Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
Поняття підряду на виконання НДР і ДКТР. У сучасних умовах науково-технічного прогресу однією з важливих цивільно-правових форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).
ЦК України зазначеним видам договорів присвячує статті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст. 892 ЦК України). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи [3].
Сторони договору на виконання НДР і ДКТР називаються, подібно до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. Замовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, як громадянин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, а також будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місцезнаходження.
Виконавцем НДР і ДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осіб виконують переважно невеликі за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичних осіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності – науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації, академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.
Предметом договору на виконання НДР є проведення наукового пошуку, а договору на виконання ДКТР – розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.
ЦК України передбачено певні гарантії прав сторін на результати зазначених робіт. Так, згідно зі ст. 896 ЦК України замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором [3].
Виконавець також має право використати одержаний ним результат робіт у своїх інтересах, якщо інше не встановлено договором. Одночасно у договорі може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.
На практиці найбільш гострою є проблема прав сторін на охороноздатні результати робіт, які є об'єктами прав інтелектуальної власності, зокрема на винаходи [14]. Нерідко замовники претендують на автоматичний перехід до них виключних прав на всі охороноздатні результати НДР і ДКТР. Однак законодавство виходить з того, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 430 ЦК України) [3].
З огляду на непередбачуваність результатів багатьох НДР і ДКТР виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Стаття 900 ЦК України зобов'язує виконавця відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором [3].
Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом. Як видно з цієї статті, обсяг відповідальності є обмеженим. Виконавець відшкодовує заподіяні замовнику збитки лише в межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки.
Договори на виконання НДР або ДКТР спрямовані на розв'язання важливих наукових проблем у практичній діяльності замовника силами та можливостями виконавця. Їх предметом є творчий пошук, тому такий договір має стати у майбутньому основним документом, що регламентує відносини науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної продукції.
ВИСНОВКИ
Договір підряду залежно від цілі його укладення відноситься до договорів про виконання робіт і може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором підряду підрядник зобов‘язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або з власних матеріалів, а замовник зобов‘язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Договір двосторонній, консенсуальний, оплатний. Істотними умовами договору підряду є його предмет, ціна і строк виконання робіт.
Предметом договору підряду є готовий результат роботи, який має бути переданий замовникові.
Ціна визначається угодою сторін. Договір підряду може бути розірваний в односторонньому порядку на підставах, передбачених законом. Додаткові умови розірвання договору підряду також можуть бути зазначені в договорі.
Підставами розірвання договору замовником можуть бути неналежна якість виконання робіт, невчасний початок роботи та затримання окремих етапів роботи і перевищення кошторису.
Різновидом договору підряду є договір побутового замовлення. Замовником в цьому випадку є громадянин.
Особливим видом договору підряду є договір підряду на капітальне будівництво. Це двосторонній, консенсуальний і оплатний договір. За договором підряду на капітальне будівництво організація підрядчик зобов‘язується власними силами і засобами побудувати і здати організації замовнику передбачений договором об‘єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в установлені строки. А замовник зобов‘язується надати підрядчикові будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені об‘єкти і оплатити роботу.
Особливістю договорів підряду на капітальне будівництво є те, що сторонами в них виступають юридичні особи. Підрядчик для виконання робіт за договором підряду вправі наймати співвиконавців і укладати з ними договори субпідряду (регламентується цивільним кодексом).