Методологія ідентифікації та аналізу ризиків інноваційної діяльності

Під ризиком інноваційної діяльності слід розуміти ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов’язаних з інноваційними процесами, розробкою та виробництвом нової продукції, товарів, послуг, їх комерціалізацією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

"Ризик і інновації - дві сторони тієї ж самої монети" (Джонатан Блекмор, ризик-менеджер Ернст енд Янг). Думка, що управління ризиками має натиснути на гальма, є неправильним уявленням багатьох. В першу чергу, функція ризику повинна закликати бізнес до формування урівноважених стратегії. Сприйняття ризику - справжній фактор вартості компанії, який сформований на підтримці інновацій із зваженими ризик-апетитами. Природно, якщо підприємство не вводитиме нововведення, воно може рокам стабільно йти «дорогою» вниз.

Ще П.Друкер вказував на ризик інновацій, як на: «Найбільший ризик пов’язаний з інноваціями, в основу яких покладені нові знання в науці й техніці. Цей ризик особливо високий, звичайно, для інновацій в тих областях, які на даний момент найбільш популярні – сьогодні це персональні комп’ютери й біотехнології. Навпаки, в тих областях, які не визивають великої уваги, ризик значно нижчий, тому що підприємець має в своєму розпорядженні більше часу. А в інноваціях, заснованих на знаннях, що не мають відношення до науки й технологій, - наприклад, в соціальних інноваціях – ризик ще нижчий» [3].

Отже, між ризиком (ступенем ризику) та масштабом і новизною інновацій існує пряма залежність (рис.14.3). Найвищий ризик мають проривні інновацій, а найнижчий – комплексні поступові.

Рис.14.3. Ступінь ризику інновацій в залежності від їх типу

Класифікація ризиків багатогранна. Вона передбачає поділ ризиків за такими основними ознаками:

1. За причинами виникнення:

Ø ризик, викликаний невизначеністю майбутнього, характерною для функціонування всіх суб'єктів ринку (непередбачуваний вплив мікро- та макросередовища);

Ø ризик, викликаний нестачею інформації, що пов'язана з об'єктивною неможливістю врахування і розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;

Ø ризик, викликаний обмеженими ресурсами: часовими, фінансовими, кваліфікаційним рівнем персоналу.

2. За відповідністю допустимим межам:

Ø допустимі ризики - припускають рівень ризику в межах його середнього рівня, тобто середнього стосовно інших видів діяльності та інших господарських суб'єктів.

Ø критичні ризики – ризики, припускають рівень вищий за середній, але в межах допустимих значень, прийнятих у даній економічній системі для певних видів діяльності.

Ø катастрофічні ризики - ризик, що перевищують верхню (максимальну) межу ризику, яка сформована в даній економічній системі.

3. За масштабами впливу, або за сферою охоплення:

Ø одноособові ризики - ризики, що впливають тільки на конкретний інноваційний проект та його найближче оточення;

Ø багатоособові ризики - ризики, виникнення яких відобразиться не тільки на окремому інноваційному проекті, а й на цілій групі інших проектах та підприємствах

4. За рівнем виникнення:

Ø ризики мікрорівня – виникають рівні інновації підприємства;

Ø ризики галузевого походження - виникають у цілої групи підприємств однієї галузі і здійснюють вплив на всю галузь (поява товарів-замінників на рівні галузі, радикальні інновації конкурентів);

Ø державні ризики – виникають на макрорівні і впливають на всіх суб’єктів господарювання даної країни (реалізація венчурних проектів держави);

Ø глобальні (світові) ризики - виникають в економіці кількох країн чи світового співтовариства в цілому, впливаючи при цьому на діяльність суб’єктів господарювання (проривні інновації транснаціональних компаній).

5. За родом діяльності :

Ø дослідної,

Ø експериментальної

Ø дослідно-виробничої діяльності

Ø комерціалізації.

6. За можливістю прогнозування:

Ø прогнозовані ризики - ризики, виникнення яких піддається прогнозу та оцінюванню, що може бути здійснений з використанням найрізноманітніших методів аналізу;

Ø ризики, що частково не прогнозуються (форс-мажорні) - ризики, що виникають внаслідок настання форс-мажорних подій (надзвичайних обставин), що не можуть бути цілком передбачені, та виступають непереборною перешкодою (стихійні лиха, катастрофи тощо);

Ø непрогнозовані ризики - ризики, виникнення яких неможливо передбачити жодним з існуючих методів чи підходів.

7. За ступенем впливу на діяльність суб’єкта господарювання при реалізації ризику:

Ø негативний ризик – ризик, реалізація якого спричинює збитковість інновації;

Ø нульовий ризик - ризик, що характеризується відсутністю впливу на інновацію;

Ø позитивний ризик - ризик, реалізація якого прибуток інновації.

Іноді ризик, реалізований для одного суб'єкта з негативним або нульовим результатом, є вигідним для іншого суб'єкта (наприклад, реалізація ризику у фірм-конкурентів тощо).

8. За можливістю запобігання:

Ø ризики, яким можна запобігти - ризики, реалізації яких можна з впевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу;

Ø ризики, яким не можна запобігти - ризики, яким не можна запобігти вказаними методами, їх можна лише застрахувати.

9. Залежно від можливого результату виділяють:

Ø чистий ризик – імовірність отримання негативного чи нульового результату (операційні ризики реалізації інноваційних проектів);

Ø спекулятивний ризик – імовірність отримання як позитивного, так і негативного результату. Більшість ризиків інновацій є саме спекулятивними, оскільки досить часто підприємці свідомо реалізують ризикові інновації сподіваючись на надприбутки: «Найбільший ризик – це відмова від ризику!».

До основних специфічних видів ризиків інноваційного процесу відносять: 1) ризик помилкового вибору інноваційного проекту і його ідеї; 2) ризик незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування; 3) маркетингові ризики; 4) ризики невиконання господарських договорів (контрактів); 5) ризик посилення конкуренції; 6) ризик недостатнього кадрового забезпечення; 7) ризики, пов'язані із забезпеченням прав власності на інноваційний продукт.

Процес створення інноваційної продукції на промисловому підприємстві пов'язаний не тільки зі значними інвестиціями, але і ризиками на всіх етапах його життєвого циклу. Найбільш характерні ризики для кожної стадії інноваційного процесу показані у табл. 14.1.

Таблиця 14.1

Характерні ризики для стадій життєвого циклу інновацій

У період генерації ідеї та проведенні науково-дослідних робіт ризик інновацій дуже високий (0,6-0,9). З початком практичної реалізації інновації та її комерціалізації ризик починає скорочуватись та досягає свого мінімального значення у момент повернення інвестицій, зберігаючи його до стадії уповільнення зростання обсягів виробництва. Далі ризик інновацій знову починає стрімко зростати (рис. 14.4).

Рис. 14.4. Динаміка ризику інноваційного процесу

Темп інновацій прискорюється дуже швидко, а отже і суттєво скорочується її життєвий цикл, що призводить до зростання рівня очікуваного ризику інновації. Сучасні підприємства для забезпечення конкурентоспроможного функціонування змушені шукати нові інновацій ще під час виробництва досвідний зразків попередніх інновацій. Отже, ризик інноваційної діяльності підприємства складається з сукупності ризиків інноваційного портфелю. Особливістю збалансованого інноваційного портфелю є те, що досить часто несистемні ризику одних інноваційних проектів нівелюють вплив ризиків інших інновацій. Це дозволяє знижувати сукупний ризик інноваційного портфелю через розширення інновацій у ньому.

Рис.14.5. Графік ризику портфелю інновацій

Ризик в інноваційній діяльності виникає через існування невизначеності зовнішніх умов і внутрішніх реалій процесів діяльності підприємств. Доцільність прийняття ризику інновацій може бути виявлена тільки після проведення його ґрунтовного аналізу.

В межах інноваційної діяльності підприємства може бути використана така класифікація зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Основними критеріями розмежування виступають: прибуток, виручка, інвестиції, втрати, коефіцієнт ризику. Іноді в межах зони допустимого ризику відокремлюють мінімальну зону та зону підвищеного ризику, використовуючи в якості критеріїв чистий і розрахунковий прибутки від здійснення інноваційної діяльності. Змістовну характеристику основних зон ризику подано в табл.14.1.

Таблиця 14.1

Характеристика основних зон ризику