V За предметом виконання виділяють грошові зобов’язання.
Грошовим зобов’язанням відповідно до ст. 1 Закону України „По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважається зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
VІ За суб’єктом виконання виділяють зобов’язання особистого характеру.
Зобов’язанням особистого характерує зобов’язання в якому виконання може здійснювати лише особисто боржник і не може бути покладено на іншу особу (ст. 527)
3.У кожному зобов’язанні завжди наявні дві особи (сторони) – кредитор і боржник. Однак, з цього загального правила законом встановлені два винятки:
- зобов’язання в яких на кожній із сторін беруть участь кілька осіб. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями з множинністю осіб.
- зобов’язання, в яких окрім сторін участь можуть брати треті особи. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб.
В залежності, яка із сторін представлена кількома особами, множинність буває:
1) активною;
2) пасивною;
3) змішаною.
Зобов’язання із множинністю осіб поділяються на:
1) часткові (кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці);
2) солідарні (кожен із кредиторів має право вимагати від усіх боржників або одного з них виконання зобов’язання в повному обсязі або в частині);
3) субсидіарні (додаткові) (кредитор має право вимагати виконання зобов’язання іншим (додатковим, субсидіарним) боржником у разі незадоволення вимоги кредитора основним боржником. На відміну від часткових та солідарних зобов'язань у субсидіарному зобов’язанні кредитор не має права відразу пред’явити вимогу додатковому боржнику, не пред’явивши її основному).
Зобов’язання за участю третіх осіб
В межах одного зобов’язання з основними сторонами (боржником і кредитором) у правовому зв’язку можуть перебувати треті особи, які не є у зобов’язанні ні боржником, ні кредитором. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб.До них належать:
1) регресні (зворотні) зобов’язання;
2) зобов’язання на користь третіх осіб;
3) зобов’язання, які виконуються за боржників третіми особами.
Регреснимє зобов’язання, за яким боржник зобов’язаний здійснити для кредитора певні дії у зв’язку з тим, що кредитор вчинив такі ж дії на користь іншої особи замість боржника чи з його вини. Суть його полягає в тому, що особа, яка виконала зобов’язання замість або з вини іншої особи, має право пред’явити до неї зворотну вимогу про відшкодування заподіяних їй таким виконанням збитків.
Зобов’язанням на користь третьої особиє зобов’язання, за яким боржник вчиняє певну дію (виконання) не кредиторові, а вказаній ним третій особі, яка має право вимагати такого виконання на свою користь.
Зобов’язанням, яке виконується третьою особою є зобов’язання, в якому боржник покладає виконання свого обов’язку на третю особу (передоручення виконання).
4.Зобов’язання може бути змінено шляхом:
1) заміни кредитора
2) заміни боржника
Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) правонаступництва, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
3) виконання обов’язку боржника третьою особою. (ст. 512 ЦК).
Заміна кредиторане допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст. 515 ЦК).
Боржнику зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК).
Припинення зобов’язання
Зобов’язання припиняється:
1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК);
2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) (ст. 600 ЦК);
3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги(ст. 601 ЦК).
Не допускається зарахування зустрічних вимог:
– про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
– про стягнення аліментів;
– щодо довічного утримання (догляду);
– у разі спливу позовної давності;
– в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК);
4) за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація);
5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);
6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);
7) неможливістю виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);
8)смертю боржника або кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою (ст. 608 ЦК);
9) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (ст. 609 ЦК).