а) Методика проведення заняття

1. Заняття починається з перевірки вихідного рівня знань. Далі розглядаються теоретичні питання з даної теми, в обговоренні яких беруть участь всі студенти під керівництвом викладача, після чого необхідно виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

2. Після проведення практичної навчально-дослідницької роботи необхідно оформити протокол.

3. В кінці заняття проводиться контроль кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

в) Зраки тестів для перевірки кінцевого рівня знань

1.Вкажіть, яка стадія розвитку тварин з непрямим розвитком відсутня за умов їх неповного перетворення:

A. Яйця

B. Личинки

C. Лялечки

D. Імаго

E. Ембріонізації

2. Вкажіть, як називається надмірне видовження кісток кисті стопи і обличчя дорослих людей при гіперфункції долі гіпофіза:

A. Акселерація

B. Акромегалія

C. Мікседема

D. Кретинізм

E. Рахіт

3. Виберіть організми з непрямим постембріональним розвитком:

A. Комахи, жаби

B. Крокодили, жаби, риби

C. Комахи, крокодили

D. Птахи, ссавці

E. Жаби, крокодили

4. При огляді десятирічної дитини виявлено: маленький зріст, непропорційний розвиток тіла, недостатній розумовий розвиток. Дефіцит якого гормону в організмі може викликати ці зміни?

A. Аденокортикотропного

B. Окситоцину

C. Тироксину

D. Соматостатину

E. Паратгормону

5. Суттєво впливають на ріст і розвиток людини такі фактори середовища, як кисень, температура, світло. Роль світла для організму, який росте, перш за все полягає у тому, що з ним пов’язаний синтез:

A. Вітамін А

B. Вітамін Д

C. ВітамінЕ

D. А + В

E. В + С

6. Із наведених визначень конституції людини виберіть найбільш точне:

A. Комплексна біологічна характеристика людини, варіант адаптивної норми, що відображає резистентність організму до факторів середовища

B. Сукупність морфологічних і функціональних особливостей організму, яка склалася на базі спадкової програми під впливом модифікуючих факторів середовища і визначає його реактивність

C. «Соматичний фатум» організму, що визначається в момент запліднення

D. Особливості пропорцій тіла, що визначаються спадковістю і факторами оточуючого середовища

E. Сукупність морфологічних і фізіологічних особливостей організму, які пов’язані із впливом ендокринної системи

7. Життєдіяльність живих організмів носить ритмічний характер, що проявляється в чіткому чергуванні інтенсивності і характеру біологічних процесів і функцій. Біоритми, що існують у живій природі обумовлені:

A. Обертанням Землі навколо своєї осі та Сонця

B. Обертанням Місяця навколо Землі

C. Життєдіяльністю живих організмів

D. А + В

E. А + В + С

8. В організмі людини виявлено понад 100 фізіологічних функцій, які мають закономірну добову періодичність (дихання, частота серцевих скорочень, сон і його відсутність і т.д.). Ці ритми зумовлені:

A. Обертанням Землі навколо своєї осі

B. Обертанням Землі навколо Сонця

C. Життєдіяльністю організму

D. Обертанням Місяця навколо Землі

E. А + В

9. Відомий біофізик Л.В. Чижевський (1897-1964) вперше звернув увагу на ритмічне виникнення на Землі епідемій віспи, чуми, холери. візується в середньому один раз в 11 років, а через кожні 35 років спостерігається особливо важкі його форми. Все це багаторічні ритми, які зумовлені:

A. Обертанням Місяця навколо Землі

B. Зміною сонячної активності

C. Обертанням Землі навколо Сонця

D. Вулканічною діяльністю

E. Зміною положення планет відносно Землі

10. Диференціація спричинює певні якісні зміни клітин, які зумовлюють:

A. Зниження здатності клітин до розмноження

B. Зниження швидкості росту

C. Посилення здатності клітин до розмноження

D. А + В

E. В + С

11. На першому році життя довжина тіла дитини збільшується в середньому на 23-25 см і в річних дітей в нормі вона становить:

A. 55-61 см

B. 62-67 см

C. 65-70 см

D. 72-77 см

E. 79-84 см

12. На першому році життя дитини маса тіла збільшується майже втричі і в річних дітей в нормі вона становить:

A. 7-7,5 кг

B. 7,5-8,0 кг

C. 8,0-8,5 кг

D. 8,0-9,0 кг

E. 9,5-10,5 кг

13. В процесі розвитку дитини в 6 років прорізається перший постійний зуб. Вкажіть в якому віці дитини закінчується прорізання постійних зубів (окрім 3-х корінних зубів мудрості):

A. 7,5-8,5 років

B. 8,5-9,5 років

C. 10-11 років

D. 12-13 років

E. 13-14 років

14. При оперативному видаленні частини печінки у людини відбувається регенерація шляхом:

A. Епіморфозу

B. Морфолаксису

C. Ендоморфозу або регенераційної гіпертрофії

D. А + В

E. В + С

15. За непрямого розвитку личинка й доросла стадія пристосовані до різних умов існування. Такий спосіб розвитку:

A. Сприяє адаптації організму до навколишнього середовища

B. Усуває конкуренцію між ними, збільшує число екологічних ніш виду, сприяє розселенню виду

C. Підвищує мінливість всередині виду

D. А + В

E. В + С

16. Установіть відповідність між типами трансплантації (1,2,3) і їх характеристиками (а,б,в):

Типи трансплантації Характеристика

1. Аутотрансплантація а) донор і реципієнт належать до одного виду

2. Алотрансплантація б) донор і реципієнт являють один і той же

організм

3. Ксенотрансплантація в) донор і реципієнт належать до різних видів

Заняття № 22

Тема: Контроль засвоєння модуля 2

„Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини (модуль 2)”

1. Перелік контрольних питань для підготовки до підсумкового модульного контролю №2

Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості

1. Предмет і завдання генетики людини та медичної генетики.

2. Генотип, фенотип.

3. Закономірності успадкування при моногібридному схрещуванні. Перший і другий закони Г. Менделя. Менделюючі ознаки. Моногенні хвороби.

4. Закономірності успадкування при ди- та полігібридному схрещуванні. Третій закон Г. Менделя.

5. Множинні алелі. Успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 та резус-фактора. Значення для медицини.

6. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.

7. Взаємодія неалельних генів: комплементарна дія, епістаз.

8. Полімерне успадкування ознак у людини. Плейотропія.

9. Зчеплене успадкування генів (закон Т. Моргана). Кросинговер.

10. Хромосомна теорія спадковості.

11. Сучасний стан дослідження геному людини. Генна інженерія. Генетичні карти хромосом людини.

12. Генетика статі. Доза генів. Хромосомні захворювання, що зумовлені зміною кількості статевих хромосом.

13. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

14. Мінливість, її форми, значення в онтогенезі й еволюції.

15. Модифікаційна мінливість, її характеристика. Норма реакції. Фенокопії.

16. Пенетрантність і експресивність генів.

17. Генотипова мінливість, її форми. Комбінативна мінливість. Механізми виникнення та значення.

18. Мутаційна мінливість та її фенотипові прояви. Класифікація мутацій за генотипом. Спонтанні й індуковані мутації.

19. Генні мутації, механізми виникнення. Поняття про моногенні хвороби.

20. Хромосомні аберації. Механізми виникнення та приклади захворювань, що є їх наслідком.

21. Механізми геномних мутацій (поліплоїдії, гаплоїдії, полісомії, моносомії).

22. Спадкові хвороби, що є наслідком порушення кількості аутосом і статевих хромосом.

23. Мутації в статевих і соматичних клітинах, їх значення. Мозаїцизм.

24. Мутагенні фактори, їх види. Мутагенез. Генетичний моніторинг.

25. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні захворювання.

Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби

26. Методи вивчення спадковості людини. Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

27. Генеалогічний і близнюковий методи вивчення спадковості людини.

28. Біохімічний метод вивчення спадкових хвороб. Скринінг-програми.

29. Цитогенетичний метод вивчення спадковості людини.

30. Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

31. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування.

32. Популяційно-статистичний метод вивчення спадковості людини.

Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку

33. Розмноження – універсальна властивість живого. Форми розмноження. Можливість клонування організмів.

34. Гаметогенез: сперматогенез, овогенез. Статеві клітини людини.

35. Запліднення. Особливості репродукції людини.

36. Онтогенез, його періодизація.

37. Ембріональний розвиток, його етапи. Провізорні органи.

38. Молекулярні та клітинні механізми диференціювання.

39. Диференціювання зародкових листків і тканин. Ембріональна індукція. Клонування організмів і тканин.

40. Критичні періоди ембріонального розвитку людини. Тератогенні фактори середовища.

41. Природжені вади розвитку, їх сучасна класифікація: спадкові, екзогенні, мульти­факторіальні; ембріопатії та фетопатії; філогенетично зумовлені та нефілогенетичні.

42. Постембріональний розвиток людини і його періодизація. Нейрогуморальна регуляція росту та розвитку.

43. Старіння як етап онтогенезу. Теорії старіння. Поняття про геронтологію та геріатрію.

44. Клінічна та біологічна смерть.

45. Регенерація органів і тканин. Види регенерації. Значення проблеми регенерації в біології та медицині.

46. Особливості та значення регенеративних процесів у людини. Типова й атипова реге­нерація. Пухлинний ріст.

47. Проблема трансплантації органів і тканин. Види трансплантацій. Тканинна несу­місність і шляхи її подолання.

48. Поняття про гомеостаз. Механізми регуляції гомеостазу на різних рівнях організації життя.

2. Орієнтовний перелік практичних навичок і умінь до модуля 2

- визначити тип успадкування менделюючих ознак людини;

- передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;

- виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;

- аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;

- розробити заходи для зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

- вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;

- розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;

- диференціювати хромосомні хвороби людини;

- побудувати та провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

- розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результатами близнюкового аналізу);

- вирахувати генетичний склад популяцій людей;

- застосувати біогенетичний закон для визначення онтофілогенетично зумов­лених природжених вад розвитку людини;

- порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного генезу;

- засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;

3. Оцінювання засвоєння модуля 2

Розподіл балів, які виставляються студентам при вивченні модуля 2

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модудя 2, вираховується шляхом множення кількості балів (9),що відповідають оцінці «5», на кількість тем (12) і становить108 балів.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 2, є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю – тема 22, вираховується шляхом множення кількості балів (5), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модуля (12) і становить 60 балів.

• ⇐ Назад
• -3
• -2
• -1
• 0
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 101112
• Далее ⇒