Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС методом прогнозу
| № вар. | Час аварії | Місце аварії | Координати аварії км-градуси0 | Вид АЕР | Швид. і напрямок приземного вітру м/с – градуси0 |
| Тав = 1200 год. | м. Жашків | 50 - 350° | РБМК | 5-500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Звенигородка | 60 - 50° | РБМК | 5-1000 | |
| Тав = 1200 год. | м. Кіровоград | 140 - 100° | РБМК | 5-1200 | |
| Тав = 1200 год. | м. Новоукраїнка | 100 - 120° | РБМК | 5-1500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Первомайск | 80 - 150° | РБМК | 5-2000 | |
| Тав = 1200 год. | м. Ульянівка | 45-200° | РБМК | 5-2300 | |
| Тав = 1200 год. | м. Бершадь | 60 - 230° | РБМК | 5-2650 | |
| Тав = 1200 год. | м. Ладижин | 70 - 265° | РБМК | 5-2950 | |
| Тав = 1200 год. | м. Вінниця | 130-295° | РБМК | 5-3200 | |
| Тав = 1200 год. | м. Погребище | 100-320° | РБМК | 5-1900 | |
| Тав = 1200 год. | м. Саврань | 70-190° | РБМК | 5-2050 | |
| Тав = 1200 год. | м. Котовськ | 125-205° | РБМК | 5-2070 | |
| Тав = 1200 год. | м. Балта | 100 - 207° | РБМК | 5-2300 | |
| Тав = 1200 год. | м. Кодима | 110-230° | РБМК | 5-2600 | |
| Тав = 1200 год. | м. Могилів-Под. | 180 -260° | РБМК | 5-2800 | |
| Тав = 1200 год. | м. Жмеринка | 155-280° | РБМК | 5-3000 | |
| Тав = 1200 год. | м. Хмільник | 190-300° | РБМК | 5-3080 | |
| Тав = 1200 год. | м. Любар | 220 - 308° | РБМК | 5-3200 | |
| Тав = 1200 год. | м. Бердичів | 175 - 320° | РБМК | 5-3270 | |
| Тав = 1200 год. | м. Житомир | 200 - 327° | РБМК | 5-3500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Фастів | 150-350° | РБМК | 5-300 | |
| Тав = 1200 год. | м. Переяслав-Хм. | 175 - 30° | РБМК | 5-600 | |
| Тав = 1200 год. | м. Черкаси | 160-60° | РБМК | 5-700 | |
| Тав = 1200 год. | м. Шпола | 95 - 70° | РБМК | 5-900 | |
| Тав = 1200 год. | м. Знам'янка | 180-90° | РБМК | 5-1450 | |
| Тав = 1200 год. | м. Южноукраїнськ | 125 -145° | РБМК | 5-1480 | |
| Тав = 1200 год. | м. Вознесенськ | 160-148° | РБМК | 5-1230 | |
| Тав = 1200 год. | м. Помічна | 95 -123° | РБМК | 5-1000 | |
| Тав = 1200 год. | м. Жовті води | 245 - 100° | РБМК | 5-1830 | |
| Тав = 1200 год. | м. Роздільна | 210-183° | РБМК | 5-2050 | |
| Тав = 1200 год. | м. Дубосари | 186-205° | РБМК | 5-1800 | |
| Тав = 1200 год. | м. Любашівка | 105-180° | РБМК | 5-2500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Ямпіль | 154-250° | РБМК | 5-2480 | |
| Тав = 1200 год. | м. Крижопіль | 105 - 248° | РБМК | 5-2500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Тростянець | 80 - 250° | РБМК | 5-2650 | |
| Тав = 1200 год. | м. Тульчин | 105-265° | РБМК | 5-2620 | |
| Тав = 1200 год. | м. Чернівці | 160-262° | РБМК | 5-2850 | |
| Тав = 1200 год. | м. Немирів | 105-285° | РБМК | 5-2950 | |
| Тав = 1200 год. | м. Літин | 170-295° | РБМК | 5-3050 | |
| Тав = 1200 год. | м. Калинівка м. Козятин | 150-305° | РБМК | 5-3200 | |
| Тав = 1200 год. | м.Козятин | 150-320° | РБМК | 5-3400 | |
| Тав = 1200 год. | м. Сквира | 120-340° | РБМК | 5-00 | |
| Тав = 1200 год. | м. Ставище | 135-0° | РБМК | 5-00 | |
| Тав = 1200 год. | м. Гребінки | 135-0° | РБМК | 5-300 | |
| Тав = 1200 год. | м. Богуслав | 100-30° | РБМК | 5-600 | |
| Тав = 1200 год. | м. Миргород | 270-60° | РБМК | 5-770 | |
| Тав = 1200 год. | м. Чигирин | 182-77° | РБМК | 5-720 | |
| Тав = 1200 год. | м. Полтава | 330-72° | РБМК | 5-750 | |
| Тав = 1200 год. | м. Кам'янка | 137-75° | РБМК | 5-950 | |
| Тав = 1200 год. | м. Мала Виска | 100-95° | РБМК | 5-1150 | |
| Тав = 1200 год. | м. Кривий Ріг | 250-115° | РБМК | 5-1200 | |
| Тав = 1200 год. | м. Бобринець | 160-120° | РБМК | 5-1470 | |
| Тав = 1200 год. | м. Нова Одеса | 196-147° | РБМК | 5-1800 | |
| Тав = 1200 год. | м. Ширяєве | 150-180° | РБМК | 5-2200 | |
| Тав = 1200 год. | м.Рибниця. | 140-220° | РБМК | 5-2700 | |
| Тав = 1200 год. | м. Кам'янець-Под. | 275-270° | РБМК | 5-2900 | |
| Тав = 1200 год. | м. Хмельницький | 245-290° | РБМК | 5-3300 | |
| Тав = 1200 год. | м. Тетіїв | 80-330° | РБМК | 5-3500 | |
| Тав = 1200 год. | м. Корсунь-Шевч. | 95-42° | РБМК | 5-420 | |
| Тав = 1200 год. | м. Олександрія | 205-90° | РБМК | 5-900 |
Додаткова інформація:
| - тип ЯЕР (РБМК, ВВЕР) - РБМК; - електрична потужність ЯЕР - 1000 МВт; - кількість аварійних ЯЕР - п =1; - координати ЯЕР, чи АЕС (АТЕЦ) – XАЕС, УАЕС( ПОЧАТОК прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру); | - частка викинутих з ЯЕР РР - η, %. = 10 %; - стан хмарності – (відсутній, середній чи суцільний) – відсутній. - заданий місцевого часу, на який визначається поверхнева активність – Тзад, діб,годин = 1.03.2014 p. 1400 годин; - координати об'єкту – X, Y – 30 км, 1 км; - тривалість опромінювання – tonp год. = 3 год; - захищеність людей – Косл = 2. |
Оцінка хімічної обстановки після аварії
На об’єктах хімічної промисловості
4. Розрахунок кількості людей,
яких можна розмістити в захисних спорудах (сховищах)
| № вар. | Довжина, L см | Ширина, В см | Висота, Н см | Кількість ярусів, шт. | Масштаб |
| 1:150 | |||||
| 1:200 | |||||
| 1,3 | 1:200 | ||||
| 2,5 | 1:150 | ||||
| 1,7 | 1:200 | ||||
| 1,8 | 1:200 | ||||
| 2,3 | 1:100 | ||||
| 1,8 | 1:200 | ||||
| 1,3 | 1:250 | ||||
| 2,5 | 1:150 | ||||
| 1:100 | |||||
| 2,4 | 1:150 | ||||
| 2,4 | 1:100 | ||||
| 2,4 | 1:150 | ||||
| 2,8 | 1:100 | ||||
| 3,5 | 1:100 | ||||
| 1,9 | 1:150 | ||||
| 3,3 | 1:100 | ||||
| 1,5 | 1:200 | ||||
| 3,5 | 1:100 | ||||
| 1,9 | 1:150 | ||||
| 3,5 | 1:100 | ||||
| 2,8 | 1:100 | ||||
| 1:200 | |||||
| 1,4 | 1:200 | ||||
| 1:150 | |||||
| 2,2 | 1:200 | ||||
| 1,5 | 1:200 | ||||
| 2,6 | 1:150 | ||||
| 1,8 | 1:200 | ||||
| 2,1 | 1:200 | ||||
| 2,9 | 1:100 | ||||
| 2,1 | 1:200 | ||||
| 1,3 | 1:250 | ||||
| 2,5 | 1:150 | ||||
| 1:100 | |||||
| 2,2 | 1:150 | ||||
| 3,5 | 1:100 | ||||
| 2,8 | 1:150 | ||||
| 2,9 | 1:100 | ||||
| 3,7 | 1:100 | ||||
| 2,3 | 1:150 | ||||
| 3,6 | 1:200 | ||||
| 2,1 | 1:100 | ||||
| 3,5 | 1:150 | ||||
| 2,2 | 1:100 | ||||
| 3,4 | 1:100 | ||||
| 2,9 | 1:200 | ||||
| 1,8 | 1:200 | ||||
| SO | 1.7 | 1:200 | |||
| 3,5 | 1:100 | ||||
| 4,1 | 1:100 | ||||
| 2,3 | 1:150 | ||||
| 3,6 | 1:100 | ||||
| 2,5 | 1:150 | ||||
| 2,8 | 1:100 | ||||
| 3,6 | 1:100 | ||||
| 2,4 | 1:150 | ||||
| 1,4 | 1:250 | ||||
| 2,4 | 1:150 |
Додаток 5
Контрольні питання
для підготовки самостійної роботи до захисту
1. Які є основні способи оцінки радіаційної обстановки? В чому їх різниця?
2. В якій послідовності проводиться оцінка радіаційної обстановки методом прогнозу?
3. Для чого перераховують рівні радіації до одного часу після ядерного вибуху та визначають рівні радіації на заданий час?
4. Які характеристики має середній вітер? Способи його визначення.
5. Назвіть послідовність побудови векторної діаграми середнього вітру.
6. Назвіть вихідні дані для оцінки хімічної обстановки.
7. Назвіть порядок прогнозування хімічної обстановки.
8. Що таке закрита місцевість? На що вона впливає?
9. Що береться до уваги під час розрахунку загальної кількості людей, яких можна розмістити в захисних спорудах?
10. Експозиційна доза, одиниці вимірювання.
11. Еквівалентна доза, одиниці вимірювання.
12. Що таке коефіцієнт якості? Для чого його враховують?
13. Ефективна еквівалентна доза, одиниці вимірювання.
14. Що таке коефіцієнт радіаційного ризику?
15. Що таке шар половинного ослаблення?
16. Як розрахувати загальний коефіцієнт ослаблення перешкоди?
17. Яку площу радіоактивного забруднення на 1 годину після ЯВ мають зони А, Б, В, Г?
18. Назвіть ступені променевої хвороби у людей. Як характеризується прихований період хвороби?
19. Які є ступені вертикальної стійкості повітря? Дайте їм коротку характеристику.
20. Дайте класифікацію отруйним речовинам за токсичним призначенням та фізіологічною дією на організм людини.
21. В чому суть токсичної дії ОР нервово-паралітичної дії? Захист від них.
22. В чому суть токсичної дії ОР шкіро-наривної дії? Захист від них.
23. В чому суть токсичної дії ОР загально отруйної дії? Захист від них.
24. В чому суть токсичної дії окису вуглецю CO (чадний газ)? Захист від нього.
25. В чому суть токсичної дії ОР задушливої дії? Захист від них.
26. В чому суть токсичної дії ОР психотропної дії? Захист від них.
27. В чому суть токсичної дії ОР подразнюючої дії? Захист від них.
28. Дайте класифікацію сильнодіючим отруйним речовинам. Захист від них.
29. Назвіть методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань. Який з них має перевагу перед іншими?
30. Назвіть типи та основне призначення приладів радіаційної розвідки.
31. Назвіть типи та основне призначення приладів дозиметричного контролю.
32. Назвіть тип та основне призначення приладу хімічної розвідки.
33. Розкрийте будову атомного ядра.
34. Чим характеризується міцність атомних ядер?
35. Що таке дефект маси? Коли він виникає?
36. На яку відстань поширюються у повітрі альфа -, бета - , та гамма-випромінювання?
37. Що таке радіоактивна постійна? Чим вона характеризується?
38. Що таке період напіврозпаду? Які хімічні елементи найнебезпечніші для організму людини, з великим, чи малим періодом напіврозпаду?
39. Одиниці вимірювання радіоактивності в твердих, рідких, газоподібних речовинах та на поверхні різних предметів.
40. Що таке критична маса; критичний, надкритичний і підкритичний стан радіоактивної речовини, яка ділиться?