Загальна схема та структура курсу

Харьківський національный університет

імені В. Н. Каразіна

Л. О. Скубачевська

Традиція та конвенція у книговиданні

Навчально-методичний комплекс

для студентів філологічного факультету,

спеціальність «Мова та література (російська)»,

спеціалізація «Видавнича справа та редагування»

Харків – 2015

УДК655.41(075.8)

ББК 76.17

C 46

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор кафедри історії російської літератури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Шеховцова Т.А.;

кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії російської літератури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Надозірна Т.В.

Затверждено до друку рішенням Науково-методичної ради

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

(протокол № ___ від ______ 2015 р.)

Скубачевська Л.О.

Навчально-методичний комплекс містить загальну схему та план-програму лекційних занять спецкурсу і рекомендований список літератури, інтернет-ресурсів, теми рефератів та контрольне завдання.

Для студентів 5 курсу спеціальності «Мова та література (російська)» (спеціалізація «Видавнича справа та редагування») філологічного факультету денної форми навчання.

УДК 655.41(075.8)

ББК 76.17

© Харьківський національныий університет імені В. Н. Каразіна, 2015

© Скубачевська Л.О., 2015

© Дончик І.М., макет обкладинки, 2015

Передмова

Традиція та конвенція багато важать у книжковій справі. За висловом Я. Чіхольда, «ми з легкістю читаємо що-небудь тому, що поважаємо звичаї. Вмінню читати передують угоди, знання їх і повага до них. Той, хто викидає угоди за борт, впадає в небезпеку зробити текст таким, що неможливо читати». При сучасних практично необмежених технічних можливостях книговидання (в тому числі електронного) важливо розуміти, чому і яким чином поступово склалася традиція мистецтва книги ‒ форма книги, обкладинка, пропорція листа, композиція, малюнок шрифтів, фактура паперу, правила набору, виключення, книжкові ілюстрації, апарат книги і т. д. При цьому є корисним вивчення кращих історичних і сучасних зразків книг, робіт видатних книжкових графіків та ілюстраторів, друкарів та видавців. У спецкурсі особлива увага приділяється книжковій справі кінця 19 ‒ початку 20 століть ‒ часу, відомому як «епоха красивої книги», а також дитячій книзі (розвиток якої сьогодні є головним успіхом українського книговидання).

Спецкурс покликаний познайомити студентів з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки про книгу (історія книги, книжкова графіка, бібліо-графія, апарат книги, менеджмент і маркетинг у книговиданні, психологія і соціологія читання та ін.), допомогти студентам використати теоретичне розуміння суті книги і книжкової справи в подальшій професійній діяльності.

В результаті вивчення спецкурсу студенти повинні знати: природу, суть, функції книги і книжкової справи; типологічну специфіку видань; проблеми взаємозв'язку і взаємодії книги з іншими засобами масової інформації ‒ пресою, радіо, телебаченням, комп'ютерною комунікацією. Студенти також повинні уміти: комплексно аналізувати, адекватно кваліфікувати і оцінювати книжкове видання; застосовувати творчий підхід в дизайні поліграфічної продукції; самостійно працювати з літературними джерелами (у тому числі інтернет-сайтами) для підвищення рівня дослідницької і практичної книгознавчої і книговидавничної діяльності.

Студентам пропонується загальна схема і план-програма лекційних занять спецкурсу і рекомендований список літератури, інтернет-ресурсів, теми рефератів і підсумкове контрольне завдання.

Загальна схема та структура курсу

Вступ: Важливість традиції у книговиданні

«Чому так багато книг виглядає потворно і такі рідкісні по-справжньому прекрасно виконані видання?» (Я. Чіхольд). Знання, досвід і смак в книжковій справі. Поліграфія ‒ наука, ремесло, мистецтво. Про гармонію.

Мистецтвознавець про книгу. Олексій Олексійович Сідоров (1891‒1978): «Від книги, як від всякого продукту рук людських, ми маємо право спочатку вимагати майстерності. Вона має бути «апетитно» зроблена».

О. О. Сидоров про книжкову ілюстрацію, гармонійний зв'язок тексту з малюнком та оформленням обкладинки; приклади оформлення книг в різні епохи, починаючи з 15 століття; еволюція книжкової обкладинки.

Друкар про книгу. Ян Чіхольд (1902‒1974): «Елементарно необхідне це ще не мистецтво. Мистецтво починається там, де видимість надлишку. Лише тоді, коли книга виглядає приємно, коли вона як предмет настільки бездоганна, що її відразу хочеться придбати і понести з собою додому, ми маємо справу з витвором справжнього книжкового мистецтва».

Пропорція сторінки ‒ золотий перетин. Ділення на дев'ять частин висоти і ширини паперу (сторінки).

«Індивідуальний стиль» графіка та «служіння літературі» художника книги. Сенс консерватизму в друкарському оформленні. Форма букв. Пропорції аркуша паперу, формати. Абзаци, буквиця. Заголовки. Виключення. Про красу: симетрія та асиметрія, співвідношення розмірів книжкової сторінки та на-борної смуги; титульний аркуш; видавнича марка; папір; сигнатура і ко-решковая мітка; каптальная стрічка, обріз, форзац, закладка; суперобкладинка, рекламний поясочок.

Письменник про книгу. Герман Гессе (1877‒1962): «Я сам читач, один з тих, хто з дитинства зачарований книгою». Зосередженість, а не примноження.

Іштван Рат-Вег (1870‒1959) «Комедія книги» (1937): осмислення автором і читачем суб'єктивної та об'єктивної неоднорідності вищого феномену культури ‒ знання і книги як його втілення. Книга як символ знання, тайни світу і людського існування, що проходить через усю історію культури і літератури.

Література

1. Гессе Г. Магия книги. Сборник эссе, очерков, фельетонов, рассказов и писем о книгах, чтении, писательском труде, библиофильстве, книгоиздании и книготорговле / Герман Гессе ; пер., предисл. и коммент. А. Науменко . – М. : Книга, 1990 . – 236 с. : ил. – (Полка библиофила)

2. Рат-Вег И. Комедия книги : пер. с венг. / Иштван Рат-Вег ; худож. В.А. Корольков . – М. : Книга, 1982. – 542 с.

3. Сидоров А.А. Искусство книги / А.А. Сидоров. – М. : Книга, 1922. – 106 с. ; ил.

4. Чихольд Ян. Облик книги. Избранные статьи о книжном оформлении / Ян Чихольд. – М. : Книга, 1980. – 240 с.

Тема 1 : Читання в 21 столітті

Питання про відмирання «гутенбербергової цивілізації» і заміну її «циві-лізацією образу». Криза читання і «смерть читача»? «Не сподівайтесь позбавитись книг!» Критика ствердження про кризу читання (очевидна різноманітність читацького репертуару, спеціалізація запитів та ін.). Хто, що і в яких ситуаціях читає. Образ читача. Старіння любителів читання. Читання дітей.

Читання і массмедіа: негативний вплив телебачення; взаємний вплив читання та інтернету. «Інше читання». «Ділове» і «вільне» читання. Читання для збору інформації (Efferent) і читання, в результаті якого читач проживає життя (Aesthetic Reading) (Луїза Розенблат). Пізнавальне значення читання літературних гіпертекстів в інтернеті (відкритішого для індивідуальної інтерпретації сенсу образів і символів) та незамінний неквапливий уявний діалог з талановитою книгою. Складне в спрощеному і доступному вигляді. Свобода вибору. Проблема впливу опосередкованого комп'ютером знання на громадську комунікацію. Проблема адекватного сприйняття комп'ютера і користувача та взаємовідносин людей, що говорять різними мовами, виховані в різних культурах. Спеціальна література і практичні довідники.

Електронна книга: очікуваний і не спостережуваний тріумф. Недоліки й удосконалення електронних гаджетів.

Аудіокнига. Підкасти.

Дискусія про майбутнє читання. Вплив читання на інші сфери людської активності. «Середній клас» і «клас читачів» : клас читачів процвітатиме, навіть якщо читання в середовищі широких шарів населення прийде у занепад. Феномен престижності читання. Питання про взаємозв'язок між читацькими практиками, що усе більш різняться, та іншими формами стратифікації і громадської нерівності.

Роль бібліотеки в історії культури і в сучасному світі. Питання про кризу бібліотеки; бібліотека і інтернет. Бібліотечна класифікація книг (алфавітний, предметний та систематичний каталоги) і пошукова система; дерево Порфірія, лабіринт. Бібліотека як орієнтир, селектор, цензор та проблеми стратифікації і створення балансу різних точок зору і різних способів інтерпретації подій в інтернеті. Питання про відповідальність національної бібліотеки за розвиток інфосфери держави.

Вимоги до сучасної бібліотеки; проблеми і потенціал бібліотеки. Комплектація і розміщення фондів. Електронні каталоги і електронні фонди. Технічний прогрес: доступ до повнотекстових баз даних, можливості міжбібліотечного обміну, довідкова служба в режимі чату та інші онлайнові можливості; копіювальна техніка та ін. Проблеми, пов'язані зі швидкою зміною інноваційних технологій. Перевантаженість бібліотек і читачів інформацією: бібліотека не як місце зберігання книг, а як місце виробництва знань та навігації в потоці інформації.

Питання про самозбереження бібліотекарів як професійної спільноти. «Час, що проводиться читачем у бібліотеці та інтернеті на пошук книги, залежить від часу, витраченого бібліотекарем». Спадкоємність та оновлення. Робота з цифровим контентом. Не наявність інформації, а вміння її оброблювати, орієнтуватися в ній.

Електронні бібліотеки. Стирання меж між документами, що тиражують, і неопублікованими, представленими разом у фонді мережевих документів. Авторське право. Кваліфіковані фахівці електронних бібліотек. КіберЛенінка http://cyberleninka.ru/, «Бібліотека Мошкова» http://lib.ru/, Журнальний зал РЖ http://magazines.russ.ru/, ФЕБ "Російська лите-ратура і фольклор" http://feb-web.ru/ та ін.

Значення книжкових магазинів і бібліотек в пропаганді і розвитку читання. Сучасна бібліотека не є унікальним джерелом інформації, але має потенціал як соціально орієнтована міська мережа. Організація бібліотеки як комфортного та суспільно доступного простору в місті: вільний доступ до фондів, добре комплектування, загальнодоступний електронний каталог, слушний час роботи, архітектура, комфорт і пожежна безпека і т. д.

Бібліотеки світу сьогодні: Германська національна бібліотека, Національна бібліотека Фінляндії, Бібліотека конгресу США, Національна бібліотека Китаю та ін. Російські (РГБ, РНБ та ін.) і українські бібліотеки.

Література

1. Карьер Ж.-К. Не надейтесь избавиться от книг! [Электронный ресурс] / Карьер Жан-Клод, Эко Умберто – М. : Симпозиум, 2010. – 336 с. – Режим доступа : http://shvedenko.mnogopesen.ru/papers/eco_books/

2. История чтения в западном мире от Античности до наших дней [Электронный ресурс]. – М : Фаир, 2008. – 544 с. – (Библиотечный бестселлер) – Режим доступа: http://padaread.com/?book=45880&pg=541

3. Грисволд В. Чтение и класс читателей в 21 веке [Электронный ресурс] / Грисволд В, Мак-Доннел Т., Райт Н. // Новое литературное обозрение, 2010. ‑ № 102. ‑ С. 271–287. ‑ Режим доступа : http://magazines.russ.ru/nlo%20/2010/102/ve24.html

4. Гусева Л.Н. Читатель и пользователь : метаморфоза чтения в электронном мире [Электронный ресурс] / Л.Н. Гусева // Библиотечное дело. – 2004. – № 2. – С. 2–5. – Режим доступа : http://www.library.ru/1/sociolog/text/article.php?a_uid=252

5. Воропаев А.Н. Электронное чтение в России : опыт исследования [Электронный ресурс] / А.Н. Воропаев // Университетская книга. – 2012. ‑ № 1. – Режим доступа : http://www.aselibrary.ru/digital_resources/journal/ubook/ubook4347/ubook43474348/ubook434743484356/ubook4347434843564357/

6. Каплин Р. Электронное книгоиздание : практические аспекты [Электронный ресурс] / Роман Каплин // Университетская книга. – Июль-август 2013. – Режим доступа : http://www.unkniga.ru/bookrinok/knigniy-rinok/1714-elektronnoe-knigoizdanie-prakticheskie-aspekty.html

7. Бурыгина А. Кризис заставил издателей иначе взглянуть на электронные книги : Интервью [Электронный ресурс] / Анастасия Бурыгина. – 2015. – Режим доступа : http://pro-books.ru/sitearticles/17134

8. Чем хороши аудиокниги и как их слушать на Android? [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://keddr.com/2014/07/chem-horoshi-audioknigi-i-kak-ih-slushat-na-android/

9. Маркова Т.Б. Современные тенденции развития библиотеки и чтения / Т.Б. Маркова // Маркова Т.Б. Библиотека в истории культуры. – СПб : Наука, 2008. – С. 244‑321.

Додаткова література:

1. Маклюэн М. Галактика Гуттенберга : Сотворение человека печатной культуры [Электронный ресурс] / М. Маклюэн ; пер. с англ. А. Юдин. ‑ Киев : Ника-Центр, 2004. – 432 с. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/makl/

2. Циплаков Г.М. При чем тут маркетинг? Средний класс как вопрос русской литературы 21 века между жанрами [Электронный ресурс] / Г.М. Циплаков // Знамя. – 2006. – № 4. – Режим доступа : http://www.library.ru/1/sociolog/text/article.php?a_uid=281

3. Бойкова О.Ф. Библиотечная практика и авторское право : Научно-практическое пособие / О.Ф. Бойкова. – М. : Либерия, 2004. – 120 с. – (Библиотекарь и время)

4. Романов П.С. Читательские страхи. О причинах психологического дискомфорта в библиотеке [Электронный ресурс] / П.С. Романов // Библиотечное дело. – 2006. – № 6 (42). – С. 5–8. – Режим доступа : http://www.library.ru/1/sociolog/text/article.php?a_uid=271

5. Гудков Л. Российские библиотеки в системе репродуктивных институтов: контекст и перспективы [Электронный ресурс] / Лев Гудков, Борис Дубин // Новое литературное обозрение. ‑ 27 октября 2005. – Режим доступа : http://polit.ru/article/2005/10/27/libraries/

6. Дондурей Д. Читать так же престижно, как покупать дом [Электронный ресурс] / Д. Дондурей ; интервьюер Елена Яковлева // Российская газета. – 2005. – 27 июля. – Режим доступа : http://www.rg.ru/printable/2005/07/27/dondurej.html

7. Солодников Н. «Открытая библиотека» : Интервью [Электронный ресурс] / Николай Солодников ; интервьюер Л. Дзержинская. – 2013. – Режим доступа : http://www.the-village.ru/village/city/public-space/121475-otkrytye-biblioteki

8. Пять тенденций в мировом цифровом книгоиздании 2015 году [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://pro-books.ru/sitearticles/16123

Тема 2 : «За мною, читач!», чи Менеджмент та маркетинг в книжковій справі

Характеристика книжкової торгівлі в магазинах, в інтернеті і через катало-ги. Рейтинги книг. Бестселери.

Сучасні тенденції у вітчизняній книжковій / читацькій культурі:

1. Зростання друкарської продукції (різноманітність та наклади) та збільшення об'єму продажу книг, потоку читачів (книгоспоживач: читач і покупець).

o З одного боку: масовизація читання й бум масової літератури (де-тектив, трилер і чилер, пригодницький роман і бойовик, любовний роман, фантастика і фентезі).

Тімур Кібіров «Летние размышления о судьбах изящной словесности» (1992): http://modernpoetry.ru/main/timur-kibirov-stihotvoreniya#letnie

o З іншого боку: очевидна різноманітність читацького репертуару, спеціалізація запитів, підвищений і незадоволений попит на «високу» літературу, гострий дефіцит малотиражної наукової і професійної книги, розширення кола зацікавлених іноземною літературою, посібниками по вивченню іноземних мов, виданнями по бізнесу, фінансам, праву та ін.

2. Зміна структури читання. Дайджести. Комікси. Різке зменшення кількості «начитаних людей» в усіх соціальних верствах суспільства. Втрата «високою» (якісною, серйозною) літературою центральної, системотворної ролі в мультилітературному просторі. Мультилітература: ліквідація цензури та культурної однодумності, єдиних критеріїв оцінки художніх творів, погодженої й прийнятої громадською думкою ієрархії цінностей і дарувань; зміна стратифікації «по вертикалі» «горизонтальним» соположінням різного типу літератур, вибір яких стає особистою справою і письменника, і читача (хоча це, швидше, перспектива).

Про стратифікацію сучасного книжкового ринку (наприклад):

o висока література: книги, які, можливо, і не мають масового попиту, але містять в собі низку ознак, що дозволяють ототожнити ці книги з літературою в строгому, тобто класичному, значенні цього слова. Не настільки, як детектив, містка ніша, але попит на таку літературу стабільно зростає;

o актуальна література: інноваційність та неконвенциійність, здатність до демонстративної неадекватності у відповіді на ті або інші естетичні очікування (авангард);

o масова література: 97% наявного репертуару видань сучасної художньої літератури; «люмінісцентно яскрава тінь високої літератури», що спрощує і доводить до крайньої межі, у тому числі і до карикатури, все те, що накопичено художньою традицією; не зобов'язує «душу трудиться», а засвідчує достатність культурного досвіду і читацьких навичок; і адаптує, і руйнує культуру;

o миддл-література: давно назріла потреба зняття опозиції між високою, елітарною та массовою, розважальною літературами; белетристика для розумних і освічених людей. Наприклад, Людмила Улицька, Віктор Пелевін, Михайло Веллер, Борис Акунін, Ілля Стогофф, Євгеній Гришковець.

Ольга Седакова: «успіх і слава входять в саме завдання, в самий задум такого роду творчості. <...> Це зовсім не низький успіх, це виконання завдання громадського служіння поета, це знак того, що доручене йому повідомлення доведене до адресата».

3. Відмова держави від монополії в організації книжкової і видавничої сфери (недержавні видавництва, приватні підприємці). Зростання тенденцій персоніфікованого підходу до книгоспоживача, як з боку видавців, так і з боку книгопродавців. Нові технології друку на вимогу (швидше, як перспектива). Недостатність інформаційних послуг на книжковому ринку, централізованої, систематичної роботи з персональним покупцем через сучасні комунікаційні засоби зв'язку.

4. Зміна «лідера» в організації й пропаганді читання. Розпад системи га-рантированого комплектування (90% продукції, що виходить, не потрапляє до бібліотеки). Концентрація друкарської продукції в найбільших містах і відсутність її в регіонах. Руйнування інформаційної системи книжкового ринку (особливо тій її частині, яка забезпечувала пошук книг, що вийшли раніше). Різкий спад вторинного обороту книги (букіністичної торгівлі). Значне скорочення в медійному просторі літературно-критичних передач; втрата «товстими» журналами, що задавали орієнтири і розмічали для читача літературний простір, головної ролі і т. д.

«Словом, з літературою, можливо, і все гаразд, зате з її сприйняттям, з її функціонуванням в суспільстві вже точно чиста біда» (С. Чупрінін). «Публіка, що читає, самостійно визначає свої пріоритети і маркірує літературний процес <…> Читачі створюють і просувають свій літературний бренд безвідносно до думки професіоналів» (В. Д. Стельмах). Обрив вітчизняної просвітницької традиції та ставлення до цього. Недоречність заборонних заходів («вилучити непридатну літературу і замінити відповідною», публічне розтоптування книг В. Сорокіна або звернення до суду по притягненню до відповідальності цього автора тв його видавця або, наприклад, бібліотечне ток-шоу «Сорокін, Пелевін або Борис Васил'єв? За і проти?»); чітке окреслювання того сегменту культури, який має бути блокований якщо суперечить загальновизнаним, консолідуючим суспільство цінностям й нормам, що є законодавчо закріпленим.

Підтримка читацької культури й ціннісного статусу книги як актуальне завдання.

o Книжкові ярмарки (міжнародні та вітчизняні); свята і фестивалі книг.

o Інститут літературних премій. «Літературні премії – це цивілізований спосіб викликати видавничий та читацький інтерес, звести разом читачів, письменників, видавців. Щоб книги купували, щоб літературна праця була шанована і навіть приносила доход письменникові, видавцям. А в цілому виграє культура» (критик Сергій Рейнгольд). Недержавні російські літературні премії: Букеровська премія (у Великобританії з 1969, в Росії з 1992); премія Андрія Бєлого (з 1978, сайт премії : http://belyprize.ru/); Анти-Букер (з 1995 до 2000); «Національний бестселер» (з 2000); «Дебют» (з 2000); премія Івана Петровича Бєлкфна та ін. Літературні премії України : «Зоряний міст» (з 1999), Премія імені Ивана Франка в області інформаційної діяльності (з 2004), Премія «Тріумф» імені Миколи Гоголя (з 1998) та ін.

o Пропозиції: пільгові тарифи на пересилку книг, що є принципово важливим для забезпечення літературою жителів регіонів, але суперечить еконо-мічним інтересам поштового відомства; створення місцевих книжкових видавництв для випуску некомерційної книжкової продукції блокується видавництвами з іншими формами власності; надання пільг телевізійним каналам для розміщення літературно-критичних передач не зустрічає підтримки з боку хазяїв медійних холдингів і т. д.

o Книжкові магазини. Інтернет-магазини. Сполучення книжкової торгівлі з сучасними комп'ютерними технологіями та засобами мобільного зв'язку.

o Книговидання та менеджмент. Необхідність інформаційної підтримки при широкій різноманітності репертуару; книжкова реклама як спосіб інформування потенційного книгоспоживача.

5. Контент – тексти 21 століття. Сеокопірайтинг.

Хто такі копірайтери. 1) Майстри малих форм: пристойні гонорари за декілька вдалих слів. 2) Майстри великих форм: шедеври публіцистики. 3) Сценаристи: сценарії для рекламних роликів, презентацій (паузи, інтонації, погляд і т. д.). 4) Сеокопірайтери: копірайтери, що пишуть тексти для веб-сайтів. Хороший копірайтер і копірайтер, на якого є попит.

Сеокопірайтинг (чи пошукова оптимізація) ‑ певна техніка створення та редагування текстів для веб-сайтів так, щоб, по-перше, користувач міг легко прочитати і зрозуміти текст, та, по-друге, щоб при цьому текст містив необхідні для просування в пошукових системах ключові слова в потрібних місцях й в необхідних пропорціях (Філ Кревен). Основним завданням сеокопірайтинга є підвищення рейтингу сайту в результатах видачі пошукових машинах при здійсненні пошуку по цільових ключових запитах. Інші завдання сеокопірайтингу: 1) надання користувачам потрібної інформації в зручному виді, 2) маркетинг та реклама товару або послуги, що продаються. Достоїнства (добрі результати в просуванню веб-сайтів в пошукових машинах) та недоліки (проблеми конкурентоспроможності запитів, можливості застосування, вартість, прив'язаність до оптимізатора, зміни в результатах видачі).

Особливості текстів в інтернеті та їх функції: розмір; інформація; гра-мотність і стиль; графічне оформлення (шрифти, інтервали, подзаголовки, абзаци та ін.); заголовок; «лід»; підписи до фотографій; статті; відгуки клієнтів. Рерайтинг. Як потрібно і як не потрібно робити рерайт.

Правила сеотекста. 1) Об'єм: лаконічність; зручність для швидкого ознайомлення (невеликі абзаци, підзаголовки та маркіровані списки); інформацію великого об'єму слід розподіляти між декількома веб-сторінками, пов'язаними між собою гіперпосиланнями. 2) Ключові слова: кількість ключових ключів, їх щільність, місце розташування; як писати ключові слова українською (російською). 3) Грамотність. Друкарські помилки ‑ ознака неуважності, неакуратності копірайтера, знак неповаги до замовника та читача. Найпоширеніші помилки копірайтерів: тавтологія, відсутність логічних зв'язок, плеоназми (мовні надмірності), помилки при виборі множини / однини, нерозрізнення паронімів, неузгодження слів в реченні, невірне утворення віддієслівних іменників, використання неіснуючих слів, нанизування однакових форм, пропущена валентність, надмірний синтаксис, «Ви» з великої або маленької букви, невідповідність стилю тексту завданню, заголовок, метафори та ін. 4) Унікальність.

Критика замовника.

Теги: спеціальні позначення, які використовуються для вказівок пошуковій машині та не відображаються для звичайного користувача.

Література

1. Стельмах В.Д. Читатель и современное литературное сообщество: возможность диалога [Электронный ресурс] / В.Д. Стельмах // Читающий мир и мир чтения : Сб. статей по материалам междунар. конф. / Институт «Открытое общество» (Фонд Сороса) – Россия; РНБ. – М. : «Рудомино», 2003. – С. 145‑156. – Режим доступа : http://www.library.ru/1/sociolog/text/article.php?a_uid=267

2. Барякина Э. Книжные продажи и рейтинги [Электронный ресурс] / Эльвира Барякина. – Режим доступа: http://www.avtoram.com/knizhnye_prodazhi_i_reitingi

3. Чупринин С. Звоном щита [Электронный ресурс] / Сергей Чупринин // Знамя. – 2004. ‑ № 11. – Режим доступа : http://magazines.russ.ru/znamia/2004/11/chu13-pr.html

4. Воропаев А.Н. Электронное чтение в России : опыт исследования [Электронный ресурс] / А.Н. Воропаев // Университетская книга. – 2012. ‑ № 1. – Режим доступа : http://www.aselibrary.ru/digital_resources/journal/ubook/ubook4347/ubook43474348/ubook434743484356/ubook4347434843564357/

5. Кожевникова Е.И. Секреты копирайтеров, или чего не знают наши заказчики. – Харьков : Курсор, 2009. – 144 с.

6. Крохина О.И. Первая книга SEO-копирайтера : Как написать текст для поисковых машин и пользователей / Крохина О.И., Полосина М.Н., Рубель А.В. – М. : Инфра-Инженерия, 2012. – 216 с.

Додаткова література

1. Дубин Б.В. Между каноном и актуальностью, скандалом и модой : литература и издательское дело в России в изменившемся социальном пространстве [Электронный ресурс] / Б.В. Дубин // Неприкосновенный запас. – 2003. – № 4 (30). – Режим доступа : http://magazines.russ.ru/nz/2003/4/dubin-pr.html

2. Ерофеев В. Комиксы и комиксовая болезнь [Электронный ресурс] / Виктор Ерофеев // Déjà vu. – Режим доступа: http://www.ec-dejavu.net/c/Comic_strip.html

3. Барзах А. О поэтике комикса [Электронный ресурс] / Анатолий Барзах // Комментарий. – Режим доступа к журналу : http://www.commentmag.ru/archive/17/5.htm

4. Передний Д.М. Реклама книги : модификации и тенденции развития : Автореф. дисс. …канд. филол. наук [Электронный ресурс] / Д.М. Передний // Медиаскоп : Электронный научный журнал Факультета журналистики МГУ имени М.В. Ломоносова. – 2008. ‑ Режим доступа : http://www.mediascope.ru/old/node/201

5. Смирнова Е.С. Книжные ярмарки : история и современное состояние. На примере Германии и России : Автореф. дисс. …канд. филол. наук : Библиотековедение 052503 [Электронный ресурс] / Е.С. Смирнова. – СПб., 2001. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/knizhnye-yarmarki-istoriya-i-sovremennoe-sostoyanie-na-primere-germanii-i-rossii#ixzz3XVq3mO28

6. Кондратов С.А. Негосударственное книгоиздание в истории книжного дела России : Автореф. дисс. …канд. историч. наук : Библиотековедение 052503 [Электронный ресурс] / С.А. Кондратов. – М., 2010. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/negosudarstvennoe-knigoizdanie-v-istorii-knizhnogo-dela-rossii#ixzz3be2AVfrD

7. Расулова О. Основные правила при создании текста для www [Электронный ресурс] / Ольга Расулова. – Режим доступа: http://seotext.ru/art-wwwtext.html

8. Крэвен Ф. Seo копирайтинг [Электронный ресурс] / Фил Крэвен; пер. Л. Шкредова, ред. П. Пономарев. – Режим доступа : http://articles.org.ru/blog/?p=517

Тема 3 : Друкарсько-графічне мистецтво

3.1. Типографіка

Ілля Зданевич: «Я витратив чимало годин свого сумного життя на вставку дрібненьких свинцевих брусків між тисячами літер, що пройшли через мої пальці».

Джері Леонідас: «В таких умовах, коли люди читають текст, вихоплюючи найважливіше з абзаців, шрифти і типографика набувають величезного значення».

Типографіка: мистецтво відбору шрифтів та їх компонування; мистецтво розташування шрифту й інших компонентів набору на площі друкарської сторінки або в просторі друкованого видання; «мистецтво належного розташування набірного матеріалу в зв'язку з конкретним призначенням» (визначення Стенлі Морісона).

Шрифт, набір та верстання – самостійні елементи композиції. Образна виразність засобів друкарства. Нормальна реакція читача – «Яка цікава стаття!», а не «Яка цікава типографіка!» Жорсткі та нестрогі правила типографіки.

Читабельність. Буква має бути впізнанною, а не оригінальною. Стиль шрифту. Кегль шрифту. Довжина рядка. Кернінг і трекінг; кернінгові пари. Величина інтерліньяжа. Контраст між темним текстом і світлим папером. Текстура паперу. Зв'язок між шрифтом та іншими елементами оформлення смуги. Відповідність шрифту змісту тексту. Ієрархія шрифтів. Сполучуваність шрифтів, шрифтові пари, повтори, акцент. Композиція і модульна сітка. Технічна досконалість і невидіма типографіка або емоційнічть, «смак читання» (Ю. Гордон), аскетичність або какофонія.

Класифікація шрифтів. Розмір шрифту. Книжкові й газетні шрифти. Шрифти із зарубками (антиква, романські), рубані (гротески), курсив, декоративні шрифти. Гарнітури шрифту. Характер шрифту. Питання про психологію сприйняття шрифтів.

Історія розвитку шрифтів. Перші німецькі шрифти Гутенберга та інших видавців 15 століття. Італійські шрифти, курсив. Каліграфія та модульна сітка. Основні латинські шрифти.

Історія кирилічного шрифту. Напівстатут. Цивільний шрифт як ла-тинізована форма кирилиці.

Цивільний шрифт

Типографика та візуальна поезія футуристів.

Спроби уніфікації графем алфавітів, що виникли на латинській та грецькій основі.

Веб-типографіка. Історія тексту на екрані: німе кіно, анімовані титри до фільмів, телебачення, настільний комп'ютер, iPhone, iPad й інші пристрої. Друкарські та екранні шрифти. Герард Унгер: «Вже зараз можна констатувати: дозвіл екранів збільшився настільки стримко, що зникла необхідність адаптувати шрифти для екрану, за рідкісними виключеннями». Адаптивний веб-дизайн. Інформація, зображення і текст. Правильний вибір шрифту; розбірливість; інформативність; розміщення і розміри; колір.

Проблема захисту авторського права на шрифт в інтернеті.

Тайп-дизайн. Акцидентні шрифти. Леттерінг.

Неалфавітний шрифт Lustre

«Шрифтовий бум» та критика шрифтоцентризму. Володимир Кричевський: «Сьогодні дуже багато шрифтів і мало типографіки». Шрифтографія і типографіка як створення і користування. «Відмінний шрифт не лише не рятує погану типографіку, але й стає прикрим знаком даремних зусиль шрифтовіка. Хороша типографіка можлива і з поганим шрифтом». Значення співвідношень в типографічній композиції.

Приклади поганої і хорошої типографіки.

Література

1. Чихольд Ян. Облик книги. Избранные статьи о книжном оформлении / Ян Чихольд. – М. : Книга, 1980. – 240 с.

2. Королькова А. Живая типографика / Александра Королькова. – М. : ИндексМаркет, 2011. – 224 с.

3. Феличи Дж. Типографика : шрифт, верстка, дизайн / Дж. Феличи ; пер. с англ. и коммент. С.И. Пономаренко. – СПб. : БХВ-Петербург, 2004. – 496 с. : ил.

4. Гордон Ю. Книга про буквы от Аа до Яя / Юрий Гордон. – 2-е изд. – М. : Издательство студии Артемия Лебедева, 2006. – 384 с.

5. Кричевский В. 25 полемических суждений не в пользу шрифтоцентризма [Электронный ресурс] / Владимир Кричевский // Шрифт. – 2014. – Режим доступа : http://typejournal.ru/articles/Krichevsky-Manifesto

6. Шоаф Дж. Хорошие, плохие и отличные примеры веб-типографики [Электронный ресурс] / Джереми Шоаф. – 2015. – Режим доступа : http://siliconrus.com/2015/04/fonts/

Додаткова література

1. Constantin Jan. Современные приемы и методики в типографике (редакция 2013 года) [Электронный ресурс] / Jan Constantin ; пер. Н. Луканюк. – Режим доступа : http://frontender.info/typographic-design-patterns-practices-case-study-2013/

2. Райхенштайн О. Основы адаптивной типографики [Электронный ресурс] / Оливер Райхенштайн ; пер. А. Котоманов. – 2012. – http://web-standards.ru/articles/responsive-typography/

3. Coles Stephen. Леттиринг – это не шрифт, Или как разобраться в терминологии типографики [Электронный ресурс] / Stephen Coles ; пер. В. Федотовский. – http://infogra.ru/typography/lettering-eto-ne-shrift-ili-kak-razobratsya-v-terminologii-tipografiki

4. Герчук Ю. Кириллический шрифт в русской культуре [Электронный ресурс] / Юрий Герчук // Шрифт. – 2014. – Режим доступа : http://typejournal.ru/articles/Cyrillic-in-Russian-Culture

5. Ковтун Е.Ф. Русская футуристическая книга / Е.Ф. Ковтун. – М. : Книга, 1989. – 232 с. : ил.

6. Кричевский В. Искусство шрифта. Работы московских художников книги / Владимир Кричевский. – Репринт. изд. – М. : Книга по требованию, 2012. – 148 с.

7. Ефимов В.В. Великие шрифты : Шесть из тридцати : В 2-х кн. / В.В. Ефимов. – М. : ПараТайп, 2006.

3.2. Книжкова ілюстрація

Ілюстрація та композиція. Роль композиційно-ритмічної структури у єдиному книжковому ансамблі. Види верстання ілюстрацій (відкрита, за-крытая, глуха, смугова, з виходом на поля, верстання на полях, верстання в обріз).

Історія книжкової ілюстрації: мистецтво книжкової ілюстрації у стародавньому світі; книжкова ілюстрація Нового часу; європейська книжкова ілюстрація другої половини 19 – почала 20 віків; В. А. Фаворский і московська школа книжкової ксилографії в 20 –30-ті роки 20 століття.

Література

1. Корытов О. В. Иллюстрированная книга. Конструкция и композиция / Корытов О. В. – М. : Галарт, 2014. – 224 с.

2. Келейников И. Дизайн книги : От слов к делу / Иннокентий Келейников. – М. : Рип-холдинг, 2012. – 304 с.

3. Сидоров А. А. История оформления русской книги / А. А. Сидоров. – М. : Гизлегпром, 1946. – 383 с.

4. Адамов Е. Иллюстрация в художественной литературе / Е. Адамов. – М. : Искусство, 1959. – 88 с. : ил.

5. Фаворский В. А. Об искусстве, о книге, о гравюре / В. А. Фаворский ; сост. Е. С. Левитин. – М. : Книга, 1986. – 239 с.

Додаткова література

1. Чихольд Я. Разметка набора с иллюстрациями / Ян Чихольд // Чихольд Ян. Облик книги. Избранные статьи о книжном оформлении / Ян Чихольд. – М. : Книга, 1980. – С. 180–201.

2. Книжные центры Древней Руси 11–16 вв. : Разные аспекты исследования ; [отв. ред. Д. С. Лихачев]. – СПб. : Наука, 1991. – 364 с.

3. Лебедев Г. Е. Русская книжная иллюстрация 19 века / Г. Е. Лебедв. – М. : Искусство, 1952. – 210 с.

4. Киселева Л. И. Западно-европейская рукописная и печатная книга 14–15 вв. / Л. И. Киселева. – М., 1985. – 304 с.

5. Добиаш-Рождественская О. А. Культуразападноевропейского средневековья : Научное наследие / Ольга Антовновна Добиаш-Рождественская ; отв. ред. В. И. Рутенбург. – М. : Наука, 1987. – 351 с.

6. Вильберг Г. П. Азбука книжного дизайна / Ганс Вильбрег, Фридрих Форсман ; пер. с нем. А. Иванова, В. Еременко. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского политехнического ун-та, 2003. – 110 с. : ил. – (Культура издательского дела).

3.3. Історія вітчизняного друкарсько-графічного мистецтва першої третини 20 століття

Розвиток друкарської галузі наприкінці 19 століття: відміна заборони на приватне підприємництво, збільшення числа друкарень, широке впровадження нових винаходів. Розвиток і застосування кольорового літографського друку. Відставання вітчизняної графічної шрифтової культури. Мистецтво акцидентного набору, конкурси акцидентних робіт. Взаємовідношення худо-жнього та технічного в друкарській справі (терміни «графічне мистецтво», «поліграфія»). Поліграфічний журнал І. .І. Лемана «Друкарське мистецтво» (1901–1903).

Інтернаціональний стиль модерн і відродження справи книговидавця: новий комплексний підхід до мистецтва книжкового оформлення, становлення нової форми художньої творчості – графічного дизайну, та нове ставлення до друкарської справи як області естетичної діяльності. Декоративні можливості графіки. Орнамент як опора шрифту; текучі форми кутів; асиметрія. Каталоги із зразками шрифтів, орнаментів, політипажів початку 20 століття.

Книжкова і журнальна графіка. Вишукані «Світ мистецтва» та «Апол-лон» і «народна» «Нива».

Об'єднання «Світ мистецтва»; надзадача діяльності об'єднання: «Створити цілісне прекрасне мистецтво книги» (О. М. Бенуа). З'єднання графічного образу й тексту для створення синтетичного витвору мистецтва та композиційна цілісність різнорідних елементів в книгах символістів.

Формування неповторного художнього вигляду журналу «Світ мистецтва» (1898–1904), особливий графічний стиль: віньєтки Є. Лансере, заставка І. Білібіна, гравюри А. Остроумової-Лебедєвої, ілюстрації й прикраси О. Бенуа, Л. Бакста, К. Сомова, М. Добужинського; культ витонченого графізму, тонкий і віртуозний малюнок, вишукана поліграфія. Ансамблевость: набір, мальована обкладинка, ілюстрації, віньєтки, заставки й кінцівки, об'єднані однією оформлювальною ідеєю.

Книги та альбоми членів об'єднання «Світ мистецтва». Гармонійне поєднання ілюстрації з іншими елементами книжкового оформлення, ретельний вибір формату, сорту і кольору паперу, гарнітури і кегля шрифту в роботах О. М. Бенуа, М. В. Добужинского, К. А. Сомова, Є. Є. Лансере, Л. С. Бакста, О .Я. Головіна і пізніше Г. І. Нарбута, Д. І. Митрохіна, С. В. Чехоніна. Моностильова організація книги і початок традиції «шрифтового індивідуалізму».

І. Білібін. Заставка

Видання, присвячені мистецтву й графіці: «Аполлон», «Щорічник імператорських театрів», «Архітектор», «Вільним мистецтвам», «Старі роки», «Російський бібліофіл» та ін.

Видавництво Громади Св. Євгенії (1896–1920) – Комітет популяризації художніх видань (1920–1931). Путівники: «Путівник по картинній галереї імператорського Ермітажу» О. Бенуа (1911), «Павловськ» В. Курбатова, «Кострома» В. К. і Г. К. Лукомських (1912), «Петербург. Художньо-історичний нарис й огляд художнього багатства столиці» В. Курбатова (1913). Бібліофільське видання «1812 рік у байках Крилова», оформлене й ілюстроване Г. І. Нарбутом. Серія літографованих альбомів. «Моцарт та Сальєри» О. С. Пушкіна з ілюстраціями М. Врубеля іта книжковим оформленням С. Чехоніна (1917, друкарня товариства Р. Голику і А. Вильборга). Найвідоміше видання КПХВ – «Мідний вершник» О .С. Пушкіна з ілюстраціями О. Бенуа і статтею П. Щегольова: струнка композиційна система з образом міста в центрі. Малюнки О. Бенуа до «Пікової дами», «Мідного вершника» та «Капітанської дочки» як явище високої художньої культури.

О. М. Бенуа. Заставка до поеми О. С. Пушкіна «Мідний вершник». 1921

Гурток любителів російських витончених видань. Вимоги поєднання краси та практичності, що стає можливим завдяки гармонії між усіма структурно-художніми елементами книги. Видання повісті М. В. Гоголя «Невський проспект» з малюнками Д. Н. Кардовського – ілюстратора-співавтора. Прекрасно віддрукована (наклад 500 екземплярів, з них 60 – іменних для членів гуртка), з численними ілюстраціями, книга І. І. Лемана «Гравюра та літографія: нариси історії й техніки» (1913) та ін.

Видання з геральдики. Приватна друкарня С. М. Тройницького у Петер-бурзі «Сіріус»: видавничо-поліграфічний комплекс, де виходили книги (переважно з геральдики та мистецтва), друкувався один з кращих російських журналів – «Старі роки», видавався та друкувався журнал «Гербознавець». Висока культура видання.

Футуристична книга. Співтворчість поета (літератора) та художника. Створення книги як рід декларації про відмежування нового мистецтва від старого. Протиставлення членам об'єднання «Світ мистецтва» та висміюваня існуючого книжкового мистецтва. «Обгортковим й шпалерним папером наших перших збірок, книжок і декларацій ми пішли в атаку на пишний несмак міщанського верже в сухозлітно-золотих палітурках з начинкою з тихих хлопчиків, млосно-хворих жемчугов та запійних лілій. Через огорожі усипалень товстих журналів, через кордони академій, перевертаючи вітрини інститутів краси, під охоронний свист банківсько-жовтої преси ми увійшли на естраду до живої і шукаючої віддушин аудиторії».

Видавництва М. В. Матюшина «Журавель», О. Є. Кручоних "ЕУЫ", типографія «Сіріус» та типолітографія «Світло» в Петербурзі; видавництво Г. Кузьміна та С. Долинського в Москві. Книга О. Гуро «Шарманка» (1909; наклад 1200 екз.). Збірка «Садок Судей 1» (1910); збірка «Рыкающий Парнас» (1914); книги «Бух лесинный», «Взорваль», «Утиное гнездышко… дурных слов» (1913), чи «Тэ ли лэ» (1914; 50 экз.); альбом «Вселенская война» (1916) та ін. Тандем О. Розанової (художник) – О. Кручоних (автор тексту); співдружність поетів О. Є. Кручоних і В. В. Хлєбнікова з художниками О. В. Розановой, П. М. Філоновим, К. С. Малевичем, М. В. Матюшиним.

М. І. Кульбін. Обкладинка книги О. Є. Кручоних «Взорваль». Видавництво «ЕУЫ», 1913

В. В. Розанов: «Цей проклятий Гутенберг облизав своєю мідною мовою усіх письменників, і вони усі морально спустошилися у пресі, втратили обличчя та характер». В. Хлєбніков: в друкарському наборі літери «витягнуті в ряд, скривджені і підстрижені, і усі однаково безбарвні й сірі». Сторінки футуристичної книги, покриті тільки словами, без зображення, організовані як витвори абстрактного мистецтва, де зображення літер самоцінний. Взаємопроникнення слова й зображення, нівеляція семантичної та візуальної грані між літерою та малюнком. Незавершеність, «принцип випадкового», неможливість створення досконалої, закінченої форми.

Сергій Чехонін. Ініціали. 1919

Мистецтво книги 1920–1930-х років. Скорочення фахівців у поліграфії, збіднення матеріально-технічної бази, зміна соціального складу основної маси читачів. Держвидав та приватні видавництва. Бібліофильска діяльність. Ленінградське суспільство бібліофілів (ініціатори Е .Ф. Голлербах, К. Охочинський, Є. Д. Білуха, С. О. Мухін). Дитяча книга.

Розквіт мистецтва «чорного і білого», ілюстрації, книжкової графіки та гравюри. Види малої графіки: видавнича марка та екслібрис. Мистецтво обкладинки (Г. О. Брилов «Обкладинка і видавнича палітурка», 1929; Е. Ф. Голлербах «Сучасна обкладинка», 1927). Техніка силуету як самостійний жанр (Є. С. Круглікова).

M. В. Добужинський. Марка видавництва «Мандруючий ентузіаст». 1918

Приватне видавництво «Аквілон» (1921–1924; гол. ред. мистецтвознавець Ф. Ф. Нотгафт, 1886–1942): «Бідна Ліза» М. М. Карамзіна, «Скупий лицар» О. С. Пушкіна, «Тупейний художник» М. С. Лескова та «Білі ночі» Ф. М. Достоєвського з ілюстраціями М. В. Добужинского, «Шість поезій» М. О. Некрасова, «Штопальник» М. С. Лескова в оформленні Б. М. Кустодієва, «Вірші» О. О. Фета з малюнками В. М. Конашевича, «Золотий жук» Е. По з малюнками Д. І. Митрохіна, «Версаль» – альбом малюнків у супроводі історико-художніх спостережень О. М. Бенуа, «Пейзажі Павловська» – гравюри на дереві А. П. Остроумової-Лебедєвої, «Самаркандія» з малюнками і текстами К. С. Петрова-Водкіна, «Русь» – російські типи Б. М. Кустодієва (передмова Є. І. Замятіна) та ін. Високий поліграфічний рівень.

Приватне видавництво «Алконост» (1918–1923). Книги символістів та ак-меїстів. «Дванадцять» О. О. Блоку з ілюстраціями Ю. Аннєнкова.

Видавництво «Academia»: розвиток вітчизняної школи книжкового мистецтва, створення універсального типу видання масової художньої літератури. Побудова зразкової книги: науковий характер та високий інтелектуальний рівень видань, велика різноманітність репертуару (світова література, книги з мистецтва та літературознавства, мемуари); книжкова графіка (група «13», група П. Філонова, В. Конашевич, Д. Митрохін, Е. Будогоський та ін.); титульні розвороти, форзац; папір; палітурка, обкладинка й суперобкладинка. «Калевала» в офомрленні П. Філонова та його учнів. Серія «Художні видання». Бібліофильські варіанти видань.

Рекламна графіка. «Здалека та нальоту». «Вандалізм реклами» наприкінці 19 століття (стаття архітекторів Е. Е. Баумгартена і Л. О. Ільїна). Утилітарні та естетичні функції реклами: «По суті мистецтво плакату – мистецство демократії. Плакат призначається для усіх, для маси. І для багатьох, що не знають про виставки, про музеї, плакат перше й, можливо, єдине художнє одкровення» (з газетної публікації 1913 року). Афішна тумба як прикмета часу. Карикатура, шарж, зіставлення, гротеск. Рекламна політика А. Ф. Маркса в найпопулярнішому виданні Росії – журналі «Нива» як зразкове явище в друкарській справі. http://www.ngart.com/posters.htm. Офіційна народність та формування стилю модерн.

Малі форми прикладної графіки: поштові марки, товарні знаки, календарні стінки, меню, етикетки, прейскуранти, ділова документація, бланки, торгові упаковки різних виробів і т. д. Особливості рекламної графіки 1900–1910-х та 1920–1930-х років; офіційна радянська графіка: зображення поштових марок, грошових знаків, гербів, прапорів, емблем, печаток і т. д.

Є. С. Крутікова. Плакат «Жінка! Вчися грамоті!» 1923

Мистецтво плакату. Час становлення й розвитку модерна – «золоте століття» плакатної графіки. Робота І. Білібіна, Е. Лансере, С. Чехоніна, Г. Нарбута, К. Сомова, Л. Бакста в жанрі рекламного плакату («Російські на-родні казки» (1903), «Пивоварне товариство «Нова Баварія» (1903), «Товариство «Кавказ та Меркурій» (1911) І. Білібіна, «Історія живопису всіх часів й народів» Олександра Бенуа» (1912) С. Чехоніна, плакати для видавництва Громада Св. Євгенії). Плакати карикатуристів Н. Ремізова, Д. Моора, П. Щербова, О. Радакова та ін. (журнали «Сатирикон» та «Новий Сатирикон»).

Революційний плакат 1917–1920-х років. Плакати Російського Телеграфного агентства («Вікна РОСТА»). Лівий фронт сучасного мистецтва (ЛЕФ): протиставлення плаката станковій творчості, живопису як приналежності поваленого буржуазного суспільства (в «саженных рожах» плакатів кореняться «зародки оновлення», необхідні для нових форм мистецтва). Плакат книговидавця часів Непу. Конструктивістський плакат: відмова від традиційної образності, геометризовані композиції, контрасти шрифту, різномасштабних буквених гарнітур, поліграфічних планок й лінійок, колірних площин. Фотомонтаж.

Уявлення про засоби художньої дії плакату; обгрунтовання різних підходів у виготовленні плакату для міста та села (художні експерименти – в першому; розповідність, реалізм, мінімум тексту та переважання живописного підходу в художньому рішенні, наближення до народної картинки, до лубка – в другому).

Перша виставка радянського кіноплакату в Москві в 1925 р. (Державна Академія художніх наук).

Виставкова діяльність. Перша всеросійська виставка друкарської справи (1895): «Книга не падає з неба. <…> І виставка виявила цю таємницю ве-ликої праці» (оглядач виставки з псевдонімом Homo novus). Перша міжнародна виставка афіш (1897; більше 700 рекламних плакатів з 13 країн): «Доводиться із сумом визнати, що російське мистецтво в художній афіші рішуче відстало від інших європейських країн» (з рецензії на виставку). «Виставка творів друку» (1906), «Мистецтво в книзі й в плакаті» (грудень 1911 – січень 1912) в залах Академії мистецств. Ювілейна виставка «Графічне мистецтво в СРСР. 1917–X–1927» (січень – березень 1927) за розділами: 1) офіційна державна графіка (герби, грошові знаки, поштові марки); 2) книжкова графіка (обкладинки, ілюстрації, віньєтки, видавничі марки, книжкові знаки); 3) плакат агітаційний, освітній, театральний, кіно-, торговий; 4) промислова графіка (етикетки, торгові марки, малюнки для шпалер й тканин, карти, відкриті листи, календарі); 5) довідково-меморіальна графіка (адреси, дипломи, квитки, програми, пам'ятні значки, печатки).

Література

1. Сидоров А. А. Русская графика начала 20 века. – М. : Искусство, 1969. – 252 с.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒