ПОНЯТТЯ ПРО МНОЖИННЕ, ІЄРАРХІЧНЕ ТА ЦІЛІСНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ СИСТЕМИ.
Система – це комплекс взаємопов'язаних елементів та взаємозв’язків між ними, що утворюють цілісність, що є особливою єдністю з середовищем та є елементом «надсистеми», і цій цілісності притаманні властивості, мета цілі та функції не властиві окремим елементам.
Виходячи з визначень цієї групи систему S будемо розглядати у вигляді кортежу
, де
Μ – множина елементів системи, Xs – множина зв'язків між елементами системи, Xˉ̄s – множина зв'язків між елементами системи та зовнішнім середовищем, F – множина нових (системних) функцій, властивостей, призначень.
Структура– це множина частин або форм (елементів), які знаходяться у взаємодії та специфічному порядку у просторі і в часі елементів і зв'язків системи, необхідному для реалізації функцій. За топологією внутрішніх зв’язків розділяють такі структури: послідовні (а), паралельні (б), радіальні (в), кільцеподібні (г), типу повний граф (д), деревоподібні (е), незв’язані (є) (рис. 1.).
а
б в г
д е є
Рис. 1. Структури системи за топологією внутрішніх зв’язків
Іншою поширеною класифікаційною ознакою структур є її організація з точки зору управління. Для розгляду структур за управлінням введемо позначення:
- орган управління; 
– об’єкт управління.
За управлінням структури класифікують на: централізовані (а), децентралізовані (б), централізовані-розподілені (в), ієрархічні (г) (рис. 2).
а б в
д
Рис. 2. Структури системи за управлінням
Централізована структура передбачає реалізацію усіх процесів керування об’єктами в одному органі керування, який безпосередньо отримує інформацію про стани об’єктів і передає керуючі сигнали кожному з них. Важливою перевагою такого способу керування є можливість організації глобально-оптимального управління. Недоліком цього методу є необхідність великих об’ємів засобів накопичення, високої продуктивності органів керування.
Децентралізована структура будується за умови незалежності об’єктів керування. Система з такою структурою складається з відносно незалежних між собою підсистем. Недоліком такої структури є неможливість організації глобально-оптимального управління.
Особливістю централізованої розподіленої структури є те, що в ній зберігається основна перевага централізованого керування, а саме – передача керуючих сигналів на основі аналізу інформації про стани всіх об’єктів. Але на відміну від централізованої структури орган керування є розподіленим. Недоліком цієї структури є складність інформаційної взаємодії між елементами розподіленого органу керування, а також складність синхронізації елементів органів управління.
Проблема організації інформаційної взаємодії розподіленого органу управління розв’язується у ієрархічній структурі. Ієрархічна структура, це структура з підпорядкованістю, тобто з нерівноправними зв'язками. Основним недоліком цієї структури є її “консервативність” (будь-яка зміна в структурі вимагає великої кількості зусиль).
При діленні системи на підсистеми слід пам'ятати про правила такого розбиття:
- кожна підсистема повинна реалізовувати єдину функцію системи;
- виділена в підсистемі функція має бути зрозумілою незалежно від складності її реалізації;
- зв'язок між підсистемами повинен вводитися лише за наявності зв'язку між відповідними функціями системи;
- зв'язки між підсистемами мають бути простими (наскільки це можливо).
Число рівнів, число підсистем кожного рівня може бути різним. Проте завжди необхідно дотримуватись одного важливого правила: підсистеми, що безпосередньо входять в одну систему більш високого рівня, діючи спільно, повинні виконувати всі функції тієї системи, в яку вони входять.