Місце проходження практики
НАВЧАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
студента(ки) _____ групи ___________________________ факультету
спеціальність ________________________________________________
____________________________________________________________
П.І.П.
Місце проходження практики
Комунальна установа Сумська _____________________________
№ __________ Клас _________
Термін проходження практики
______________________________
Методист з педагогіки
______________________________
______________________________
Суми
Видавництво Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка
 |
УДК 37.013 (075.8)
ББК 74.580я73
Н 58
Друкується згідно з рішенням редакційно-видавничої ради
Сумського державного педагогічного університету
ім. А. С. Макаренка
Укладачі:
Коваленко Н. В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка
Рецензенти:
Лазарєв М. О. –кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної творчості СумДПУ ім. А. С. Макаренка;
Козлова О. Г. –кандидат педагогічних наук, професор кафедри педагогіки вищої школи та педагогічного менеджменту СумДПУ ім. А. С. Макаренка.
Н 58 Навчальна педагогічна практика : організаційно-методичні рекомендації/ [уклад. Коваленко Н. В.]. – Суми : Вид-во Сум ДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 46 с.
Організаційно-методичні рекомендації вміщують завдання навчальної педагогічної практики, напрями навчально-виховної діяльності студентів у період практики, завдання з педагогіки та рекомендації щодо їх виконання.
Зміст рекомендацій спрямований на формування професійної ідентифікації майбутніх вчителів, основ їх професійної компетентності. Структурою матеріалів передбачено забезпечення цілеспрямованої, раціональної організації та самоорганізації навчально-виховної творчої роботи студентів у період педагогічної практики.
Призначено для студентів ІІ (ІІІ) курсів педагогічних університетів галузі 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями), викладачів ВНЗ і працівників освіти.
УДК 37.013 (075.8)
ББК 74.580я73
 | |
 |
ЗМІСТ
ЗАПОВІДІ СТУДЕНТАМ.. 4
1. ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ 6
ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ.. 6
2. ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПРАКТИКИ.. 7
3. АДМІНІСТРАЦІЯ ТА ВЧИТЕЛІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.. 8
4. РОЗКЛАД ДЗВОНИКІВ.. 8
5. РОЗКЛАД УРОКІВ У ЗАКРІПЛЕНОМУ КЛАСІ 9
6. ПЛАН КЛАСУ*. 9
7. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ.. 10
8. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН-ГРАФІК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА НА ПЕРІОД ПРАКТИКИ.. 11
9. ЩОДЕННИК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА.. 12
10. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ В ШКОЛІ 22
10.1. Методичні рекомендації до зустрічі з заступником директора з навчальної (виховної) роботи. 22
10.2. Екскурсія школою.. 23
10.3. Методичні рекомендації до зустрічі з учителем з предмету спеціалізації 24
10.4. Методичні рекомендації до зустрічі з класним керівником. 26
10.5. Методичні рекомендації до зустрічі з психологом, соціальним педагогом 28
11. ЗАВДАННЯ З ВИХОВНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ.. 30
11.1. Питання до вивчення плану виховної роботи класного керівника. 30
11.2. Соціально-педагогічний паспорт _____ класу. 32
11.3. Психолого-педагогічний аналіз виховного заходу. 33
11.4. Питання до спостереження за організацією початку уроку, повідомленням теми та мети уроку. 36
11.5. Питання до спостереження за організацією вивчення нового матеріалу у ході уроку 37
11.6. Питання до спостереження за організацією перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів. 38
11.7. Питання до спостереження за методичним забезпеченням домашньої навчальної роботи учнів. 40
12. ПЕДАГОГІЧНЕ ЕССЕ «Моя перша практика». 41
13. АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТ. 42
ЛІТЕРАТУРА.. 43
ЗАПОВІДІ СТУДЕНТАМ
(за Ш. О. Амонашвілі)
Перша заповідь – любіть дитину. Якщо хочете розвинути в собі Божий дар педагога – любіть дитину. Але діти різні, значить, любити їх треба по-особливому. Якщо любити дитину, то завжди зумієш кожного зрозуміти і розкрити. Кожний день треба собі казати: якщо я хочу стати педагогом, я знайду спосіб, як любити дітей.
Друга заповідь – олюднюйте навколишнє середовище. Учитель не відбудеться, якщо він кожний день не буде робити навколишній світ дитини добрим, чутливим, оптимістичним. Я – чарівник. Це моя робота – дарувати радість людям. Але люди не знають, що їх радість – це скарб моєї душі.
Третя заповідь – проживіть у дитині власне дитинство. Адже ви теж були дитиною, і у вашій душі кипіли почуття, пристрасті, мрії. Роздивіться в дітях себе, дайте їм те, що ви не одержали самі, удосконалюйте своє минуле. Тільки вчитель має право бути безсмертним. Коли ви зростаєте в дитині, то вона частину вашої душі бере з собою, і ви стаєте безсмертним!
Такі різні хлопчики й дівчатка!1
Психофізіологічні особливості розвитку дівчаток та хлопчиків значно визначають специфіку навчально-виховної роботи.
| Дівчатка | Хлопчики |
| Розвиток випереджає розвиток хлопців на 3–4 тижні | На 2–3 місяці пізніше починають ходити, 4–6 місяців пізніше говорити |
| Чутливі до шуму, реагують на дотик. «Шкіряна чутливість» більша | До 8 років гострота слуху в хлопців у середньому вища, ніж у дівчаток |
| Дівчата здебільшого грають у приміщенні в замкнутому просторі | Хлопці використовують увесь можливий простір |
| Ставлення до форм і змісту навчальної роботи досить терпиме | Виражається негативізм до системи шкільних взаємовідносин |
| Еволюція щодо жіночої статі вела відбір на адаптованість у довкіллі | Еволюція щодо чоловічої статі вела відбір на винахідливість, спритність |
| Ставлять запитання заради встановлення контакту з дорослими | Частіше ставлять запитання з метою отримання конкретної відповіді |
| Дівчатка дивляться в обличчя вчителя, очікуюючи схвалення | Під час уроку хлопці дивляться на парту, в бік або перед собою |
| На початку уроку набирають оптимального рівня працездатності | Входять у процес довше. Пік працездатності – коли дівчатка стомлюються |
| Дівчатка найкраще виконують задачі не нові, типові, шаблонні, коли вимоги до ретельності проробленості елементів, виконавчої частини завдання невеликі (немає пошуку) | Краще працюють, коли потрібно розв’язувати принципово нові задачі. Хлопчик може знайти нестандартне розв’язання математичної задачі, але зробити помилку в розрахунках |
| З бажанням спілкуються з іншими дітьми. Відмінність у синтаксичній будові речень зникає до початку навчання й виявляється знову після 11 років, та стає постійною рисою впродовж життя | Хлопці переважають дівчаток у відеопросторових уміннях, а це вимагає високої пізнавальної активності. Хлопці мають більш високу зосередженість на конкретних проблемах |
| Сильні емоції різко нарощують загальну активність, що призводити до емоційних зривів, ридання, крику тощо | На емоції реагують короткочасно. Швидко знімають емоційну напругу, перемикаючись на продуктивну діяльність |
| Втомлюючись страждають правокульові процеси (образне мислення, просторове сприйняття) | Втома гальмує лівокульові процеси, пов’язані з мовленнєвим мисленням, логічними операціями |
| Дівчатка схильні до механічного заучування | Мозок порівняно більш диференційований, мислення більш творче, пошукове |
| Здатність центрів правої та лівої півкуль вступати у міжкульові контакти вища | Кількість нервових волокон, які з’єднують ліву та праву півкулі менша |
| Часто намагаються показати, що вони кращі, ніж є насправді | Теж намагаються показати, що вони гірші, ніж є насправді |
| Дівчатка більш чутливі як до заохочень, так і до покарань, більш гостро реагують на приниження людської гідності. Успіхи дівчаток у навчанні можна пояснити й тим, що дівчинку ще до школи привчають до дрібної, старанної роботи: посуд помити, пошити, попрасувати хоч би ганчірочки, овочі перебрати | Прагнуть бути красивими, але не хочуть у цьому зізнаватися. Важче бути охайним, бо люблять рух, усе робити швидко, менш терплячі, тому й зошити в них не в такому порядку. Але стараються хлопці не менше. Як і дівчатка, співпереживають, але вони не хочуть цього показувати, бояться глузувань... І насамперед хлопці соромляться дівчат... |
| Дівчатка у своєму колі обговорюють перших романтичних героїв, моду, ведення господарства, віддають перевагу ліричній літературі, особливо зближуються з матір’ю | Зачитуються «героїчною» літературою та наслідують героїв, лицарів. Вони більше тягнуться до батька, викладача, керівника «чоловічих» гуртків і секцій тощо |
| Таким чином, саме в молодшому шкільному віці відбувається поступове засвоєння дітьми ролей хлопчика та дівчинки. З’являються перші ознаки цікавості до протилежної статі, перші ознаки сексуальності. Формування нормальних взаємостосунків хлопчиків і дівчаток – одна з головних задач виховання культури спілкування, майбутнього щастя дітей, їх можливості «знайти себе» в житті та створити міцну родину. У хлопців необхідно розвивати почуття обов’язку: перед самим собою, батьками, жінкою, майбутніми дітьми. Дуже важливо змалечку виховувати у хлопчика повагу до жінки. Дівчинку необхідно вчити бути чуйною, розуміти стан інших людей. Дівчинка приваблива ніжністю, вона повинна бути обачливою, обережною. Їй призначено стати дружиною, дарувати життя і, оберігаючи себе, оберігати майбутнє. З перших років дівчинку готують до материнства. Їй необхідно доручати піклування про молодших дітей у родині, вказуючи на їхню чарівність і беззахисність, навчати догляду за ними та радості спілкування з ними. |
1Див. у списку літератури джерела № 29, 30.