Поведінковий підхід до управління
Вчення А. Файоля. Принципи бюрократичного управління А. Файоля.
Анрі Файоль засновник школи адміністративного управління перший визначив функції менеджменту.
Виокремив основні функції управління:
- Передбачення (констатація настання певної події)
- Організування (організація процесу, побудова взаємозв’язків між працівниками)
- Регламентування
- Координування і мотивування (передбачає розробку певних стимулів, налагодження процесу)
- Контроль, контролювання (перевірка якості вироблених виробів, виконання завдань)
Виділив основні сфери діяльності п-ва:
- Фінансова (управління грошовими потоками)
- Комерційна (збут і постачання)
- Технічна (в-ча сфера, в-чі системи)
- Адміністративна (керівництво, адміністративний апарат керівництва)
- Страхова
- Обліку і статистики (ведення обліку і статистики)
Принципи бюрократичного управління
- розподіл праці (за ф-ною ознакою)
- повноважень і відповідальності (управлінець має мати повноваження, владу і нести відповідальність за свої вчинки)
- дисципліни (певний порядок, дотримання певних угод між п-вом і працівником)
- єдиновладдя (підпорядкування одній людині)
- принцип єдності спрямування (діяти для досягнення мети, особисті інтереси на 2 план, всі підрозділи виконують одну ціль)
- принцип підлеглості особистих інтересів загальним (інтереси окремого працівника не можуть бути важливішими, ніж інтереси компанії)
- винагороди персоналу (кожен працівник має отримувати гідну нагороду)
- централізація і децентралізація (центр. – концентрація всіх повноважень в руках директора або дирекції, це природне явище; децентр. – значні повноваження має і низова ланка)
- ієрархії, скалярний ланцюжок (передбачає чітку побудову організації по вертикалі, для того щоб звернутися до якогось працівника треба пройти весь скалярний ланцюг)
- порядку (кожен має своє місце в організації)
- справедливості (стосується покарань)
- стабільність робочого місця для персоналу, повільна плинність кадрів
- ініціативи
- корпоративного духу (мікроклімат має бути позитивний)
Раціональна бюрократія» М.Вебера в управлінні
Макс Вебер розробив модель раціональної бюрократії і принципи цієї моделі.
Принципи моделі раціональної бюрократії Макса Вебера
- глибокий розподіл праці за функціональною ознакою, тобто за окремими напрямками функціональності
- чітка побудова за ієрархічним принципом на основі ступеневого підкорення та взаємодії; залежності к-сті рівнів ієрархії та керівників від загальнох к-сті підлеглих
- система правил, норм, формальних процедур, які визначають права, обов’язки працівників, їх поведінку в конкретних ситуаціях і служать основою адміністративного управління та контролю
- побудова внутрішньої системи відносин на формальних засадах
- набір найбільш кваліфікованих працівників, підбір кадрів на формальних ознаках на конкурентній основі з усвідомленням просування
Школа людських стосунків
1930-1950 рр. існувала школа людських стосунків, яка розглядала вплив колективу на продуктивність праці окремих працівників та досліджувала мікроклімат.
З 1950 власне поведінковий підхід.
Поведінковий підхід до управління
Менеджмент- забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб.
Основний обов’язок менеджера формування згуртованого колективу, створення в ньому справедливого мікроклімату, турбота про підлеглих, допомога їм у повсякденних справах, у тому числі особистого характеру.
В межах поведінкового підходу виділяють змістовні і процесійні теорії мотивації.
Представники змістовної теорії мотивації виділяють потреби та чинники, які спричиняють поведінку працівників на робочому місці. До осн. предст. належать: Барановських, Маслоу, Герцберг, Макклеланд
Макгрегор розділив на X і Y людей (х-люди яких треба заставляти працювати, у-самовмотивовані, відповідальні і працьовиті)
Герцберг виділив дві групи чинників гігієнічні і мотиваційні
Гігієнічні: потреба в безпеці, їжі, відсутність задоволення цих потреб веде людину в де мотивацію
Мотиваційні: впливання на вторинні потреби людей, намагається збільшити рівень задоволення.