Відносини, які регулюються цивільним правом.

Норми цивільного права регулюють дві групи відносини:

- майнові відносини;

- особисті немайнові відносини.

За змістом майнові відносини поділяються також на дві групи: відносини власності та відносини у галузі товарообігу.

Відносини власності – це майнові відносини, які відбивають існуючий розподіл матеріальних благ між певними особами (громадянами, юридичними особами, державою, адміністративно-територіальними утвореннями та іншими соціальними утвореннями).

Власність – це відношення особи до належної їй речі як до своєї, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.

Отже, власність – це суспільні відносини між людьми з приводу привласнення (присвоєння) матеріальних благ.

Майнові відносини у галузі товарообігу – це відносини, зв’язані з переходом матеріальних благ від одних суб’єктів (виробників матеріальних благ) до інших (споживачів матеріальних благ), наприклад, майнові відносини, що виникають з договору купівлі-продажу, поставки. Майнові відносини в галузі товарообігу інакше називають товарно-грошовими, оскільки вони виникають на базі товарного виробництва і відображають рух товарів від виробника чи посередника до споживача.

Особисті немайнові відносини виникають у зв’язку із здійсненням особистих прав. В одному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи: життя, честь, гідність, ім’я, авторство.

Особисті права поділяються на групи:

- особисті права, зв’язані з майновими, наприклад особисті права авторів творів у галузі науки, літератури і мистецтва, винаходів, раціоналізаторських пропозицій;

- особисті права, які виникають та існують незалежно від майнових, тобто не зв’язані з ними, наприклад право на ім’я, честь, гідність, на листи, щоденники, записки тощо.

Внутрішні та зовнішні функції держави.

Зовнішні функції Української держави такі:

· організація співробітництва з іншими державами, міжнародними організаціями і світовим суспільством у цілому;

· оборона від нападу ззовні, охорона державних кордонів;

· підтримка миру і мирного співіснування держав, запобігання війнам, ліквідація зброї масового знищення;

· екологічна;

· участь у вирішенні інших світових глобальних проблем сучасності.

Внутрішніми функціями Української держави є такі:

· економічна (планування і прогнозування економічного розвитку, формування бюджету, встановлення системи податків);

· культурно-виховна;

· соціального обслуговування (фінансування охорони здоров'я, пенсійне забезпечення, допомога безробітним та ін.);

· охорони та захисту всіх форм власності;

· охорони правопорядку, прав і свобод людини і громадянина;

· екологічна (охорона, відновлення і поліпшення природного середовища);

Головні напрямки формування правової держави в Україні.

Окрім вирішення економічних і соціальних проблем основними напрямами формування правової держави в Україні мають бути такі:

1) зміцнення законності. Прогресивний розвиток суспільства значною мірою залежить від того, як в

ньому дотримуються законів. Слідування вимогам чинного законодавства (законів та інших

нормативно-правових актів) визначається поняттям законності.

2)забезпечення застосування законів та інших нормативних актів на всій території їх дії, а також досягнення фактичного виконання правових приписів у всіх видах державної, господарської та іншої діяльності;

3)удосконалення нормативної бази законності, тобто сутності та змісту законів, які приймаються. Приведення системи законодавства у відповідність до потреб даного етапу розвитку держави і суспільства;

4) зміцнення правопорядку. Норми права і законності є основою правопорядку.