Профорієнтація. Її зміст і форми

1.1.1 Функції та характеристики профорієнтації У соціально-економічній і психологічній літературі немає однозначного визначення профорієнтації.
А. Є. Голомшток визначає професійну орієнтацію як систему суспільного телебачення і педагогічного впливу на молодь з метою її підготовки до свідомого вибору професії (С14, [8]).
І. М. Назімов дав таке визначення профорієнтації: «Профорієнтація і її найважливіша складова частина - профвідбір - це науково обгрунтована система методів і засобів впливу на учнів і працевлаштовуються осіб, що сприяє їх своєчасному залученню у різні галузі народного господарства, раціонального розміщення, ефективному використанню та закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки та обліку нахилів, здібностей та індивідуальних якостей кожної людини »(c.34, [3]).
Ось, яке дають визначення професійної орієнтації в новому столітті: «Профорієнтація - це система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів і здібностей у кожної людини для надання йому допомоги в розумному виборі професій, найбільш відповідних його індивідуальним можливостям» (с.356, [7]).
Функції профорієнтації (с. 361-362, [7]):
- Соціальна - засвоєння людиною цінностей, норм, певної системи знань, які дозволяють йому бути повноцінним і повноправним членом суспільства;
- Економічна - поліпшення якісного складу працівників, підвищення професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;
- Психолого-педагогічна - виявлення, формування та облік індивідуальних здібностей молоді;
- Медико-фізіологічна - урахування вимог до здоров'я і окремим фізіологічним якостям, необхідним для виконання професійної діяльності.
Характеристики профорієнтації (с. 6-7, [4]):
1. Профорієнтація являє собою систему державних заходів. Вона призначена для того, щоб вирішувати завдання, пов'язані з раціональним використанням кадрів, оптимальної їх розстановкою.
2. Науковість її форм і методів. Так як профорієнтація не є самостійною дисципліною, то вона використовує дані з економіки, психології, педагогіки, медицини і т. д.
3. Облік умов, що дозволяють забезпечити ефективність професійної орієнтації:
а) потребностно-мотиваційної сфери особистості при виборі професії (інтересів, прагнень, установок і т. д.);
б) здібностей та інших особистісних характеристик людини;
в) потреб виробництва у фахівцях певного профілю на кожному етапі історичного розвитку суспільства;
4.Активні форм, засобів та методів впливу профорієнтаційної роботи. При впливі на особистість необхідно її формувати, так як адекватність вибору професії буде досягнута тільки тоді, коли особистість сама усвідомлює необхідність вибору спеціальності, яка відповідає її здібностям та інтересам.
1.1.2 Форми профорієнтації
Як науково обгрунтована система державних заходів профорієнтація включає в себе ряд різних по свому змісту і цілям форм (рис.1).

Рис. 1. Схема основних форм профорієнтаційної роботи у школі.
1. Професійне просвітництво.
Мета: ознайомлення учнів з професіями, їх змістом, функціями, вимогами, що пред'являються до особистісних характеристик людини.
Професійне просвітництво умовно ділиться на дві форми: професійну інформацію та професійну пропаганду. Може здійснюватися у вигляді бесід про професії в школі.
Професійна інформація.
Мета: ознайомити молодь з основними професіями та їх спеціальностями.
Школяру пропонуються відомості про зміст праці, умови матеріальної і соціального середовища, оплаті, режим праці і відпочинку, формами та термінами навчання, можливості посадового і кваліфікованого зростання. Особлива увага приділяється висвітленню основних вимог, які пред'являє дана професія до стану здоров'я людини, особистісним якостям, рівня загальноосвітньої і соціальної підготовки.
Професійна пропаганда.
Мета: формування позитивного ставлення до проблем вибору професій і прагнення у молоді до освоєння професій сучасного виробництва.
Професійна пропаганда має справу перш за все з тими професіями, за якими відчувається дефіцит у робітничих кадрах або очікується розширення прийому на них у зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва.
У практиці роботи навчальних закладів широкого поширення набули виступи фахівців, цільові екскурсії для школярів, оформлення стендів, виставок, вітрин, навчання в навчально-виробничих комбінатах (КПК). Велику роль у профпропаганде відіграють засоби масової інформації (кіно, радіо, телебачення).
Надмірна пропаганда може привести до збільшення потоку бажаючих працювати в цій галузі діяльності. Основними побудниками в цьому випадку можуть стати мотиви престижності, зовнішньої привабливості професії.
Для підвищення ефективності професійного освіти потрібно дотримуватися наступні принципи опису професії (с.6-8, [4]).
Необхідно точний опис позитивних і негативних сторін професії, що дозволяє зменшити ризик помилки і подальшого відсіву учнів з училища.
1) Суспільна значущість професії, яку визначають з її особливостей з точки зору історії, економіки, суспільних відносин.
2) Показ можливостей задоволення інтересів особистості у цій професії. Необхідно показати, що в кожній професії є простір для прояву творчості та кмітливості.
3) Розкриття психологічних і психофізіологічних вимог, що пред'являються професією до людини. Зросла складність техніки привела до підвищення вимог до швидкості реакції, розподілу і переключення уваги, пам'яті, мислення, точності координації рухів і до інших психофізіологічних якостей і властивостей. Відповідність здібностей робочого психологічним вимогам професії позитивно позначається на безпеці праці, як результати праці, задоволеності самого робітника.
4) Системність і послідовність розкриття здібностей професійної діяльності. Розповідь про професію повинен будується за певним планом з урахуванням різних сторін і особливостей даної професії.
2. Професійна консультація.
Мета: повідомлення школярам рекомендацій про вибір роду діяльності на основі всебічного вивчення особистості, її нахилів, здібностей, рис характеру і т. д.
Профконсультация передбачає орієнтацію школяра на великі сфери професійної діяльності, всередині якої йому пропонується розгалужений перелік професій.
3. Професійний підбір (профподбору) та професійний відбір (профвідбір).
Мета: рекомендувати людині конкретну професію відповідно до його можливостями та інтересами, з одного боку, і вимогами діяльності - з іншого боку.
1.3 Процедура проведення профконсультационной роботи в школі
1.3.1 Функції та основний зміст профконсультації
Професійна консультація є одним зі структурних елементів профорієнтаційної роботи.
Під профконсультацією розуміється система психолого-педагогічного вивчення особистості школяра з метою надання йому допомоги в професійному самовизначенні (с. 13-17, [6]).
Основна мета профконсультації - дослідження психологічних і фізіологічних особливостей індивіда, його поведінки в різних умовах і факторів, що впливають на професійне самовизначення. У профконсультації здійснюється орієнтація молоді на великі сфери людської праці.
Виділяють три основні функції профконсультації:
1) інформаційна функція профконсультації передбачає повідомлення школяреві інформації про конкретні спеціальностях і професіях рекомендованого типу діяльності, а також відомостей довідкового характеру про рекомендовані навчальних закладах;
2) діагностична функція профконсультації передбачає визначення рівня розвитку основних психологічних особливостей учнів. У зв'язку з цим можна виділити дві основні форми професійної консультації: медичну і психологічну.
Медична консультація завжди повинна передувати психологічної. Вона передбачає огляд всіх систем організму, а також рівня функціонування аналізаторів.
Психологічна діагностика основний акцент робить на дослідження рівня вираженості психофізіологічних характеристик суб'єкта. Вивченню піддаються:
а) мотиваційна сфера особистості. Дається характеристика інтересів, ціннісних орієнтацій та ін мотивів вибору професії школярем, їх зміст, глибина, стійкість;
б) здатності суб'єкта та інші особистісні характеристики, які можуть виступати як професійно важливі якості. Встановлюється рівень розвитку основних психічних процесів (пам'яті, сприйняття, уваги та ін);
в) рівень підготовленості. Оцінці піддаються знання суб'єкта по конкретних областях науки, спеціальні знання. Особливу увагу необхідно приділяти вмінню застосовувати ці знання при вирішенні конкретних практичних завдань;
г) особливості самооцінки і формування професійних планів;
3) прогнозна функція профконсультації є об'єднанням перших двох функцій. Вона полягає в рекомендації школяреві типу професії на основі вивчення його особистості.
Прогнозна оцінка повинна відноситься до трьох характеристикам учня як майбутнього об'єкта трудової діяльності:
а) успішність трудової діяльності;
б) задоволеності людини своєю працею;
в) психофізіологічних витрат людини при оволодінні даною професією або досягненні успіхів в ній.
Прогнозна функція передбачає повідомлення школяреві інформації про можливі шляхи та способи подолання особистих недоліків і подальшого розвитку професійно важливих якостей.
1.2 Процедура проведення профконсультационной роботи в школі
1.2.1 Функції та основний зміст профконсультації
Професійна консультація є одним зі структурних елементів профорієнтаційної роботи.
Під профконсультацією розуміється система психолого-педагогічного вивчення особистості школяра з метою надання йому допомоги в професійному самовизначенні (с. 13-17, [6]).
Основна мета профконсультації - дослідження психологічних і фізіологічних особливостей індивіда, його поведінки в різних умовах і факторів, що впливають на професійне самовизначення. У профконсультації здійснюється орієнтація молоді на великі сфери людської праці.
Виділяють три основні функції профконсультації:

1) інформаційна функція профконсультації передбачає повідомлення школяреві інформації про конкретні спеціальностях і професіях рекомендованого типу діяльності, а також відомостей довідкового характеру про рекомендовані навчальних закладах;
2) діагностична функція профконсультації передбачає визначення рівня розвитку основних психологічних особливостей учнів. У зв'язку з цим можна виділити дві основні форми професійної консультації: медичну і психологічну.
Медична консультація завжди повинна передувати психологічної. Вона передбачає огляд всіх систем організму, а також рівня функціонування аналізаторів.
Психологічна діагностика основний акцент робить на дослідження рівня вираженості психофізіологічних характеристик суб'єкта. Вивченню піддаються:
а) мотиваційна сфера особистості. Дається характеристика інтересів, ціннісних орієнтацій та ін мотивів вибору професії школярем, їх зміст, глибина, стійкість;
б) здатності суб'єкта та інші особистісні характеристики, які можуть виступати як професійно важливі якості. Встановлюється рівень розвитку основних психічних процесів (пам'яті, сприйняття, уваги та ін);
в) рівень підготовленості. Оцінці піддаються знання суб'єкта по конкретних областях науки, спеціальні знання. Особливу увагу необхідно приділяти вмінню застосовувати ці знання при вирішенні конкретних практичних завдань;
г) особливості самооцінки і формування професійних планів;
3) прогнозна функція профконсультації є об'єднанням перших двох функцій. Вона полягає в рекомендації школяреві типу професії на основі вивчення його особистості.
Прогнозна оцінка повинна відноситься до трьох характеристикам учня як майбутнього об'єкта трудової діяльності:
г) успішність трудової діяльності;
д) задоволеності людини своєю працею;
е) психофізіологічних витрат людини при оволодінні даною професією або досягненні успіхів в ній.
Прогнозна функція передбачає повідомлення школяреві інформації про можливі шляхи та способи подолання особистих недоліків і подальшого розвитку професійно важливих якостей.
1.2.2 Умови проведення профконсультационной роботи
Рішення профконсультационной завдання має звестися у результаті до рекомендації школяреві сфери професійної діяльності та типу навчального закладу, які відповідають його інтересам і здібностям. При цьому прогнозна оцінка повинна співвідноситися з трьома характеристиками діяльності учня як майбутнього трудівника: успішністю діяльності; задоволеністю своєю працею; психофізіологічної ціною витрат на оволодіння професією.
Можна виділити чотири групи оперативних вимог, які припускають акцентування уваги на тих процедурних моментах, які необхідні в даній конкретній ситуації:
а) комунікативні вимоги. Встановлення контакту з піддослідним є важливим моментом проведення профконсультационной роботи. Ступінь легкості встановлення контакту може залежати від ставлення школяра до процедури профконсультації;
б) психодіагностичні вимоги. Передбачається використання тих психодіагностичних процедур, які необхідні в даній конкретній ситуації.
Облік психодіагностичних оперативних вимог передбачає наявність стандартних наборів методик як для визначення якихось загальних характеристик особистості, так і для визначення характеристик, специфічних для кожної сфери професійної діяльності.
в) конструктивно-педагогічні вимоги. Передбачається планування стратегії і тактики педагогічних впливів залежно від характеру ситуації: або просто поінформувати про шляхи реалізації професійних планів, або консультант повинен внести більш-менш суттєві корективи у професійний план, або створити професійний план у оптанта.
г) воздейственная-педагогічні вимоги. Передбачається реалізація тих способів педагогічного впливу. які були сплановані профконсультантом.
Стабільні умови - проведення профконсультації на основі теоретичних принципів психологічної науки, дотримання юридичних та етичних норм.
Оперативні умови - наявність відомостей про школяра в кожному конкретному випадку. До них відносяться:
а) відомості про фактори вибору професії у відношенні даного оптанта;
б) відомості про розузгодження в чинниках вибору;
в) відомості про об'єктивні можливості реалізації професійних планів.
1.2.3 Основні етапи проведення процедури профконсультації
1) Встановлення контакту зі школярами.
Входження в контакт зі школярем починається зі знайомства з них та освітлення кола проблем. за якими піде розмова. Необхідно пояснити цілі та завдання дослідження, гарантувати його конфіденційний та анонімний характер.
2) Проведення психодіагностичного обстеження.
Цей етап допомагає отримати об'єктивну інформацію про школяра, особливості його пізнавальної та мотиваційної сфер. Дане обстеження сприятливо впливає на самого випробуваного в плані зміцнення довіри до профконсультанта.
При проведенні психодіагностичного обстеження використовуються традиційні методи психології, серед яких основна роль належить тестовими методиками. Дані тестів рекомендується доповнювати результатами спостереження за поводженням випробуваного, які дають додаткову інформацію про особливості його особистості. Як можна побачити параметрів можна фіксувати такі: зовнішній вигляд, зачіска. міміка. пантоміміка. мовна поведінка, поведінка в психодіагностичне обстеження.
Ще один метод обстеження особистості - біодрамальний метод, завдяки якому одержують та інтерпретацію відомостей розвитку особистості протягом життя. Для отримання даних застосовується автобіографія.
Застосовується метод керованої фантазії. Він полягає у вживании випробуваного в певний спосіб і в створенні у нього відповідного емоційного стану.
Широке застосування отримали імітаційні ігри, які дозволяють підвищити рівень усвідомленості, самостійності та обгрунтованості у прийнятті рішення про вибір професії.
Збір незалежних характеристик оптанта осущестляется за допомогою ряду анкет для батьків. для класного керівника і для шкільного лікаря. Одним з важливих і обов'язкових елементів діагностичної частини є профконсультаційної бесіда, в якій передбачається повідомлення про різновиди професій, шляхи та реалізації професійних планів, визначення особливостей поведінки та особистості школяра, уточнення результатів психодіагностичного дослідження і вносяться корекції в плани школярів.
До психодиагностическому обстеженню не допускются:
а) особи. перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
б) особи. перебувають у предстрессовом або післястресовий стані;
в) хворі люди або люди. Скаржники на нездужання;
г) особи, які прийшли на консультацію після важкої роботи або відчувають себе втомленими;
д) випробовувані обов'язково пов'язані з психодиагностическому обстеженню.
3) вироблення конкретних рекомендацій.
Основні елементи цього етапу:
- Встановлення відповідності особистого професійного плану (ЛПП) особливостями школяра;
- Конкретизація, переробка або створення нового плану у разі розбіжності ЛПП і психологічних характеристик людини;
- Вироблення запасних варіантів і шляхів ралізації намічених професійних планів
1.3 Професійна придатність
У зв'язку з проблемами професійного самовизначення важливу роль набуває психологічний аспект, пов'язаний з встановленням меж професійної придатності.
Професійна придатність - це імовірнісна характеристика, що відображає можливості людини з оволодіння будь-якою професійною діяльністю (с. 356, [7]).
Основними структурними компонентами придатності людини до роботи є:
- Громадянські якості (моральний вигляд, ставлення до суспільства). Відсутність цих якостей робить вчителя, суддю, керівника і т. д. професійно непридатним;
- Ставлення до праці, до професії, інтереси, схильності до даної галузі праці;
- Загальна дієздатність (фізична і розумова): широта і глибина пізнання, самодисципліна, розвинений самоконтроль, безкорислива ініціатива, активність;
- Спеціальні здібності, тобто якості, необхідні у певних видах діяльності;
- Знання, навички, досвід, вишкіл в даній професійній області.
У профвідбору професійна придатність може оцінюватися за кількома критеріями: за медичними показниками - увага звертається на ряд протипоказань, які можуть зумовити зниження надійності в роботі і сприяти розвитку захворювань, пов'язаних з професійною діяльністю; відбір за даними освітнього цензу - спрямований на виділення тих осіб, знання яких забезпечують успішне оволодіння чи виконання даних професійних обов'язків;
1.4 Етика проведення профконсультационной роботи.
Етична сторона процесу профконсультації передбачає дотримання ряду етичних норм при проведенні бесіди та психодіагностичного обстеження. Перш за все психолог повинен гарантувати конфіденційність проведення профконсультації.
Необхідно шанобливо відноситься до випробуваному. Слід уникати в процесі діагностичного обстеження методик, питань, дискримінуючі особистість, завдають шкоди її гідності, престижу.
Важливо дотримання профконсультантом професійної таємниці. Він повинен гарантувати оптант таємницю результатів психодіагностичного обстеження, бесіди. Відомості про учня можуть бути передані зацікавленим особам тільки за добровільної згоди самого учня.
Профконсультаційні висновок повинен носити рекомендаційний характер. Оптант може дотримуватися його за своїм бажанням.
Успіх профконсультації багато в чому залежить від самого консультанта, його вмінь, досвіду, особистісних особливостей. Профконсультант повинен:
- Виявляти цікавість до людей, з якими він має справу, до їх поведінки;
- Володіти методикою проведення консультації, мати професійні знання в різних галузях психології;
- Мати хорошу міждисциплінарну підготовку;
- Володіти достатньо високою загальною культурою, бути високоерудованою людиною;
- Вміти приймати рішення в несподіваних ситуаціях;
- Володіти певною соціальною пристосованість (у зв'язку з різноманітністю контингенту, що потребує поради спеціаліста з вибору професії).

2 Методика дослідження
Метою проведення психологічного дослідження було виявлення факторів, що впливають на вибір професії. База експериментального дослідження - Білоруський національний технічний університет.
Експериментальне дослідження полягала у наступному: було проведено анкетування студентів третього курсу групи 109 501 (спеціальність "Трудове навчання"); в опитуванні брало участь 20 чоловік.
Сутність проведеного дослідження:
як вихідний матеріал для дослідження були складені картки з питаннями для студентів (див. Додаток 1). Результати проведеного дослідження отримали певну психолого-педагогічну інтерпретацію.

3 Аналіз результатів дослідження
Результати проведеного дослідження зведені в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1. Результати дослідження ставлення студентів до професії викладач

Інтерпретація результатів дослідження
Проаналізувавши дані, отримані в ході досліджень, можна зробити наступні висновки:
Практично всі студенти даної групи (95%) до вступу до університету ніде не працювали.
З'ясувалося, що на 50% опитаних при виборі професії діяли суб'єктивні чинники (їх власні інтереси, схильності і т. д.). На 30% студентів вплинули батьки; на 20% - участь у громадській роботі з учнями.
Всього 35% студентів визнали, що професія "викладач" їм подобається. 50% поки не визначилися.
30% опитаних вважають, що саме головне якість викладача - це добре і доступно передавати знання; 25% вважають, що найголовніше в викладачі - це витримка і самовладання і 20% вважають, що кращий викладач той, хто любить науку, яку він викладає.
25% опитаних студентів вважають, що найскладніше в роботі викладача - це збереження спокою в складних ситуаціях, тобто ця робота вимагає високого самовладання. 20% студентів бачать труднощі в досягненні цілей уроку, тобто в навчанні, розвитку та вихованні учнів. 10% опитаних відповіли, що бачать труднощі в необхідності швидко орієнтуватися, в одноманітності, в необхідності спеціальної педагогічної освіти і в умінні дохідливо пояснювати.
Опитування показало, що більшість опитуваних (90%) не мають власної бібліотеки за обраною професією, але при це вони читали про професії викладача.
Професійні плани школярів формуються під впливом безлічі факторів, які можна підрозділити на об'єктивні і суб'єктивні. До об'єктивних факторів належать зовнішні по відношенню до особистості чинники: сім'я, найближче оточення, засоби масової інформації та ряд інших. До суб'єктивних факторів відносяться інтереси, схильності особистості, ціннісні орієнтації, здібності, рівень домагань та ін

Об'єктивні чинники.
Одним з найбільш сильних чинників, що впливають на особистість, є сім'я.
Перш за все, встановлено вплив соціального становища батьків на формування професійних планів школярів. Діти батьків, які мають вищу освіту, пов'язують свої плани зі вступом до вищих навчальних закладів, у той час як діти батьків з робітників мають набагато меншу тенденцію до здобуття вищої освіти. У сім'ях працівників інтелектуальної праці отримання вищої освіти стає обов'язковою вимогою і виступає в якості своєрідної самоцілі. Це призводить до жорсткої фіксації цілі, що негативно позначається на особистості в разі недосягнення мети. У них є "другий варіант" у разі ненадходження до ВНЗ, а також зміна шляхів досягнення мети, що виражається в поєднанні роботи і навчання.
Вплив батьків на вибір професії (c. 337, [7]):
- Пряме спадкування професії батьків, продовження сімейного бізнесу;
- Батьки впливають, навчаючи своєї професії;
- Батьки впливають на інтереси і заняття дітей з самого раннього віку, заохочуючи або засуджуючи їхні інтереси і захоплення, впливаючи своєї сімейної атмосферою;
- Батьки впливають своїм прикладом;
- Батьки направляють або обмежують вибір своїх дітей, налаштовуючи на продовження або припинення навчання, на певній школі чи вузі, певної спеціалізації (внутрішні мотиви батьків можуть бути при цьому різні, неусвідомлене бажання батьків здійснити свої професійні мрії через дітей; невіра у можливості дитини; матеріальні міркування, бажання, щоб дитина досягла більш високого соціального статусу тощо);
- На вибір дітей впливає те, як батьки оцінюють той або інший вид діяльності, певні професії.
Істотний вплив на формування професійних планів надають і взаємини (с.28, [2]). Наявність у родині атмосфери співпраці та взаємної підтримки, чіткого розподілу функцій, переважання методів заохочення та переконання штовхає дитини на закріплення цієї системи відносин і підтримка її в майбутньому житті, в тому числі і при виборі професії. Діти з таких сімей обирають професії, пов'язані з роботою з людьми. Переважання у взаєминах між батьками і дітьми емоційної сторони сприяє профорієнтації дітей у сферу мистецтва. Існування в родині атмосфери відчуження, переважання методів покарання призводять до того, що у своїй подальшій життя дитина прагнути уникати контактів з людьми і обирає професії з "світу речей".
Крім родини, одним з основних соціальних інститутів, є школа. У ній формуються інтереси школярів. Подання про різні види праці, професійні навички та вміння. Вона дає учням необхідні знання про природу і суспільство. Школа здійснює цілеспрямовану роботу з навчання дітей на основі наявних навчальних планів і програм.
Великий вплив робить на формування професійної спрямованості школярів і особистість вчителя. Причому діти засвоюють не тільки програмний матеріал, а й манеру поведінки даного вчителя, його погляди та орієнтації.
Наступним чинником соціального середовища є група однолітків. Коло друзів являє собою стійке утворення регулярно зустрічаються осіб. Вплив однолітків на особистість школяра полегшується тим, що коло друзів, як правило, вибирається нею самою виходячи з індивідуальних переваг, інтересів. Виявити причини вибору тієї чи іншої професії допоможе аналіз найближчого оточення школяра: роду занять друзів і їх батьків, рольової структури групи і особливостей поведінки школяра в ній.
На вибір молодими людьми спеціальності в значній мірі впливають очікування суспільства щодо того, яку роботу повинні здійснювати чоловіки, а яку - жінки.
Деякі дівчата, особливо з невисоким рівнем освіти, не мають серйозної мотивації на досягнення успіху в професійній кар'єрі, розглядаючи професію як тимчасове заняття до заміжжя.
Суб'єктивні чинники.
Один з найбільш потужних факторів, що визначають вибір професії, - інтереси особистості (емоційно забарвлене виборче прагнення до певних предметів і видів діяльності, передбачає активізацію пізнавальної активності людини, бажання більш глибоко, детально і всебічно ознайомитися з обраним видом діяльності). Поняття "інтерес" тісно пов'язано з поняттям "схильності".
Відмінність схильностей від інтересів полягає в їх практичній спрямованості. Якщо інтерес є спрямованість на пізнання якихось явищ, то схильність спрямована на діяльність. Схильності є реалізацією інтересів в конкретній діяльності.
Як динамічна особистісна тенденція інтерес описується рядом характеристик, облік яких важливий при проведенні профконсультационной роботи:
1) Зміст інтересів.
2) Широта інтересів.
3) Глибина інтересу.
4) Стійкість інтересу.
Ряд груп учнів, що характеризуються різними проявами різними інтересів (с. 32, [2]).
У першу групу увійшли школярі з широким колом активних інтересів, серед яких виділяється глибокий спеціалізований центральний інтерес. Вся навчальна і неучбовому діяльність таких школярів підпорядковується вказаною інтересу, носить творчий характер.
У другу групу увійшли учні, у яких спостерігається також широке коло різноманітних активних інтересів, але ізольованих один від одного, непостійних. Процес вибору професії у таких хлопців характеризується відсутністю власних намірів і залежить від зовнішніх факторів. Школярі третьої групи мають обмежене коло інтересів, пов'язаних з певною галуззю знань. Інтереси мають середню вираженість, пасивні і не спонукають до пошуків відповідної діяльності. Стійкість прагнення реалізувати інтерес визначається зовнішніми моментами.
Школярі четвертої групи мають вузьке коло інтересів, ізольованих і непов'язаних один з одним. Вираженість інших інтересів слабка. Такі учні захоплюються тільки якимось певним предметом і пов'язують з ним свої професійні плани.
П'ята група школярів має інтереси дифузного характеру, що відрізняються пасивністю. Улюбленої справи у таких учнів немає, професійна спрямованість відсутня. Вибір професії цілком залежить від зовнішніх факторів.
Вищий рівень професійного інтересу - власне професійний інтерес. Він характеризується великою інтенсивністю уваги, вольових зусиль та емоційних переживань. На цьому рівні суб'єкт приймає усвідомлене рішення перетворити певну діяльність (хобі) на професійну. Інтереси стають постійними, узагальненими і усвідомленими, вони зв'язуються з іншими ціннісними орієнтаціями особистості.
Професійні наміри на практиці не завжди прямо і безпосередньо виступають з пізнавальних інтересів. У таких випадках спостерігається відсутність зв'язку між інтересами і обгрунтованим самовизначенням. Тут відбувається зміна спрямованості інтересу, коли домінуючий інтерес визначає не вибір професії, а вибір "хобі", якому школярі присвячують свій час. Любов до справи залишається, але професія вибирається інша.
Причинами неузгодженості пізнавальних інтересів і професійних намірів можуть бути:
а) відсутність інформації про види професійної діяльності, в якій можуть знайти задоволення наявні пізнавальні інтереси;
б) орієнтація школярів тільки на навчальну діяльність;
в) неправильне ставлення до одержуваних у школі знань, відрив їх від вирішення практичних проблем.
Одна з головних причин невідповідності професійних планів і пізнавальних інтересів - наявність більш широкої мотиваційної основи вибору професії. Інтереси є часто провідними, але аж ніяк не єдиними мотивами вибору професії. Для встановлення відповідності між інтересами та професійними планами необхідно виявити вплив інших цінностей на вибір професії, визначити місце інтересів у структурі мотивів вибору.
При дослідженні процесу формування вибору професії визначили, що професійні плани складаються в різних людей на різних умовах. Н.Д. Левітів відзначає, що різні види діяльності оцінюються спочатку з точки зору інтересу підлітка, потім з точки зору здібностей і, нарешті, з точки зору системи його цінностей (c.40, [2]).
Таким чином, у формуванні професійних планів важливе місце належить здібностям індивіда.
До суб'єктивних факторів відносяться здібності особистості.
Під здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості людини, що зумовлюють успішність його діяльності і не зводяться до знань, умінь, навичок
В.Д. Шадріков підходить до визначення здібностей з позиції функціональної системи діяльності. Здібності розглядаються ним як властивість функціональної системи, що реалізує окремі психічні функції. Вони мають індивідуальну міру виразності, що проявляється в успішності і якісному своєрідності виконання діяльності. У цьому плані здібності можуть існувати до діяльності і виступати як можливостей.
Процес формування професійних здібностей здійснюється шляхом розвитку функціональних і операційних механізмів психічних функцій і надання їм рис оперативності. Стосовно до процесу профконсультації це означає, що у школярів до діяльності існують здібності, які мають певний рівень вираженості функціональних і оперативних механізмів. Але ці механізми не пристосовані до конкретної діяльності. У процесі виконання професійної діяльності відбувається перебудова операційних механізмів відповідно до її вимог.
Одна з головних завдань профконсультації - виявлення загальних здібностей і прогнозування їх розвитку, визначення їх місця у структурі професійних здібностей (с.37, [2]).
Процес професіоналізації загальних механізмів здібностей здійснюється під впливом багатьох факторів, серед яких важливу роль відіграють інтереси школярів, їх стійкість і рівень вираженості. Тому для вирішення профконсультаційної завдань необхідно розглядати сукупність впливу інтересів і здібностей на процес формування професійних планів. Розвиток інтересу до певного виду праці, що реалізується в цій же діяльності, протікає успішно, якщо воно підкріплене відповідними здібностями (с.37, [2]).
Висока успішність діяльності, підкріплена позитивними емоціями, обумовлює й інший вид інтересів і здібностей, коли інтереси виступають як фактор подальшого розвитку і вдосконалення здібностей.
В реальній ситуації вибору одним з вирішальних факторів формування професійних планів виступає об'єктивний рівень вираженості здібностей, а їх самооцінка.
Під самооцінкою зазвичай розуміється ставлення людини до себе, своїм можливостям, бажанням, особливостей особистості та поведінки. Вона завжди носить відтінок суб'єктивності і відображає особливості придбаного особистого досвіду, ступінь його усвідомленості. Значною мірою самооцінка пов'язана з психологічними характеристиками особистості: темпераментом, здібностями, рисами характеру. Залежно від різних властивостей особистості самооцінка може бути більш-менш стійкою, а також різного ступеня адекватності. З цієї точки зору самооцінка може бути завищеною і заниженою. Вищим рівнем самооцінки є адекватне ставлення до себе. Воно встановлюється на основі реальних проявів особистості в діяльності та поведінці, а також в оцінках окружающіх.В основному спостерігається така залежність: чим вище рівень розвитку здібностей, тим адекватніше самооцінка, і навпаки.
У процесі професійного самовизначення самооцінка відіграє важливу роль у формуванні уявлення про професію і про себе.
На формування самооцінки велику роль надає соціальне оточення, в якому знаходиться людина, її успіхи в діяльності. У процесі професійного самовизначення відбувається формування різних образів еталонів самого себе і професійних вимог, які складаються під впливом ідеалів і оцінок батьків, друзів, однолітків, і, нарешті, самої людини.
Самооцінка особистості - це невід'ємна риса рівня домагань, під яким розуміється ступінь труднощі цілей, поставлених особистістю. Рівень домагань теж може бути середнім, завищеним і заниженим. Завищений рівень домагань виникає внаслідок розбіжності завищеною самооцінкою і реальними можливостями. Це призводить до нереалістичних професійним планам, а також у людини з'являється зазнайство, зарозумілість, некритичне ставлення до себе. Причиною виникнення завищеного рівня домагань часто стають неадекватні оцінки з боку оточуючих, особливо батьків, надмірне заохочення за успіхи в діяльності і т. п.
Занижений рівень домагань виникає внаслідок розходження між низьким рівнем самооцінки своїх здібностей і їх реальним рівнем розвитком. Він формується в результаті частих закріплених у пам'яті невдач. Низький рівень домагань не дає особистості повністю розкритися, реалізувати свої можливості, породжує невпевненість у своїх силах, пасивність, боязкість, тривожність.

Висновок
У наш час накопичено значний досвід профорієнтаційної роботи, розроблено принципи, методи, форми та система профорієнтації молоді. Цьому активно сприяє взаємодія педагогічних колективів, різні підприємства, засоби масової інформації.
Організаційну роль у роботі з профорієнтації учнівської молоді покликані також виконувати навчально-методичні кабінети. Такі кабінети створені й успішно працюють у загальноосвітніх школах, у навчально-виробничих комбінатах (КПК), у професійно-технічних училищах (ПТУ) і на базових підприємствах багатьох районів країни. Функціонують районні центри профессинальной орієнтації.
Необхідно, щоб кожен абітурієнт перед вступом проходив не тільки медичне обстеження, але і психологічне. Психолог повинен пояснити всі недоліки і достоїнства обраної професії, щоб у процесі навчання і роботи не сталося розчарування в обраному життєвому шляху, тобто учень повинен свідомо обирати професію.
Однак у ході розмови зі студентами з'ясувалося, що не всі після закінчення ВНЗ збираються працювати викладачами. Багато хто хоче здобувати другу вищу освіту. Це пов'язано з соціальним становищем людей даної професії (низька зарплата, незадовільні умови праці). А також з труднощами, з якими стикається кожен викладач.

Список використаної літератури
1. Іванова О.М. Основи психологічного вивчення професійної діяльності. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 132.
2. Клімов О.О. Як вибирати професію. - М.: Просвещение, 1990. -159с.
3. Назімов І.М. Профорієнтація та профвідбір в соціалістичному суспільстві. М., 1972, 256 с.
4. Орел В.Е. Психологічні основи профорієнтаційної роботи зі школярами. Ярославль, 1990, 83 с.
5. Платонов К.К. Проблеми здібностей. М., 1974, 312с.
6. Складання і використання психологічних характеристик професій з метою профорієнтації. - Ленінград, 1988. - 25с.
7. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Є. Психологія та педагогіка для технічних вузів. Ростов н / Д: «Фенікс», 2001. - 512с.
8. Школа і вибір професії. / Под ред. А. Є. Голомштока, М., 1970, 238 с.

Додаток
Бланк картки з питаннями для учнів.

• ⇐ Назад
• 12