Будова та завдання Цо України

Цивільний захист

Частина 3. Цивільна оборона

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

 

Миколаїв 2003

 

 


УДК 351.86.614.8

ББК 68.69

М-69

Рецензенти: В.І. Применко, професор кафедри безпеки життєдіяльності Національного авіаційного університету, д-р техн. наук, професор; О.Б. Чолпан начальник курсів ЦО Миколаївської області, полковник; В.Є. Микитюк, доцент кафедри динаміки та міцності суднових машин УДМТУ, канд. техн. наук.

М-69 Михайлюк В.О., Цивільний захист: Навчальній посібник. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.-Ч.3: Цивільна оборона. 155 с.

У третій частині навчального посібника розглянуті: принципи побудови Цивільної оборони України, її завдання, організаційна структура та заходи забезпечення захисту населення, робітників та службовців ОЕ, відповідно до основних положень Женевської конвенції та Додаткових протоколів до неї, Закону і Положення про “Цивільну оборону України”; наведені методики підвищення стійкості об’єктів та інженерного захисту у НС; надана організація і порядок проведення аварійно рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження.

Навчальний посібник “Цивільний захист” розроблено у відповідності до вимог закону “Про Цивільну оборону України” та програми підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисципліни “Цивільна оборона”.

 

УДК 351.86.614.8.

ББК 68.69


ПОЗНАЧЕННЯ

Ісв - світловий імпульс

q – потужність вибуху

R– віддаль до місткості, будівлі, споруди

Вт - ват

Д – доза опромінення

Дж - Джоуль

Зв – зіверт

DРф–надмірний тиск у зоні ударної хвилі

Uемі –наведена напруга

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АЕС – атомна електростанція

АКСЛ– аварії, катастрофи, стихійні лиха

АРІНР– аварійно рятувальні та інші невідкладні роботи

АРР – аварійно рятувальні роботи

АРС – аварійно рятувальна служба

АТО – адміністративно-територіальна одиниці

АТП – автотранспортні підприємства

БЖД – безпека життєдіяльності

БЗ – біологічні засоби

БОР –бойові отруйні речовини

БРР – бойові радіоактивні речовини

ВВП – внутрішній валовий продукт

ВМП – ватна марлева пов’язка

ВНЗ – вищі навчальні заклади

ДБН – державні будівельні норми

ДЕС –дизель електростанція

ЄДС - єдина державна система.

ДКТЕБ та НС- Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

КТЕБ та НС- комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

ЕМІ – електромагнітний імпульс

ЕРВ – електро ручний вентилятор

ЖЄО – житлово - експлуаційні організації

ЗЕП – збірний евакуаційний пункт.

ЗЗК – загально військовий захисний комплект

ЗЗР - загін забезпечення руху.

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗМУ – зброя масового ураження

ЗМР - зона можливих руйнувань

ЗС – захисна споруда

ЗФО – захисний фільтруючий одяг

ІВ – іонізуючі випромінювання

ІДА – ізолюючий дихальний апарат

ІТЗ – інженерно-технічні заходи

КБ – конструкторське бюро

КДП – комплект додаткового патрону

КЕМ – комунально-енергетичні мережі

КМ - категороване місто

КМУ – кабінет Міністрів України

КНС – комісія з НС

КО - категорований об’єкт

КТЕБ – комісія з техногенно-екологічної безпеки

ЛЕП - лінії електропостачання

МВС - міністерство внутрішніх справ

МКЧХ – міжнародний комітет Червоного Христа

МНС – міністерство з НС

МО - міністерство оборони

МОГ – мобільна оперативна група

МОЗ – міністерство охорони здоров’я

МП – медичний пункт

МТР –матеріально-технічні ресурси

НДУ – науково-дослідна установа

НМБ – навчальна матеріальна база

НП – норми проектування

НР – невідкладні роботи

НС – надзвичайна ситуація

НФ – невоєнізовані формування

НХР – небезпечні хімічні речовини

ОВ – особливої важливості

ОГД – об'єкт господарчої діяльності

ОЕ – об’єкт економіки

ООН – організація об’єднаних націй

ПАР –поверхнево-активні речовини

ПЕП – приймальний евакуаційний пункт

ПКБ – проектно-конструкторське бюро

ПММ – паливно-мастильні матеріали

ПНО – потенційно небезпечний об'єкт

ППЕ – проміжний пункт евакуації

ППІ – пакет перев’язочний

індивідуальний

ППО – протиповітряна оборона

ПР – проникаюча радіація

ПРУ – протирадіаційні укриття

ПТ – повітряна тривога

ПУ – пункт управління

ПФП – проти пиловий фільтр поглинаючий

ПХЗ – протихімічний захист

РЕБ – радіоелектронна боротьба

РЗ – радіаційне зараження (забруднення)

РР – радіоактивні речовини

РУ – регенеративна установка

РХЗ – радіаційне хімічний захист

РХР – радіаційна хімічна розвідка

СБУ – служба безпеки України

СВ – світлове випромінювання

СФ - спеціалізовані формування

США – Сполучені Штати Америки

ТГМ – тверді горючі матеріали

ТЕБ – техногенно екологічна безпека

УХ – ударна хвиля

ФВК – фільтровентиляційний комплект

ФВО – фільтровентиляційне обладнання

ФВП – фільтровентиляційне приміщення

ФЕМА – федеральне управлінні США з дій у НС

ФПК – фільтруючо-поглинаюча коробка

ХНО – хімічно небезпечний об'єкт

ЦЗ – цивільний захист

ЦО – цивільна оборона

ШЗС - швидко зводні захисні споруди

ШМД – швидка медична допомога

ЯВ – ядерний вибух


ВСТУП

 

Триває трете тисячоліття, але не можна стверджувати, що суспільство Землі зовсім позбавилося численних негараздів від стихійних лих та воєнних конф­ліктів. XX століття виявилося найбільш войовничим в історії людства - від військового насилля загинуло біля 150 млн. чоловік. При цьому, як свідчить статистика, біди та страждання мирного населення у ході воєнних кон­фліктів з часом постійно зростали. Так, питома вага жертв серед мирного населення в Першій світовій війні склала до 5% усіх загиблих, у Другій - вона досягла 50%, під час війни у Кореї – 84%, а у В'єтнамі - біля 90%. Сучасний світ адекватно відреагував щодо припинення цієї тенденції. Прийняті рішення про скорочення ядерних потенціалів, заборону і знищення хімічної зброї знизили можливість застосування засобів масового ураження у прогнозованих війнах та збройних конфліктах.

Появлення новітніх технологій, високоточної зброї, яка базується на нових фізичних принципах, неминуче змінить характер майбутньої війни. Є підстави вважати, що нові види зброї через 10…15 років, а в деяких країнах, можливо, і раніше, істотно знецінять роль ядерної. Нові збройні сили, за розумінням військових фахівців, повинні використовуватися не стільки для ведення традиційних воєнних дій, скільки для того, щоб позбавити супротивника можливості активно пручатися. Для цього у сучасних війнах та збройних конфліктах нищівні удари будуть наноситися по найбільш важливим об'єктам економіки й інфраструктури, до яких належать в першу чергу пункти управління всіх рівнів, вузли зв'язку, радіомовні станції, телецентри, залізничні вузли і мости (основних залізничних напрямків), автодорожні магістральні мости, морські (річкові) порти, бази, аеропорти, насосні станції магістральних трубопроводів, склади держрезервів, атомні, гідро - та теплові електростанції і ЛЕП, нафтопереробні та нафтохімічні виробництва, склади ПММ, нафтобази, підприємства оборонного комплексу, виробництва кольорової та чорної металургії, машинобудування, електроустаткування.

До того ж стрімка інформатизація суспільства, яка відбувається повсюди, несе з собою не лише матеріальні та духовні блага у вигляді нових знань та інформаційних технологій, але й нові проблеми та протиріччя між держава­ми. Під час створення єди­ного світового інформаційного простору, в межах якого і будуть здійснюватися накопичення, обробка, зберігання та обмін інформацією між людьми, організаціями та державами до світового інформаційного суспільства на правах рівноправних членів можуть ввійти тільки розвинуті країни. Оскільки необхідний рівень інформатизації досягається лише в суспільстві з високим науково-технічним та промисловим потенціалом і достатнім культурно-освітнім рівнем населення, подібна нерівномірність розвитку загрожує протистоянням розвинутих країн та решти світу, багатому на нестабільність та загрози нових війн.

Щодо України, то у неї зникла ідеологічна конфронтація із суміжними країнами, зменшилося військове протистояння. У зв'язку з цим з'явилися навіть висловлення, що зовнішньої воєнної небезпеки для України більше не існує. Однак таке твердження не відповідає існуючим реаліям. У результаті зм'якшення міжнародної обстановки безпосередня загроза прямої агресії проти нашої країни дійсно зменшилася, але воєнна небезпека для неї продовжує зберігатися і за певних умов може перерости у військові конфлікти різної інтенсивності.

У зв'язку з цим захист мирного населення від воєнних небезпек та гарантування його виживання в умовах воєнного часу стає но­вим загальнолюдським імперативом, нагальним велінням часу. Разом з цим орієнтація цивільної оборони тільки на рішення завдань воєнного часу зумовила б однобічність її розвитку.

 


Будова та завдання Цо України