Оновлення аналітичній діяльності

Аналітична діяльність з часом потребує оновлення. Це відображується в підходах до функції, в напрямках та змісті аналізу. Для порівняння традиційного та інноваційного управління розглянемо наступну таблицю (Таблиця 3.):

Таблиця 3. Порівняння традиційного та інноваційного

Підходів до аналізу

 

Традиційне управління Інноваційне управління
1. Аналіз навчально-виховного процесу, його кількісних та якісних показників для забезпечення оптимального функціонування закладу Аналіз навчально-виховного процесу, його кількісних та якісних показників для цілеспрямованого розвитку закладу освіти
2. Вивчення та аналіз роботи вчителів Вивчення професійних мотивів і цінностей вчителів як підґрунтя аналізу стану роботи
3. Формування висновків щодо існуючого стану справ Здійснення комплексної оцінки ситуації та складання прогнозу її розвитку
4. Встановлення конкретних каналів надходження та методів обробки інформації Створення системи збору, обробки та збереження інформації
5. Аналіз діяльності колективу в цілому, створення його портретної характеристики Аналіз діяльності колективу в цілому з позиції ролі кожного, створення іміджу кожному вчителю
6. Управління вертикальними потоками інформації Створення розгалуженої системи вертикальних та горизонтальних зв’язків та управління ними
7. Одноосібний аналіз основних показників та проблем закладу Колегіальний підхід до аналізу важливих показників та проблем
8. Аналіз та формування висновків щодо стану формальної структури колективу Аналіз та формування висновків щодо стану та перспектив розвитку формальної та неформальної структур колективу.
9. Розвиток критичності мислення керівника як основа для удосконалення діяльності Самоаналіз діяльності, рефлективність управління як основа удосконалення

Мікродослідження

Одним із сучасних підходів до реалізації функції аналізу є проведення мікродосліджень. В.І.Звєрєва пропонує проводити мікродослідження, які дозволять глибоко вивчити певне питання, розробити рекомендації та таким чином підготуватись до контролю [26]. Організація мікродослідження забезпечується наступними методичними порадами:

І. Визначення проблеми для вивчення та її формулювання.

1. Визначити коло невирішених питань, які необхідно вивчати та вирішувати.

2. Прорангуйте ці проблеми за актуальністю, значущістю, можливістю вирішення.

3. Передбачте інтуїтивно перепони, які виникають на практиці під час вирішення цих питань.

4. Визначте умови успішного рішення питань.

5. Сформулюйте проблему (як протиріччя).

ІІ. Вибір теми дослідження.

1. Чітко визначити предмет вивчення.

2. Встановіть, з якою метою саме цей предмет дослідження ви виокремили.

3. Важливо чітко визначити, що треба вивчати і перетворювати (змінювати).

4. Встановити, який буде вплив і на що зміни предмету вивчення у майбутньому.

ІІІ. Визначення мети дослідження.

У формулюванні мети обов’язковими повинні бути:

- чітко представлений предмет (що?) дослідження;

- названо спосіб вивчення (як?).

ІV.Підготовка та проведення мікродослідження.

1. Для збору об’єктивної інформації необхідно:

-використати сукупність методів;

-порівняти оцінки вчителів та учнів одного і того ж предмету;

-залучення до досліджень вчителів, які комплексно вирішують проблеми;

-порівняння думок компетентних експертів.

2. Під час розробки програм спостережень, анкет, питань для бесід необхідно:

-визначити цілі спостережень, бесід тощо;

-змалювати суттєві ознаки досліджуваного явища і відобразити його у вигляді добірки показників;

-визначити, для кого передбачаються питання, завдання, критерії тощо;

-зорієнтувати окремі пункти програми дослідження на джерело інформації.

3. Використовувати анкети закритого та відкритого типу.

4. Можливо для підсилення об’єктивності інформації використовувати питання-пастки (питання, які дублюють попередні в іншому формулюванні).

Планування

Планування це функція управління, сутність якої полягає у визначенні мети, завдань діяльності та засобів їхнього досягнення. Процес планування – це розробка змісту та послідовності дій для досягнення визначеної мети.

Етапи планування:

I. Цілепокладання:

1. Аналіз наявної інформації, вибір релевантрої.

2. Формування блоку проблем.

3. Постановка загальної мети та її декомпозування.

4. Визначення напрямків діяльності.

5. Постановка завдань.

II. Планування дій та процесів:

1.Визначення основних задач і заходів.

2.Встановлення взаємозв’язків між окремими видами діяльності.

3.Уточнення ролей, делегування повноважень для виконання кожного виду діяльності.

4.Оцінка витрат часу.

5.Визначення необхідних ресурсів.

6.Корекція планів після обговорення з виконавцями.

7.Виявлення та нейтралізація зон потенціальних проблем.

8.Вибір оптимальної форми плану.

9.Введення плану в дію.

III. Контроль за виконанням плану:

1.Встановлення ступеня досягнення цілей.

2.Оцінка і аналіз діяльності та виконання плану.

3.Коригуючі заходи.

Продуктами планування є різного роду плани та рішення.

Різноманітність планів:

1.За строками планування:

- стратегічні (довгострокові);

-тактичні (оперативні).

2.За предметом планування:

-планування цілей;

-планування процесів;

-планування засобів;

-планування змісту.

Методи планування

1.Методи оперативного планування:

-метод послідовного опису подій (операцій);

-графічне планування;

-сітьове планування;

-робочий календар тощо.

2.Методи стратегічного планування:

-цільові проекти;

-програми розвитку;

-концепції;

-комплексно-цільові програми тощо.

Вимоги до плану роботи закладу освіти на рік за В.І.Звєрєвою [25]:

- Суспільна значущість цілей і задач.

- Відповідність цілям і задачам.

- Взаємозв’язок основних розділів плану, структури із основними цілями та завданнями закладу.

- Відповідність змісту плану його структурі.

- Наявність аналізу підсумків роботи школи за попередній рік.

- Чіткість у формулюванні основних проблем закладу.

- Конкретність задач та їхня відповідність визначеним проблемам.

- Єдність цільового блоку та системи заходів і видів діяльності колективу на рік.

- Врахування нормативно-правової бази та можливостей закладу.

- Визначення головної ланки діяльності колективу.

- Реалістичність по відношенню до ресурсів та умов діяльності.

- Конкретність строків, виконавців.

- Можливість перевірки виконання плану.

- Можливість змін, доповнень, корекції плану на протязі року.

Планування особистої праці керівника.

Ефективність управлінської діяльності в значній мірі залежить від вірного використання часу, раціонального планування особистої праці. Планування економить час. Так, на думку Л. Зайверта, 10хвилин планування робочого дня дає економію двох годин.

Методи планування робочого часу.

I. «АВС»:

1.Закон Парето засвідчує, що за перші 20% робочого часу виконується 80% роботи. Тому починати робочий день необхідно з найбільш складних і важливих проблем.

2. Розподіл завдань за ступенем складності:

Співвідношення А:В:С:

 

Значення 65% 20% 15%

А В С

Кількість15% 20% 65%

 

Категорія А – найважливіші завдання

Категорія В – важливі завдання

Категорія С – нетермінові завдання

Відтак рекомендується:

1) відразу братись за найважливіші проблеми,

2) передбачити раціоналізацію і делегування завдань В,

3) передбачити часткове перенесення у строках завдань С, або відмова від них взагалі.

 

II. «Альпи»:Планування робочого часу повинно відбуватися в межах 60:40, де 40% - резерв. Щоб розробити план згідно цього методу, необхідно:

1. Відповідно до форми плану записати все, що необхідно зробити.

2. Проти кожного виду роботи поставити реальний час, який потрібен для виконання завдань.

3. Підрахувати час, який необхідно витратити для виконання. Співставити з формулою 60:40 або з 8-годинним робочим часом – 5год. : 3год.

4. Якщо часу треба витратити більше, то доцільно ще раз перевірити завдання з точки зору їх важливості і відкинути або перенести зайві.

5. Ще раз підрахувати і співставити з формулою.

Так необхідно робити до тих пір, поки не буде досягнете співвідношення.

Способи корекції завдань:

- перенести на інший день (місяць),

- делегувати його виконання,

- скоротити час, коригуючи зміст роботи у бік зменшення,

- відкинути взагалі,

- виконати за рахунок збільшення робочого дня (Вітаю! Ви стали роботоголіком! Відтак, зверніть увагу на проблеми в сім’ї, з друзями, відпочинком, здоров’ям…- радить Ефективний Менеджмент )

Пам’ятка – алгоритм:

Здійснюючи функцію планування, необхідно мати відповіді на питання:

1. Чи маю я чіткі цілі?

2. Чи відповідають завдання цілям?

3. Чи відповідає зміст роботи завданням?

4. Чи досить добре я обдумав план діяльності:

- колективу?

- кожного члену колективу?

- сою власну?

5. Чи достатньою є інформація для планування?

6. Чи можуть члени колективу виконати завдання?

7. Чи підтримають члени колективу план і будуть співпрацювати з директором?

8. Чи можна мотивувати та стимулювати колектив до виконання плану? Яким чином?

9. Чи передбачена в плані можливість корекції?

10. Чи можна перевірити виконання плану (за змістом, розділами; за якістю виконаної роботи; в часі виконання; за виконавцями тощо)?

11. Якими методами та засобами здійснюватиметься контроль за виконанням плану?

12. Хто буде залучений до здійснення контролю і корекції?

13. Чи точно прогнозовано кінцевий результат виконання плану і визначено критерії його оцінки?

14. Що ще необхідно передбачити?

15. Які потрібні додатки до плану?