Адміністративна відповідальність

Одним із видів державного впливу, який застосовується в управлінні, є адміністративний примус. Це дії адміністративних органів або їх представників які направленні на адміністративних порушників.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

При розмежуванні адміністратив­них проступків і кримінальних злочинів ступінь суспільної небезпечності відіграє головну роль.

Види адміністративних правопорушень ( закріплюються в особливій частині КпАП )

Наслідком адміністративних проступків є адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність – це одна із форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за скоєне ними адміністративне правопорушення.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити ви­бачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам чи осо­бам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за згодою колективу, а також ок­ремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції та інших адміністративних правопорушень, передбачених окремими статтями КпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Вчинення адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідаль­ність.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, неправомірне використання державного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт.

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка діяла у стані крайньої необхідності і стані необхідної оборони, а також була у стані неосудності.

При малозначності вчиненого адміністративного проступку порушник може бути звільнений від адміністративної відповідальності.

За вчинення адміністративних правопорушень застосовуються адміністративні стягнення. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Попередження — письмове або в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадяни­на про недопустимість вчинення ним адміністративних пра­вопорушень.

Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених законами України.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Конфіскація – примусове, безоплатне звернення у власність держави предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, а також грошей, одержаних внаслідок його вчинення.

Окремі конфісковані предмети, небезпеку для здоров'я яких ні за яких умов усунути неможливо, знищуються (утилізуються).

Позбавлення спеціального права, наданого даному гро­мадянинові застосовується на строк до трьох років за грубе чи систематич­не порушення порядку користування цим правом (стосуєть­ся тільки права керувати транспортними засобами та права полювання).

Виправні роботи застосовуються на строк до двох міся­ців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до 20 процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи при­значаються районним (міським) судом ( суддею).

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним (міським) судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші зазначені адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Важливе місце в системі суб'єктів, що вирішують справи, відведене органам і посадовим особам, що уповноважені роз­глядати справи про адміністративні правопорушення.

Сис­тема таких органів визначена третім розділом КпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відповідно до їх підвідомчості:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3) районними (міськими) судами (суддями);

4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КпАП.

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Орга­ни , які уповноважені розглядати справи про адмі­ністративні правопорушення, накладають адміністративні стягнен­ня у межах наданих їм повноважень, а посадові особи до того ж тільки під час виконання ни­ми службових обов'язків.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Адміністративне розслідування розпочинається порушен­ням справи про адміністративне правопорушення, підставою для порушення якої є вчинення суб'єктом адміністратив­ного правопорушення, що фіксується у протоколі про адмі­ністративне правопорушення.

Останній складає уповноваже­на посадова особа чи представник громадської організації, чи орган громадської самодіяльності (наприклад, народний дру­жинник).

У протоколі мають зазначені певні дані: дата та місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; дані про особу порушника; місце, час вчинення і суть правопору­шення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; інші матеріали, необхідні для вирі­шення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих і цими особами.

Протокол направляється уповноваженому органу (поса­довій особі), який розглядає справу про адміністративне пра­вопорушення.

Протокол не складається у випадках, коли згідно із законодавством адміністративний штраф наклада­ється чи береться, а попередження фіксується на місці вчи­нення правопорушення.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 678
• Далее ⇒