Загальні та спеціальні способи набуття права власності

Набуття майна у власність будь-якою особою можливе загальними способами.Спеціальні способи застосовуються лише для набуття права власності окремими суб'єктами.

Держава Українаможе набувати право власності на підставах, не характерних для його виникнення у фізичних або юридичних осіб. До таких підстав відносяться:

– націоналізація, конфіскація (ст. 354 ЦК), реквізиція (ст. 353 ЦК);

– передача майна, яке за законом не може належати окре­мій особі (ст. 348 ЦК), якщо ця особа не здійснить відчуження цього майна у встановлені строки;

– викуп пам'яток історії та культури, що утримуються безгосподарно (ст. 352 ЦК);

– скарб, що містить пам'ятки історії та культури (ст. 343 ЦК).

Спеціальним способом набуття виключно права комунальної власностіє можливість набуття права власності на безхазяйну річ (ст. 335 ЦК).

До спеціальних способів виникнення державної і комунальної власностіналежать: викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК); викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене (ст. 351 ЦК); стягнення податків та інших зборів.

5.Право власності припиняється з одночасним переходом цього права до іншої особи за похідними підставами виникнення у нього права власності.

При первісних підставах його виникнення це теж можливо (реквізиція і конфіскація).

Право власності може припинятись і без його виникнення у іншої особи (при споживанні речі, її знищенні внаслідок стихійного лиха тощо).

Як правило, припинення права власності настає за бажанням власника. Можливе – і поза волею власника (націоналізація, конфіскація, реквізиція).

1. Відчуження власником свого майна здійснюється на основі договорів, які одночасно є підставами його виникнення у набувача. Може бути як сплатним, так і безоплатним, здійснюватись за волею і проти волі власника («викуп» як спосіб примусового відчуження).

2. Відмова власника від права власності. Слід враховувати: 1) однозначність того, що від речі власник відмовився, а не загубив її; 2) визначення моменту, коли припиняється право на річ: щодо рухомих речей – момент, коли власник реалізував свій намір і вчинив дії, які свідчать про відмову від права власності (викинув річ). щодо майна, права на яке підлягають державній реєстрації – момент внесення змін до реєстру за заявою власника (це обов’язок, до здійснення якого він залишається власником, зберігаються обов'язки власника і відповідальність (власність зобов'язує!).

3. Знищення майна. У разі знищення рухомого майна не потрібно здійснювати формальні дії. Стосовно нерухомих речей або майна, право на які підлягають державній реєстрації, встановлюються правила, аналогічні тим, що передбачаються для відмови власника від свого майна (ст. 349 ЦК).

4. Припинення права власності на майно, яке за законом не може особі належати (ст. 348 ЦК).Якщо особою порушено заборону про набуття права власності на певні речі, вона не набуває права власності (коли річ отримано за правочином, він вважається нікчемним (ст. 216 ЦК)). Якщо ж придбання такої речі здійснено особою правомірно, вона набуває право власності на неї, але це право підлягає припиненню.

5. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю(ст. 350 ЦК) застосовується для припинення права приватної власності (суспільні інтереси конкурують з приватними) та комунальної (конкурують інтереси держави і територіальної громади).

Обґрунтування суспільної необхідності! Письмове повідомлення!

До викупної ціни включається ринкова вартість земельної ділянки і нерухомості, що на ній розміщена, та всі збитки, завдані власникові (у тому числі упущена вигода).

В ЦК передбачається можливість альтернативи компенсації – інша земельна ділянка (за домовленістю між власником і органом, який вчинив позов).