Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта

 

Час підходу хмари t визначається діленням відстані R від місця розливу СДОР до даного об'єкта, м, на середню швидкість переносу хмари повітряним потоком W, м/с.

t = R / W .60. (5.3.2)

Середня швидкість переносу хмари визначається за табл. 5.3.3.

 

Таблиця 5.3.3 – Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, W м/с

 

Швидкість вітру V1,м/с Інверсія Ізотермія Конвекція
R<10 км R>10 км R<10 км R>10 км R<10 км R>10 км
2,2 1,5 1,5 1,8
4,5 3,5
4,5 4,5
- - - -
- - 7,5 - -
- - - -

Завдання 5.3.2. У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 9 км від населеного пункту, зруйновані комунікації зі зрідженим аміаком масою 10 т. Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру 5 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

Розв’язання

1.Знаходимо середню швидкість переносу хмари зараженого повітря W з табл. 5.3.3 для ізотермії і швидкості вітру V = 5 м/c :

W = 7,5 м/c.

2. Тоді час підходу хмари зараженого повітря буде за формулою (5.3.2):

t = R / W .60 = 9000 / 7,5 .60 = 20 хв.

 

Визначення часу вражаючої дії СДОР

Час вражаючої дії СДОР tвр у вогнищі хімічного ураження визначається часом випару СДОР з поверхні його викиду (розливу). Час випару рідини
tвип (хв), визначається як частка від розподілу маси рідини в резервуарі G на швидкість випару Свип

tвр = tвип = G / Свип .

Швидкість випару рідини (швидкість рідини, що випарувалася, у хвилину) розраховують за формулою

Свип = 12,5 .S .Ps .(5,38 + 4,1 .V) .М .10-8,

де

· Свип – швидкість випару рідини, т/хв;

· S – площа розливу, м2;

· Ps – тиск насиченої пари, кПа;

· М – молекулярна маса рідини *;

· V – швидкість вітру, м /с.

________________________________________________________________

молекулярна маса рідин: хлор – 70,91; аміак – 17,03; фосген – 98,92; сірчистий ангідрид – 64,07.

 

 

Тиск насиченої пари Рs визначають за рис. 5.3.3.

 

 

Рисунок 5.3.3 – Графік залежності тиску насичених парів отруйних речовин від температури:

1 – синильна кислота; 2 – хлорціан; 3 – фосген; 4 – сірчистий ангідрид; 5 – хлор; 6 – аміак

Площа розливу при обвалуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. При відсутності обвалування для наближених розрахунків можна прийняти, що рідина, що розлилася, покриє поверхню шаром у 0,05 м. У цьому випадку площа розливу S2) визначається як частка від розподілу обсягу рідини, що розлилася, на товщину шару 0,05 м :

S = B / 0,05,

де B – обсяг рідини в сховищі, м3 .

Час вражаючої дії СДОР у вогнищі хімічного ураження можна також визначати за допомогою таблиць.

Завдання 5.3.3. На об’єкті в результаті аварії зруйнована необвалована ємність з 10 т аміаку. Швидкість вітру 3 м/с. Визначити час вражаючої дії аміаку, що розлився.

Розв’язання

1. З табл. 5.3.4 знаходимо, що час вражаючої дії аміаку (час випару) при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 1,2 год.

 

Таблиця 5.3.4 – Час випару деяких СДОР, год (швидкість вітру
V = 1 м/с)

Сильнодіючі отруйні речовини Вид сховища
необваловане обваловане
Хлор 1,3
Фосген 1,4
Аміак 1,2
Сірчистий ангідрид 1,3
Сірководень

 

2. З табл. 5.3.5 знаходимо поправковий коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с; він дорівнює 0,55.

 

Таблиця 5.3.5 – Поправковий коефіцієнт для швидкостей вітру більше ніж V = 1 м/с

Швидкість вітру V, м/с
Поправковий коефіцієнт 0,7 0,55 0,43 0,37 0,32

 

3. Час вражаючої дії аміаку складе, tч:

 

tч= 1,2 .0,55 = ~ 50 хв.