Формування робочого альянсу.

Затверджую

Завідувач кафедри

Теорії і методики практичної психології

К.пс.н. З. Я. Ковальчук

Р.

 

ПЛАН

Проведення лекційного заняття з навчальної

дисципліни «Основи психологічної практики»

Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія»

Курс– 3,4

Група (и) – ПП-31, ПП-32, ПУ-31, ПУ-32.

 

Тема 4/1: „ Особливості стосунку практичного психолога з клієнтом.”

Питання:

 

 

1. Основні моменти (особливості) психологічного стосунку.

 

2. Джерела негативних реакцій клієнта в психолога.

Час – 2 год.

Основна література:

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 237с.

2. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе /Пер. с англ. . – М.: Независимая фирма «Класс», 2004. – 480с.

3. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. Посібн.Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр.і доп. – К.:ВД ”Професіонал”, 2007. – 544с.

Додаткова література:

1. Базисное руководство по психотерапии /Под ред.Хайгл-Эверса – СПб.: “Восточно – Европейский Інститут Психоанализа”, 2002.

2. Кернберг О.Ф. Тяжелые личностые расстройства: Стратегии психотерапии/Пер. с англ. М.И. Завалова. – М.:Независимая фирма «Класс», 2001. – 464с.

3. Ялом И. Психотерапевтические истории / Пер. с англ. М.Будыниной, Е. Филиной. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 1216с.


 

ПЛАН

Проведення заняття

№ п/п Зміст Час (хв.)
І Вступна частина: ­ перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; ­ оголошення теми лекційного заняття і питань; ­ надання основної та додаткової літератури за темою; ­ визначення навчальної та виховної мети заняття; ­ визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю;   до 10
ІІ Основна частина: 1. Основні моменти (особливості) психологічного стосунку.   Висновки до 1-го питання   2. Джерела негативних реакцій клієнта в психолога.   Висновки до 2-го питання          
ІІІ Підсумкова частина заняття 1) загальні висновки; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок (при необхідності); 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття. до 10

Викладач кафедри теорії і методики

Практичної психології Басюк О.Б.

 

 


 

Навчальна мета:

- Усвідомити та засвоїти глибинні механізми взаємодії психолога і клієнта;

- Відпрацювати основні аспекти сеттінгу та віднайти їх оптимальні варіанти в сучасних умовах нашої дійсності;

Виховна мета:

- Спонукати студентів до самостійного опрацювання матеріалу та сприяти формуванню їх професійної мотивації та компетентності;

 

Місце проведення:навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: дошка, роздатковий матеріал.

 

 


ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

 

Основні моменти (особливості) психологічного стосунку.

 

Як Ви думаєте, що є важливим на початковій фазі терапевтичного процесу?

 

Формування робочого альянсу.

Клієнт мотивований стражданням. Внутрішній світ здається йому страшним.Завжди є сумніви, вагання, тривоги. Мотивацію важливо підтримати.

Контракт: робочий альянс як договір на дослідження несвідомого.

Робочий альянс – це:

А) здатність і готовність клієнта працювати з психологом для досягнення цілі психологічної допомоги;

Б)та чаcтина відносин з психологом, котра не дозволяє перервати терапію навіть під час опору чи ворожого переносу;

Мозковий штурм: Що може підтримувати робочий альянс?

Альянс підтримують:

- Покази до психоаналізу: розщеплення Его, здатність до інсайту, здатність витримувати фрустрацію, мотивація, готовність скористатися допомогою іт.д.

- Деякі фактори переносу: бажання подобатися (позитивний перенос), ідеалізація терапевта, потреба в об’єктних стосунках.

Завдання психолога на першому етапі психологічного (психотерапевтичного) процесу:

1. Постійний акцент на розумінні того, що відбувається з клієнтом;

2. Аналіз опору виникненню робочого альянсу:

- страх перед пасивним підкоренням, маніпуляцією;

- страх перед регресією;

- клієнт боїться, що втратить контроль над своїми дитячими емоціями;

- почуття стиду пов’язане з прийняттям допомоги;

- страх перед чужим впливом (підкреслити, що без участі клієнта проводити лікування не можливо);

3.Наведення Ми-зв’язку (Ми з клієнтом повинні щось досліджувати „Давайте подивимось”);

4. Створення атмосфери безпеки: створення умов, в котрих клієнт може в безпеці говорити все, що приходить в голову.

5. Зваблення на терапію: спроба зробити процес цікавим для клієнта.

Основні ознаки того, що робочий альянс сформувався:

1. Ідентифікація з функціями психолога (психотерапевта). Спроба робити те, що робить терапевт, наприклад, думає чому запізнився, пробує інтерпретувати;

2. Після першого розчарування клієнт починає почувати себе краще;

3. Інтерес, очікування наступної сесії;

 

З цього моменту починається серединна частина психологічної допомоги (психотерапії). Основне завдання терапевта – стимулювання і інтерпретація переносу.

 

Повторити поняття переносу, контрпереносу, опору, тлумачення та розщеплення Ego.

Поняття сеттінгу.

Сеттінг (Фрейд) – набір правил, що організовують психологічну ситуацію.

 

Внутрішній сеттінг – внутрішня позиція психолога.

Зовнішній сеттінг – ряд допоміжних погоджень між психологом і клієнтом, до котрих відносяться:

  • Вид психологічної допомоги – індивідуальна, групова, сімейна;
  • Положення: лежачи чи сидячи (в психоаналізі);
  • Частота сесій;
  • Тривалість і час проведення;
  • Погодження про канікули і переривання;
  • Оплата.

Рамки формуються в позитивному переносі. Рамки захищають від безкінечності і від злиття і є турботою про безпеку відносин. Хірург може розрізати і заглянути всередину, а психолог не може. Рамки дають відчуття реальності, а відхилення від реальності вимірюються через рамки. Рамки об’єктивізують суб’єктивні феномени (Клієнт що запізнився – опір), це спосіб, що робить суб’єктивне об’єктивним.

Функції сеттінгу.

Сеттінг створює відчуття надійності, безпеки і постійності для клієнта.

Сеттінг створює умови, при котрих реальні відносини і перенос могли би бути різними. В психоаналізі сеттінг – те, як обстановка може сприяти регресу, завдяки цьому розвивається перенос.

Встановлюючи просторові і часові обмеження, психолог пропонує як приклад свою автономію – клієнт може ідентифікуватися з цією автономністю.

Важливою є роль сеттінгу в символізації (Психолог не мати – а як мати).

2 аспекти сеттінгу, котрі сприяють розвитку символічного мислення:

  1. Підтримання довіри, безпеки, любові, симбіозу.
  2. Обмеження часу сесій, оплати, існування інших клієнтів, особисте життя психолога, тобто психолог існує окремо - це викликає фрустрацію.

 

Підтримання реальних відносин – робочий альянс.