільшення виробничих потужностей випуску продукції і поліпшення її якості при забезпеченні зростання продуктивності праці і скорочення робочих місць, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення інших техніко-економічних показників підприємства. Частка будівельно-монтажних робіт не повинна перевищувати 10 % капітальних вкладень, передбачених на технічне переозброєння.